ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
справа №813/6095/15
адміністративне провадження №К/9901/1845/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 813/6095/15
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївцемент" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Миколаївцемент" на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Н. М. Судова-Хомюк, Р. П. Сеник, Р. Б. Хобор) від 03 грудня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Публічне акціонерне товариство "Миколаївцемент" (далі - ПАТ "Миколаївцемент", позивач, скаржник) звернулось до суду з позовом до Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, яким, враховуючи уточнені позовні вимоги, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.07.2015 року № 0003091720 в частині збільшення зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб на суму 346 255, 15 грн. та 250 978,58 грн. штрафних санкцій.
2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі № 813/6095/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі № 876/1016/16, у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № К/9901/25671/18 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі № 813/6095/15 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі № 876/1016/16 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
4. Верховним Судом матеріали адміністративної справи № 813/6095/15 надіслано Львівському окружному адміністративному суду відповідно до супровідного листа від 12 березня 2020 року № 813/6095/15/16016/20.
5. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
6. Не погодившись із прийнятим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, Член Правління ПАТ "Миколаївцемент" Ю. В. Кадубець подав апеляційну скаргу.
7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
8. 16 січня 2021 року, не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року та справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
9. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року клопотання Приватного акціонерного товариства "Миколаївцемент" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Приватному акціонерному товариству "Миколаївцемент" строк на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 813/6095/15, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та встановлено десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
10. 15 березня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
11. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходив з того, що апеляційна скарга від 29 жовтня 2020 року, подана від імені ПАТ "Миколаївцемент", підписана членом Правління ПАТ "Миколаївцемент" Ю. В. Кадубець, а також наявний ще однин підпис, який не можливо ідентифікувати, у зв`язку із відсутністю прізвища та ініціалів особи.
13. Також до поданої апеляційної скарги додано копію Наказу № 226-1 від 09 серпня 2019 року "Про виконання обов`язків Голови Правління", де п.1 визначено, що на період очікуваної або наявної відсутності Голови Правління Полулєха Євгена Юрійовича або не можливості виконувати ним свої повноваження (відпустка, відрядження, хвороба тощо) уповноважити Члена Правління Кубець Юлію Василівну здійснювати повноваження Голови Правління ПАТ "Миколаївцемент". Однак така копія Наказу № 226-1 від 09 серпня 2019 року "Про виконання обов`язків Голови Правління" взагалі не засвідчена належним чином.
14. Окрім того, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), керівником ПАТ "Миколаївцемент" (код ЄДРПОУ 00293025) зазначений Полулєх Євген Юрійович, а відомості про особу, що підписала апеляційну скаргу в Реєстрі відсутні.
15. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що до апеляційної скарги не долучено документів, які підтверджують, що особа, яка підписала апеляційну скаргу, уповноважена на підписання та подання апеляційної скарги від імені Приватного акціонерного товариства "Миколаївцемент".
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджуються з висновками суду апеляційної інстанції, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі та перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.
17. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що до апеляційної скарги скаржником було додано копію Наказу № 226-1 від 09 серпня 2019 року "Про виконання обов`язків Голови Правління", яким уповноважено посадову особу, Члена Правління, виконувати обов`язки Голови Правління ПАТ "Миколаївцемент", проте судом не конкретизовано, у чому полягало "неналежне засвідчення" вказаного Наказу.
18. Разом з тим, скаржник наголошує на тому, що Кадубець Юлія Василівна є Членом Правління ПАТ "Миколаївцемент" відповідно до Статуту. Правління є колегіальним виконавчим органом ПАТ "Миколаївцемент".
19. Таким чином, позивач вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Миколаївцемент" повністю відповідає частині третьої статті 55 КАС України, якою передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), виходить з такого.
21. Положенням частини п`ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
22. Частиною третьою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
23. Згідно з частинами першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
24. Отже, стаття 55 КАС України передбачає дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).
25. Так, з урахуванням положень Конституції України, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредствництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.
26. Зокрема, частиною третьою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
27. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
28. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року № 9901/39/20.
29. Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
30. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
31. За приписами частинами п`ятої та шостої статті 59 КАС України установлено таке:
- відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді;
- оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
32. Частиною десятою статті 44 КАС України, передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
33. У свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що dідповідно до п. 5.27 "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляння нижче реквізиту 23.
34. За приписами п.п. 70-72 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55, установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, крім випадків створення паперових копій електронних документів, що надійшли до установи через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі - система взаємодії), а також у випадках, передбачених цим пунктом.
35. У разі підготовки документів для надання органам судової влади під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою, а також під час формування особових справ працівників установа може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо).
Відмітка "Копія" проставляється у верхньому правому кутку першої сторінки паперового документа.
36. Порядок створення паперових копій електронних документів визначається Інструкцією з діловодства в електронній формі.
37. Напис про засвідчення документа у паперовій формі складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені і прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис".
38. Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.
39. За приписами пункту 6. Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року № 1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.
40. Так, підставою для повернення апеляційної скарги стали висновки апеляційного суду про те, що апеляційна скарга від імені ПАТ "Миколаївцемент" підписана Членом Правління ПАТ "Миколаївцемент" Ю. В. Кадубець, яка на підтвердження своїх повноважень надала суду світлокопію Наказу № 226-1 від 09 серпня 2019 року "Про виконання обов`язків Голови Правління", яка не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до частини третьої статті 55 та частини шостої статті 59 КАС України).
41. Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
42. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що на підтвердження повноважень підписанта скарги Ю. В. Кадубець до скарги долучено копію Наказу № 226-1 від 09 серпня 2019 року "Про виконання обов`язків Голови Правління", яка взагалі не засвідчена, як цього вимагають вищевказані приписи законодавства.
43. Окрім того, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), керівником ПАТ "Миколаївцемент" (код ЄДРПОУ 00293025) зазначений Полулєх Євген Юрійович, а відомості про особу, що підписала апеляційну скаргу в Реєстрі відсутні.
44. Також, із змісту касаційної скарги та посилання позивача не можна встановити та дійти висновку, у якості кого виступає особа, яка підписала апеляційну скаргу - як представник чи шляхом самопредставництва, оскільки повного змісту Статуту на підтвердження того, що вказана особа є леном Правління ПАТ "Миколаївцемент" у матеріалах справи не міститься.
45. Суд також зауважує, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
46. Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала на підставі частини четвертої статті 298 КАС України. Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до апеляційного суду після усунення недоліків, що були підставами для такого повернення, що не може вважатися обмеження доступу до правосуддя.
47. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
48. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд