ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
справа № П/811/1574/17
адміністративне провадження № К/9901/11164/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 у складі головуючого судді Брегея Р.І. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у складі колегії суддів: Чередниченка В.Є., (головуючого), Іванова С.М., Панченко О.М. у справі №П/811/1574/17 за позовом Головного управління ДФС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - ГУ ДФС у Кіровоградській області, позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача в дохід місцевого бюджету міської ради м. Гайворона Кіровоградської області податковий борг у сумі - 47916,67 грн.
1.1. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 47916,67 грн, який утворився внаслідок несплати грошових зобов`язань, нарахованих за податковим повідомленням рішенням № 4-17 (форми "Ф") від 16.06.2015 та № 5313-13 (форми "Ф") від 22.08.2016.
2. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.10.2017, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 позов задоволено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ДФС у Кіровоградській області. Згідно з витягом з облікової картки платника податків відповідача (податковий номер НОМЕР_1 ) по платежу 18011001 (транспортний податок з фізичних осіб) наявна сума недоїмки у розмірі 47916,67 грн, що виникла внаслідок несплати нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, згідно з податковим повідомленням-рішенням №4-17 від 16.06.2015 та №5313-13 від 22.08.2016 (форми "Ф"), яка станом на 10.08.2017 не сплачена.
3.2. Позивач 16.06.2015 склав та надіслав відповідачу копію податкового повідомлення-рішення (форми "Ф" № 4-17), згідно з яким визначив йому грошове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 22916,67 грн та 22.08.2016 склав та надіслав відповідачу копію податкового повідомлення-рішення (форми "Ф" № 5313-13), згідно з яким визначив йому грошове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 25000 грн.
3.3. Зазначене відправлення отримано відповідачем, що підтверджується корінцем зворотнього повідомлення податкового повідомлення рішення від 03.09.2015 та повідомленням про вручення поштового відправлення.
3.4. 02.09.2015 на виконання вимог ст. 59 ПК України позивач склав та направив відповідачу копію податкової вимоги форми "Ф" № 408-23 на суму 22916,67 грн за платежем 18011001, яка була ним отримана 03.09.2015, що підтверджується корінцем зворотнього повідомлення податкової вимоги.
3.5. Однак, на момент вирішення спору в суді доказів сплати зазначеної суми боргу надано не було.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що несплачений відповідачем у добровільному порядку податковий борг підлягає стягненню.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі.
5.1. Касаційну скарги аргументовано неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм матеріального права. Скаржник зазначає, що відповідно до постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 у іншій судовій справі №П/811/1934/17 спірні податкові-повідомлення рішення, на підставі яким податковим органом заявлено про стягнення з відповідача податкового боргу у справі, яка розглядається, визнано протиправними та скасовано. Наголошує, що про оскарження податкових рішень відповідачем було повідомлено суд апеляційної інстанції шляхом направлення доповнень до апеляційної скарги 07.12.2017. Натомість, при прийняття рішення у справі суд апеляційної інстанції вказані обставини залишив поза увагою.
6. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів ураховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у редакції до 08.02.2020, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
9. Відповідно до положень частин першої-третьої статті 159 КАС України (чинної на час прийняття судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
10. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
11. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
12. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин. Цьому завданню кореспондує право особи на звернення до суду для вирішення публічно-правового спору у порядку, встановленому КАС України.
13. Одним із аргументів касаційної скарги відповідача є те, що суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи не врахували, що спірні податкові повідомлення рішення, за яким відповідачу було нараховано податковий борг були предметом судового розгляду у іншій справі.
14. Так, як установлено судом, відповідно до постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 у справі №П/811/1934/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голованіської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2015 року №4-17 про визначення та нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання в розмірі 22916,67 грн. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №408-23 від 02.09.2015.
15. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу Голованівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Кіровоградській області - задоволено частково. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року у справі №811/1934/17 - скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №5313-13 від 22.08.2016 року та прийнято в цій частині нову постанову. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення - рішення №5313-13 від 22.08.2016, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з транспортного податку за 2016 рік у розмірі 25000 грн. В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року у справі №811/1934/17 - залишено без змін.
16. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року касаційну скаргу Голованівської об`єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № П/811/1934/17 в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Голованівської об`єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 22.08.2016 № 5313-13 про визначення податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 25000 грн - скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № П/811/1934/17 - залишено без змін.
17. Під час нового апеляційного розгляду постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу Голованівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - задоволено частково. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 в адміністративній справі № П/811/1934/17 - змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови. В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 - залишено без змін.
18. Натомість, указані обставини судами попередніх інстанцій не встановлювались.
19. З огляду на вимоги статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначені недоліки, оскільки вони потребують встановлення певних обставин, які мають значення для вирішення справи, дослідження доказів.
20. За змістом статті 11 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка кореспондується зі статтею 9 КАС України (у чинній редакції) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
21. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
22. При цьому, згідно з частиною першою статті 138 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.
23. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
24. За наведених обставин суди попередніх інстанцій не дослідивши зібрані у справі докази, допустили порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
25. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд, -