Постанова суду № 820/15649/14 від 25.05.2021 про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Північного Міжрегіонального...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року

м. Київ

справа № 820/15649/14

адміністративне провадження № К/9901/32024/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Драга Р.В.,

за участю: представника позивача Левченка М.В.,

представника відповідача Мулик К.К.,

розглянув в судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ Україна" до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 (суддя - Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (головуючий суддя - Бершов Г.Є., судді: Курило Л.В., Ральченко І.М.) у справі №820/15649/14.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КТ Україна" (далі - ТОВ "КТ Україна") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Харкові) від 29.08.2014 № 0000163901 та № 0000153901.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками повторного перегляду, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ з ОВП у м. Харкові оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог СДПІ з ОВП у м. Харкові посилається на те, що суди в порушення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України при прийнятті рішень не застосували належних до предмету спору норм матеріального права - пункту 135.1 статті 135, пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України щодо порушень позивача по взаємовідносинам з ПП "Сузір`я Альпіон" за рахунок невключення до складу доходів вартості активів отриманих від відступлення права вимоги в сумі 1427959,95 грн. Щодо взаємовідносин з реалізації на адресу 12 покупців товарно-матеріальних цінностей за наслідками перевірки встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій, зокрема, з огляду на ненадання товарно-транспортної документації. Також нереальність цих господарських операцій мотивовано посилання на податкову інформацію щодо контрагентів позивача та нелегітимність ТОВ "Тру Кам" та ТОВ "Продмаркет 2012".

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "КТ Україна" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну планову перевірку ТОВ "КТ Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 242/28-09-39-01-03/37682336 від 14.08.2014, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення позивачем:

пунктів 135.1, 135.2, підпункту 135.4.1 пункту 135.4, підпунктів 135.5.4, 135.5.15 пункту 135.5 статті 135, пунктів 137.1, 137.16 статті 137, пункту 153.5 статті 153, підпункту 138.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на суму 7230371,00 грн;

підпунктів 192.1.1, 192.1.2 пункту 192.1, пункту 192.3 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 1298614,00 грн;

На підставі зазначених висновків 29.08.2014 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000163901, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 9037963,75 грн. та № 0000153901, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1947921,00 грн.

Підставою для встановлення вказаних висновків та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ "Продмаркет 2012", ТОВ "Неопродтрейдинг", ТОВ "ТВ Транс", ТОВ "Дельта КЛ", ТОВ "Дімалс ЛТД", ТОВ "Торговий дім "Стироплен", ТОВ "Алкест груп", ТОВ "Престиж строй 2012", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Епро-Дівайс", ТОВ "Тру Кам", посилаючись на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, в яких відображено висновок про проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування) та податкового кредиту, відсутність в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед контрагентами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судами встановлено, між ТОВ "КТ Україна" та ТОВ "Продмаркет 2012" укладено договір купівлі-продажу № 15/15 від 15.05.2013, відповідно до умов п.1.1 якого ТОВ "КТ Україна" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "Продмаркет 2012" (покупець) товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Розрахунок між сторонами проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.2.3 договору).

На підтвердження факту оплати вартості ТМЦ позивачем було надано та долучено до матеріалів справи відповідні платіжні доручення, що були також відображені бухгалтерською проводкою Дт 311Кт361, що підтверджується податковим органом в акті перевірки.

Згідно п. 2.4 Договору, доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

Відповідно до приписів п. 4.1 договору, прийом-передача товару здійснюється відповідно до норм діючого законодавства з урахуванням вимог, встановлених договором.

На підтвердження реальності виконання умов договору, позивач надав до суду відповідні видаткові накладні, податкові накладні, а також копії відповідних довіреностей на отримання ТМЦ.

Видача товару покупцеві проводилась зі складу продавця, який перебуває у платному користуванні ТОВ "КТ Україна" (продавець) на підставі договору оренди № 06/01/12 від 01.01.2012 та договору суборенди нежитлового приміщення № 03/01/12 від 01.01.2012, реальність виконання яких підтверджується наданими позивачем відповідними актами прийому-передачі нежитлових приміщень.

Також, між ТОВ "Продмаркет 2012" (продавець) та ТОВ "КТ Україна" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1/06/13 від 03.06.2013, відповідно до умов якого ТОВ "Продмаркет 2012" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "КТ Україна" (покупець) товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

На підтвердження факту оплати вартості ТМЦ позивачем було надано та долучено до матеріалів справи відповідні платіжні доручення, що підтверджується податковим органом в акті перевірки.

Згідно п. 2.4 договору, доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

На підтвердження реальності виконання умов договору, позивач надав до суду відповідні видаткові, податкові накладні, а також копії відповідних довіреностей на отримання ТМЦ.

Між ТОВ "КТ Україна" (Продавець) та ТОВ "Неопромтрейдинг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 12/13 від 24.01.2013, відповідно до умов п.1.1. якого ТОВ "КТ Україна" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "Неопромтрейдинг" (покупець) товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Податковим органом не заперечувалося, що розрахунок по договору № 12/13 від 24.01.2013 проведено шляхом взаємозаліку, відповідно до договору відступлення права вимоги № 1/13 від 25.02.2013, відповідно до умов якого ТОВ "КТ України" (Первісний кредитор)та приватне підприємство "Сузір`я Альпіон" (новий кредитор), на підставі глави 47 Цивільного кодексу України з метою уступки права вимоги за Договором купівлі-продажу №12/13 від 24.01.2013, укладеним між Первісним Кредитором і Товариством з обмеженою відповідальністю "Неопромтрейдинг" (боржником).

Згідно п.1 договору № 1/13 від 25.02.2013, первісний кредитор уступає новому кредитору дійсні вимоги, зазначені у п. 2 вказаного договору № 1/13 від 25.02.2013, а новий кредитор стає кредитором за вказаним договором № 12/13 від 24.01.2013.

Дійсність права вимоги, що передається за договором № 1/13 від 25.02.2013 засвідчується видатковими накладними. (п.4 договору).

Також, між ТОВ "Енергострой" (новий боржник), ТОВ "Неопромтрейдинг" (первісний боржник) та ТОВ "КТ Україна" (кредитор), укладено договір про переведення боргу № 1/07/13 від 02.07.2013, який регулює відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договору купівлі-продажу №12/13 від 24.01.2013, укладеного між первісним боржником та кредитором.

Відповідно до п. 1 договору № 1/07/13 від 02.07.2013 первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 1177100,00 грн., що виник на підставі п. 6.1 договору №12/13 від 24.01.2013.

На підтвердження реальності виконання договору №12/13 від 24.01.2013, позивачем долучені до матеріалів справи відповідні податкові накладні, видаткові накладні, а також довіреності на отримання ТМЦ.

Між ТОВ "КТ Україна" (продавець) та ТОВ "Дельта КЛ" укладено договір купівлі-продажу № 51/13 від 11.03.2013, відповідно до умов п.1.1. якого ТОВ "КТ Україна" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "Дельта КЛ" (покупець) товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Контролюючим органом не заперечувалось, що розрахунок по договору № 51/13 від 11.03.2013 проведено шляхом взаємозаліку, відповідно до договору відступлення права вимоги № 3/13 від 18.03.2013, відповідно до умов якого ТОВ "КТ Україна" (первісний кредитор) та ТОВ "Аквіта ЛТД Юніуон" (новий кредитор), на підставі глави 47 Цивільного кодексу України з метою уступки права вимоги за договором купівлі-продажу № 51/13 від 11.03.2013, укладеним між первісним кредитором і ТОВ "Дельта КЛ" (боржником).

Згідно п.1 договору № 3/13 від 18.03.2013, первісний кредитор уступає новому кредитору дійсні вимоги, зазначені у п. 2 вказаного договору, а новий кредитор стає кредитором за вказаним Договором № 51/13 від 11.03.2013.

Дійсність права вимоги, що передається за договором № 3/13 від 18.03.2013 засвідчується видатковими накладними (п.4 договору).

На підтвердження реальності виконання договору № 51/13 від 11.03.2013, позивачем долучені до матеріалів справи відповідні податкові, видаткові накладні, а також довіреності на отримання ТМЦ.

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ "КТ Україна" (продавець) та ТОВ "Дімалс ЛТД" укладено договір купівлі-продажу № 212/13 від 13.08.2013, відповідно до умов якого ТОВ "КТ Україна" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "Дімалс ЛТД" (покупець) товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Розрахунок між сторонами проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.(п.2.3 договору).

Згідно п. 2.4 договору, доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

На підтвердження реальності виконання умов договору № 212/13 від 13.08.2013, позивач надав до суду відповідні видаткові та податкові накладні, а також копії відповідних довіреностей на отримання ТМЦ.

Між ТОВ "КТ Україна" (продавець) та ТОВ "Будівельний центр "Спектр" укладено договір купівлі-продажу № 235/13 від 11.09.2013, відповідно до умов якого ТОВ "КТ Україна" зобов`язується передати у власність ТОВ "Будівельний центр "Спектр" (покупець) товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Згідно п. 2.4 договору, доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

На підтвердження реальності виконання умов договору № 235/13 від 11.09.2013, позивач надав до суду відповідні видаткові та податкові накладні, а також копії відповідних довіреностей на отримання ТМЦ.

Крім того, між ТОВ "КТ Україна" (продавець) та ТОВ "Торговий дім "Стироплен" укладено договір купівлі-продажу № 840/12 від 25.09.2012, відповідно до умов якого ТОВ "КТ Україна" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "Торговий дім "Стироплен". (покупець) товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Згідно п. 2.4 договору, доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

Відповідно до приписів п. 4.1 договору, прийом-передача товару здійснюється відповідно до норм діючого законодавства з урахуванням вимог, встановлених Договором.

На підтвердження реальності виконання умов договору № 840/12 від 25.09.2012 позивач надав до суду відповідні видаткові та податкові накладні, а також копії відповідних довіреностей на отримання ТМЦ.

Між ТОВ "КТ Україна" (продавець) та ТОВ "Алкест груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 839/12 від 25.09.2012, відповідно до умов якого ТОВ "КТ Україна" зобов`язується передати у власність покупця товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Згідно п. 2.4 договору, доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

На підтвердження реальності виконання умов договору № 839/12 від 25.09.2012, позивач надав до суду відповідні видаткові та податкові накладні, а також копії відповідних довіреностей на отримання ТМЦ.

Також, між ТОВ "КТ Україна" (продавець) та ТОВ "Престиж строй 2012" укладено договір купівлі-продажу № 776/12 від 02.08.2012, відповідно до умов якого ТОВ "КТ Україна" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "Престиж строй 2012" (покупець) товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Згідно п. 2.4 договору, доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

На підтвердження реальності виконання умов договору № 776/12 від 02.08.2012, позивач надав до суду відповідні видаткові та податкові накладні, а також копії відповідних довіреностей на отримання ТМЦ.

Між ТОВ "КТ Україна" (продавець) та ТОВ "Тру Кам" укладено договір купівлі-продажу № 50/13 від 11.03.2013, відповідно до якого ТОВ "КТ Україна" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "Тру Кам" (покупець) товар (партію товару), а Покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Контролюючим органом не заперечувалось, що розрахунок по договору № 50/13 від 11.03.2013 проведено шляхом взаємозаліку, відповідно до договору відступлення права вимоги № 4/13 від 25.03.2013, умовами якого передбачено, що ТОВ "КТ Україна" (первісний кредитор) та ТОВ "Д.Т.Р. Трейд Нова" (новий кредитор), на підставі глави 47 Цивільного кодексу України з метою уступки права вимоги за договором купівлі-продажу № 50/13 від 11.03.2013, укладеним між первісним кредитором і ТОВ "Тру Кам" (боржником).

Згідно п.1 договору № 4/13 від 25.03.2013, первісний кредитор уступає новому кредитору дійсні вимоги, зазначені у п. 2 вказаного договору, а новий кредитор стає кредитором за вказаним договором № 50/13 від 11.03.2013.

На підтвердження реальності виконання договору № 50/13 від 11.03.2013, позивачем долучені до матеріалів справи відповідні податкові накладні, видаткові накладні, а також довіреності на отримання ТМЦ .

Відповідно до матеріалів справи, 15.05.2013 між ТОВ "КТ Україна" (продавець) та ТОВ "ПК Унітек" укладено договір купівлі-продажу № 123/13 від 15.05.2013, відповідно до умов якого ТОВ "КТ Україна" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "ПК Унітек" (покупець) товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Згідно п. 2.4 договору, доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

На підтвердження реальності виконання умов договору № 123/13 від 15.05.2013, позивач надав до суду відповідні видаткові та податкові накладні, а також копії відповідних довіреностей на отримання ТМЦ.

Між ТОВ "КТ Україна" (продавець) та ТОВ "Епро - Дівайс" укладено договір купівлі-продажу № 806/12 від 27.08.2012, відповідно до умов якого ТОВ "КТ Україна" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "Епро - Дівайс" (покупець) товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Згідно п. 2.4 договору, доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

На підтвердження реальності виконання умов договору № 806/12 від 27.08.2012, позивач надав до суду відповідні видаткові та податкові накладні, а також копії відповідних довіреностей на отримання ТМЦ.

Також, між позивачем (продавець) та ТОВ "ТВ Транс" укладено договір купівлі-продажу № 774/12 від 31.07.2012, відповідно до умов якого ТОВ "КТ Україна" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "ТВ Транс" (покупець) товар (партію товару), а покупець в порядку і на умовах договору зобов`язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід`ємними додатками до договору (п.1.2-1.3 договору).

Згідно п. 2.4 договору, доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

На підтвердження реальності виконання умов договору № 774/12 від 31.07.2012, позивач надав до суду відповідні видаткові та податкові накладні, а також копії відповідних довіреностей на отримання ТМЦ.

Також, позивач зазначив, що ТМЦ поставлялись на територію складських приміщень, що належать ТОВ "КИЇВЛОГІСТИКГРУПП" та ТОВ "УКРЛОГІСТИКГРУП", що підтверджується договорами складського зберігання № 1/11 від 12.12. 2011 та № 1/11 від 12.12.2011 відповідно, реальність виконання яких підтверджується відповідними актами надання послуг, актами прийому-передачі наданих послуг.

Надані позивачем первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Східною ОДПІ, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Посилання контролюючого органу на результати контрольних заходів контрагентів позивача правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від їх господарських та виробничих можливостей.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних судами враховано, що видача товарно-матеріальних цінностей відбувалася зі складу продавця, наявність якого підтверджується договорами складського зберігання, що свідчить про відсутність необхідності їх складання.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача.

Щодо посилань відповідача на наявність вироку по кримінальній справі № 761/22932/13-к, яким встановлено, що ТОВ "Тру Кам" було зареєстровано в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю за винагороду та рішення Переяслав-Xмельницького міськрайонного суду Київської області по справі № 373/909/14-ц від 16.05.2014, яким припинено діяльність ТОВ "Продмаркет 2012" по заяві засновника підприємства, який зазначає про відсутність у нього документів та круглої печатки підприємства, що позбавляє його права на участі у здійсненні фінансово-господарської діяльності, та на наявність кримінальної справи відносно посадових осіб контрагента ТОВ "Неопромтрейлінг" №3201211009000000086 від 26.03.2013 слід зазначити, що в даному випадку позивач був постачальником товарно-матеріальних цінностей, у зв`язку з чим у нього виникли податкові зобов`язання, що не призвело до втрат бюджетних коштів, а тому посилання контролюючого органу на зазначені судові рішення є незмістовними.

Також за наслідками проведеної перевірки, контролюючий орган встановив, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ "КТ Україна" станом на 01.02.2013 обліковувалась заборгованість по рахунку 631 по ПП "Сузір`я Альпіон" за поставлені товари народного споживання. Відповідно до договору відступлення права вимоги між позивачем та ПП "Сузір`я Альпіон" проведено операцію взаємозаліку. Таким чином, ТОВ "КТ Україна" в рахунок оплати за передане право вимоги боргу від ПП "Сузір`я Альпіон" отримано активи-товари. Отже, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ "КТ Україна" в порушення пункту 135.1 статті 135, пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України занижено інші доходи.

Відповідно до підпункту 14.1.255. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Посилання контролюючого органу на норми підпункт 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, за якими до складу валових витрат не включаються суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього такого Кодексу є безпідставним, оскільки зазначена норма регулює порядок формування валових витрат саме при придбанні товарів (робіт, послуг) та є загальною.

Позивачем здійснювались операції з відчуження права вимоги. Оподаткування таких операції регламентовано спеціальною нормою по відношенню до статті 139 Податкового кодексу України - пунктом 153.5 статті 153 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 153.5 статті 153 Податкового кодексу України визначено, що з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов`язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами. При першому відступленні зобов`язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування ПДВ операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов`язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об`єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Як наслідок, операції з відступлення права вимоги не є операціями з придбання та/або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів, оскільки з огляду на зміст підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, такі операції передбачають торгівлю борговими зобов`язаннями, а тому не можуть бути базою для оподатковування податком на додану вартість.

Відтак, до складу суми відступлених прав вимоги виконання грошових зобов`язань суми ПДВ не включаються, а підстави для формування будь-яких зобов`язань з податку на додану вартість за такими операціями у платника податків не виникають. Тому, висновки акту перевірки про заниження задекларованих показників у рядку "Інші доходи" є необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

................

Перейти до повного тексту