ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 560/3609/18
адміністративне провадження № К/9901/32224/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вітагро" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року (суддя: Ковальчук О.К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року (судді: Сторчак В. Ю., Ватаманюк Р.В., Сушко О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вітагро" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вітагро" (далі - позивач, ТОВ "Торгова компанія "Вітагро") звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДФС України) про визнання протиправними та скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 16.05.2018 №702953/39589064, №702962/39589064, №702963/39589064, №702964/39589064, №702961/39589064, №702960/39589064, №702959/39589064, №702952/39589064, №702965/39589064, №703019/39589064, №703020/39589064, №702998/39589064, №703018/39589064, №703017/39589064, №702955/39589064 та зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.11.2017 №63, №65, №66, №67, №68, №69, №70, №71, №72, №73, №78, №79, №80, №81, №82.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року, в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що ДФС України безпідставно відмовила в реєстрації спірних податкових накладних, оскільки товариство надало всі документи, які підтверджують реальність здійснення поставки сільськогосподарської продукції покупцям та повернення коштів від ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56". Крім того, зауважує, що всупереч вимогам Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не зазначив, копії яких документів необхідно надати для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи наведене, вважає, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням чинного законодавства, а, відтак, підлягають скасуванню.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а оскаржувані рішення такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, а представник відповідача- свої заперечення, з підстав та обґрунтувань, викладених в касаційній скарзі та відзиві на неї, відповідно.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що під час здійснення поточної господарської діяльності позивачем було укладено договір поставки з ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" від 22.11.2016 №2211/17, відповідно до якого ТОВ "Торгова компанія "Вітагро" зобов`язалось передати у власність ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" сільськогосподарську продукцію, а ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" зобов`язалось прийняти таку продукцію і оплатити її вартість.
За фактом першої події, - оплати товару, ТОВ "Торгова компанія "Вітагро" було складено та подано до реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 30.11.2017 №63, №65, №66, №67, №68, №69, №70, №71, №72, №73, №78, №79, №80, №81 та №82.
ДФС України надіслала позивачу квитанції від 07.12.2017 про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних, зазначивши, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) реєстрація ПН/РК зупинена; ПН/РК відповідають критеріям, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступень ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567, у зв`язку з невідповідністю обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УТК ЗЕД: 1005. Одночасно ДФС України запропонувала позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію цієї податкової накладної.
07 травня 2018 року на виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені пояснення за спірною податковими накладними, а також документи на підтвердження реальності господарських операцій з ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56".
За результатами розгляду наданих документів ДФС України були прийняті рішення від від 16.05.2018 №702953/39589064, №702962/39589064, №702963/39589064, №702964/39589064, №702961/39589064, №702960/39589064, №702959/39589064, №702952/39589064, №702965/39589064, №703019/39589064, №703020/39589064, №702998/39589064, №703018/39589064, №703017/39589064, №702955/39589064 про відмову в реєстрації означених вище податкових накладних.
Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних слугувала та обставина, що позивач не надав документи щодо транспортування товарів від постачальників, первинних документів, актів приймання-передачі товарів, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків щодо продажу товару іншим покупцям, в тому числі і на експорт, а також щодо повернення коштів ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56".
Не погодившись з прийнятими рішеннями ТОВ "Торгова компанія "Вітагро" оскаржило їх в адміністративному порядку, однак рішеннями від 01.06.2018 №8769/39589064, №8792/39589064, №8793/39589064, №8807/39589064, №8806/39589064, №8806/39589064, №8784/39589064, №8762/39589064, №8763/39589604, №8772/39589064, №8781/39589064, №8786/39589064, №8814/39589064, №8761/39586094, №8795/39589064 ДФС України скарги ТОВ "Торгова компанія "Вітагро" залишила без задоволення, оскаржувані рішення -без змін.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних рішень, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак, підстави для задоволення позову відсутні. Так, суд встановив, що податкові накладні складались за фактом поставки товару, в той час як у доданих до них платіжних дорученнях у призначенні платежу вказана попередня оплата. Таким чином суд дійшов висновку, що податкові накладні не відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України, Порядку №117 та Постанови №190 і не можуть бути зареєстрованими в ЄРПН.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція