Ухвала
24 травня 2021 року
м. Київ
провадження № 13-79 зк 21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Крет Г. Р.,
суддів Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула заяву засудженого ОСОБА_1 на судові рішення, постановлені у справі № 1-4/1999, і
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Запорізького обласного суду від 22 січня1999 року, залишеного без змін ухвалою Верховного Суду України від 07 жовтня1999 року, з урахуванням ухвали Запорізького обласного суду від 14 червня 2000 року (про приведення вироку у відповідність до нового кримінального закону) ОСОБА_1 було засуджено за пунктами "б", "г", "ж" ч. 2 ст. 93, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 193, частинами 1, 3 ст. 222 Кримінального кодексу України 1960 року до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 грудня 2020 року в справі "Лопата та інші проти України" (заяви № 84210/17 та 23 інших, у тому числі ОСОБА_1 ) констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення. ЄСПЛ також постановив, що визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.
ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою, в якій, як убачається з її змісту, просить переглянути судові рішення щодо нього, встановити порушення ст. 3 Конвенції та справедливу сатисфакцію.
Перевіривши зміст заяви та долучені до неї матеріали, Велика Палата вважає, що у відкритті провадження за зверненням ОСОБА_1 має бути відмовлено з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 36, п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від
2 червня 2016 року № 1402-VIII Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені Кримінальним процесуальним Кодексом України (далі - КПК України). Велика Палата лише у передбачених законом випадках здійснює касаційний перегляд судових рішень із метою забезпечення однакового застосування судами норм права. Статтею 424-1 КПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень Великою Палатою.
Із наявних у Верховному Суді та наданих заявником копій документів убачається, що ОСОБА_1 вже звертався до Великої Палати із аналогічною заявою, проте, ухвалою від 22 березня 2021 року у відкритті провадження було відмовлено з огляду на відсутність для цього правових підстав. Від ОСОБА_1 надійшла повторна заява.
Проте КПК України не передбачено процедури повторної перевірки заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами після постановлення Великою Палатою ухвали про відмову у відкритті провадження.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене Велика Палата вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає повторній перевірці в порядку глави 34 КПК, а тому у відкритті провадження за цією заявою слід відмовити.
Позовні заяви про відшкодування шкоди, завданої Державою Україною, розглядаються судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 434-1, 434-2КПК, Велика Палата Верховного Суду