ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
справа №810/2242/16
адміністративне провадження №К/9901/29007/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 810/2242/16
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Продіс" до Києво-Святошинської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Управління державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій протиправними та стягнення пені,
за касаційною скаргою Києво-Святошинської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. П. Мельничук, І. О. Лічевецький, В. Е. Мацедонська) від 03 травня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Продіс" (далі - ТОВ "ТД Продіс", позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Управління державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати дії відповідача протиправними стосовно невідшкодування ТОВ "ТД Продіс" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 141946,00 гривень до 26 липня 2016 року включно та стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТД Продіс" 53529,59 грн. пені (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог)..
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом не вжито заходів щодо відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, в порядку передбаченому законом, а тому такі діє є протиправними і позивач має право на стягнення у зв`язку з цим пені.
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано дії Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області протиправними стосовно невідшкодування ТОВ "ТД Продіс" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 141946,00 грн. до 26 липня 2016 року включно.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Києво-Святошинської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо несвоєчасного подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування, яка підлягає поверненню ТОВ "ТД Продіс".
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТД Продіс" пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року за період з 02 червня 2015 року по 26 липня 2016 року у розмірі 45264,83 грн.
У іншій частині позову відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 24 травня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.
6. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, встановлено строк для подання заперечення на касаційну скаргу.
7. 18 вересня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
10. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. 26 лютого 2018 року касаційну скаргу відповідача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року у справі № 810/2242/16 (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
12. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року прийнято до провадження матеріали касаційної скарги відповідача.
13. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року № 2245/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
15. Ухвалою Верховного Суду прийнято до провадження адміністративну справу, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі № 810/819/15 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, а саме: від 12 лютого 2015 року № 00015315001, згідно з яким ТОВ "ТД Продіс" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 141946,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 35486,50 грн.; від 18 лютого 2015 року № 0001541501, згідно з яким ТОВ "ТД Продіс" зменшено показник від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 44269,00 грн., відповідно, до якої Київським окружним адміністративним судом було підтверджено право ТОВ "ТД Продіс" на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 141946,00 грн.
17. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі № 810/819/15 апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинської районі ГУ ДФС у Київській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі № 810/819/15 - без змін.
18. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2015 року у справі № К/800/27279/15 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у Києво-Святошинському р-ні ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі № 810/819/15 відмовлено.
19. ТОВ "ТД Продіс" неодноразово зверталося до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявами про відшкодування ПДВ у розмірі 141946,00 грн., проте кошти позивачу не були повернуті.
20. Управління Казначейства на підставі отриманого від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області висновків про суми відшкодування ПДВ від 21 липня 2016 року № 23-07, № 24-07 (вх.3754 від 25 липня 2016 року) та після надходження узагальненої інформації № 23 від 22 липня 2016 року щодо визначених у висновках обсягів бюджетного відшкодування (вх. № 3751 від 25 липня 2016 року) здійснило 26 липня 2016 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість ТОВ "ТД Продіс" на суму 35486,50 грн. та 106459,50 грн., а загалом 141946,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
21. Згідно з вказаними висновками Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відшкодування було здійснено по декларації за жовтень 2014 року.
22. Не погоджуючись з бездіяльністю податкового органу щодо тривалого невідшкодування вказаної вище суми та вважаючи наявним у нього право на стягнення пені, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що оскільки Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не вжила відповідних заходів щодо відшкодування зазначеної вище суми ПДВ у строки, встановлені статті 200 Податкового кодексу України, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає задоволенню.
24. При цьому, суд вказав, що оскільки відшкодування з Державного бюджету України ПДВ та пені є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а суди не можуть підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості, то суд дійшов висновку що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
25. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, дійшов висновку про те, що податковим органом не було своєчасно підготовлено відповідний висновок та не направлено своєчасно на адресу територіального органу Державного казначейства України висновок із зазначенням вищевказаної суми, яка підлягає відшкодуванню позивачу, що свідчить про протиправну бездіяльність з боку податкового органу. Вказане є порушенням норм чинного законодавства України та законних прав та інтересів ТОВ "ТД Продіс".
26. Таким чином суд апеляційної інстанції у відповідності до правил статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України з метою повного захисту прав позивача дійшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та задоволення вказаних вище позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо не подання у визначені чинним законодавством України строки до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням вищевказаної суми, яка підлягає відшкодуванню позивачу, а не шляхом визнання протиправними дій податкового органу стосовно невідшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування, оскільки вказана позивачем дія виходить за межі повноважень податкового органу. А тому, позов у частині вимог щодо визнання дій податкового органу щодо ненаправлення у визначені чинним законодавством України висновків про повернення бюджетного відшкодування позивачу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
27. Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь суми пені за несвоєчасне відшкодування спірної суми, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки в ході розгляду даної справи було встановлено, що Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не вжила відповідних заходів щодо відшкодування зазначеної вище суми ПДВ у строки, встановлені статті 200 Податкового кодексу України, тому суд апеляційної інстанції вважав, що в цій частині позов підлягає задоволенню частково.
28. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної вимоги частково та стягненню з Державного бюджету України на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року за період з 02 червня 2015 року по 26 липня 2016 року у розмірі 45264,83 грн.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
30. Мотиви касаційної скарги полягають виключно на тому, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинною до 15 грудня 2017 року), суд апеляційної інстанції повинен був закрити провадження у справі, оскільки є рішення, яке набрало законної сили з того самого спору і між тими самими сторонами, посилаючись, при цьому, на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 810/3349/15.