Постанова
Іменем України
27 травня 2021 року
м. Київ
справа № 522/6559/18
провадження № 61-6122св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Фідобанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мутафа Володимира Андрійовича на постанову Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Престиж" (далі - ВАТ "АКБ "Престиж"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк"), про припинення кредитного та іпотечного договорів.
Позовна заява мотивована тим, що 02 серпня 2006 між ВАТ "АКБ "Престиж" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014-71/214, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 надано кредитні кошти в сумі 300 000 доларів США строком до 01 серпня 2026 року за відсотковою ставкою 12%.
З метою забезпечення виконання вказаної угоди 03 серпня 2006 між позивачем та ВАТ "АКБ "Престиж" укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку передана квартира АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що відсутні будь-які додаткові угоди до кредитного та іпотечного договору, які були б укладені між ним та ВАТ "АКБ "Престиж", також відсутні угоди про зміну валюти кредиту.
Разом із тим, 16 лютого 2016 року ПАТ "Фідобанк", який є правонаступником ВАТ "АКБ "Престиж", звернулося до позивача з пропозицією (офертою) щодо внесення змін в кредитний договір № 014-71/214 та здійснення реструктуризації існуючою заборгованості в іноземній валюті на гривну.
У вказаній оферті були викладені умови реструктуризації існуючою заборгованості за кредитним договором та умови акцепту такої пропозиції. Зокрема, в оферті було зазначено, що вона надається на підставі статті 641 ЦК України для укладення з ним додаткової угоди до кредитного договору щодо реструктуризації його заборгованості в іноземній валюті на умовах, передбачених цією пропозицією. У разі згоди з пропозицією банку йому (позивачеві) було запропоновано здійснити платіж на користь ПАТ "Фідобанк" у розмірі 1 гривні у строк до 26 лютого 2016 року.
Позивач повідомив, що вказану оферту він не отримував, пропозиції банку не приймав.
Разом із тим, в порушення положень статті 525 ЦК України, банком була в односторонньому порядку проведена конвертація існуючою заборгованості з іноземної валюти на гривню, у зв`язку з чим у позивача виникли зобов`язання у рамках гривневого кредиту.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд припинити умови кредитного договору № 014-71/214 від 02 серпня 2006, укладеного між ВАТ "АКБ "Престиж" та ОСОБА_1, як валютного кредиту з 29 лютого 2016 року; припинити іпотечний договір від 03 серпня 2006 року, укладений між ВАТ "АКБ "Престиж" та ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням валютного кредиту, як основного зобов`язання з 29 лютого 2016 року; скасувати обтяження та заборони, внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю. Д. на квартиру АДРЕСА_1, які зареєстровані 03 серпня 2006 року.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2018 року замінено неналежного відповідача ВАТ "АКБ "Престиж", на належного - ПАТ "Фідобанк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2018 року позов задоволено.
Припинено умови кредитного договору № 014-71/214 від 02 серпня 2006 року, укладеного між ВАТ "АКБ "Престиж" та ОСОБА_1, як валютного кредиту з 29 лютого 2016 року. Припинено Іпотечний договір від 03 серпня 2006 року, укладений між ВАТ "АКБ "Престиж" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю. Д. 03 серпня 2006 року за реєстром № 2154, у зв`язку з припиненням валютного кредиту, як основного зобов`язання з 29 лютого 2016 року, скасовано обтяження та заборони, внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю. Д. на квартиру АДРЕСА_1, які зареєстровані 03 серпня 2006 року у реєстраційному номеру обтяження: 3557240, реєстр заборон №№ 245, 246, 247, та 14 травня 2010 року у реєстраційному номеру обтяження: 3557244 (підстава обтяження лист 23.0.0-06/562, 14 травня 2010 року ПАТ "Ерсте Банк").
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю обставин, на які посилається позивач.
Не погодившись з таким рішенням, ПАТ "Фідобанк" подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року рішення місцевого суду скасовано.
В задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відсутні визначені законом підстави вважати припиненим зобов`язання за кредитним договором від 02 серпня 2006, яке виникло в іноземній валюті, так само як і іпотечного договору, укладеного на забезпечення основного зобов`язання.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Мутаф В. А., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, уточнивши вимоги, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суд апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
15 грудня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 02 серпня 2006 між ВАТ "АКБ "Престиж", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014-71/214, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредитні кошти в сумі 300 000 доларів США строком до 01 серпня 2026 року за відсотковою ставкою 12%.
Згідно з пунктом 11.1 договору зміни в договорі оформлюються додатковими угодами, які стають невід`ємною частиною договору.
Вказаний договір підписаний сторонами та є чинним.
У забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 014-71/214 між позивачем та ВАТ "АКБ "Престиж" 03 серпня 2006 року укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку передана квартира АДРЕСА_1 .
16 лютого 2016 року ПАТ "Фідобанк", яке є правонаступником ВАТ "АКБ "Престиж", звернулося до ОСОБА_1 з пропозицією (офертою) щодо внесення змін до кредитного договору та здійснення реструктуризації існуючої заборгованості в іноземній валюті на гривню, з урахуванням того, що нараховані, і не сплачені, а також нараховані і прострочені проценти за користування кредитом на дату реструктуризації капіталізуються та стають частиною основного боргу.
Зміст оферти було викладено у додатку № 1 до листа у вигляді пропозиції щодо внесення змін до кредитного договору.
За умовами акцепту пропозиції банку ця пропозиція (оферта) надана на підставі статті 641 ЦК України для укладення додаткової угоди до кредитного договору щодо реструктуризації заборгованості ОСОБА_1 в іноземній валюті за кредитним договором на умовах, передбачених цією пропозицією банку. Банком зазначено, що у разі згоди позичальника з вказаною пропозицією банку, позичальнику необхідно здійснити платіж на користь банку на банківський рахунок у розмірі від 1 гривні у строк до 26 лютого 2016 року, вказана сплата буде вважатися прийняттям позичальником цієї пропозиції (оферти) банку. Вказано, що пропозиція щодо реструктуризації кредиту в іноземній валюті на гривню дійсна до 26 лютого 2016 року.
Сплата 1 гривні від імені позивача в межах визначеного пропозицією (офертою) строку проведена не була.
Матеріали справи не містять доказів того, що сторони з дня надання пропозиції банком позивачу укладали будь-які додаткові угоди щодо внесення змін до кредитного договору від 02 серпня 2006 року а договору іпотеки від 03 серпня 2006 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає.