ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 560/496/17
адміністративне провадження №№ К/9901/30219/18, К/9901/30216/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 (судді - Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В., Франовська К.С.) та Зарічненського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 12.07.2017 (суддя - Сидоренко З.С.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 (судді - Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В., Франовська К.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Зарічненського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним рішення відповідача від 21.03.2017 №19/02-2 про відмову в проведенні перерахунку призначеної пенсії, з врахуванням пільг, наданих частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
визнати протиправними дії відповідача щодо призначення пенсії за віком без врахування права на пільги по визначенню стажу, необхідного для призначення пенсії, в повному розмірі та її збільшенню, визначених частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов`язати відповідача провести виплату сум недоплаченої пенсії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії серії НОМЕР_1 . (а.с. 12)
З 01.12.2014 позивач отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Загальний стаж позивача станом на 31.05.2014 складає 35 років 4 місяці 5 днів, в тому числі страховий стаж після 01.07.2000 складає 13 років 11 місяців.
10.03.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 21.03.2017 №19/02-2 відповідач повідомив позивача про відсутність законних підстав для задоволення його заяви про підвищення пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки таке підвищення має здійснюватись на підставі статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". (а.с. 17)
Вважаючи відмову у перерахунку пенсії з урахуванням ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При обчисленні його основної пенсії відповідач керувався лише Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", але без визначення розміру підвищення її за порядком, встановленим частиною 2 статті 56 Закону №796-ХІІ.
Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 12.07.2017 позов задоволено.
Визнано протиправним рішення відповідача від 21.03.2017 №19/02-2 по відмові позивачу в проведенні перегляду призначеної пенсії з врахуванням пільг наданих частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Визнано протиправними дії відповідача по призначенню позивачу пенсії за віком без врахування права на пільги по визначенню стажу, необхідного для призначення пенсії в повному розмірі та її збільшенню, визначених частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов`язано відповідача провести позивачу виплату сум недоплаченої пенсії.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 змінено постанову суду першої інстанції в частині визначення дати, з якої необхідно провести виплату недоплаченої пенсії, зазначивши, що виплату недоплаченої пенсії необхідно провести з 01.03.2017.
В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що порушення положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та його прав на підвищення пенсії, визначене цим положенням, допущено відповідачем ще при призначенні пенсії за віком з 01.12.2014р., а тому саме з цієї дати підлягає перерахунку його пенсія. При цьому посилається на практику Верховного Суду України у справах №21-1255а16,№21-39а12.
Відзиву на касаційну скаргу позивача до суду не надходило.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що вимога щодо перерахунку пенсії з урахуванням частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не підлягає задоволенню у зв`язку з відсутністю підстав у чинному законодавстві. Крім того, посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017).
У відзиві на касаційну скаргу відповідача позивач просив залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційних скарг на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за Списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що стаж позивача становить більше 35 років і відповідно до частини Перейти до повного тексту