ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № П/320/1027/20
адміністративне провадження № К/9901/29653/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (суддя Щавінський В.Р.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року (головуючий суддя Бабенко К.А., судді: Степанюк А.Г., Чаку Є.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Метіз"
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій,
ВСТАНОВИВ
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Метіз" (надалі також - Позивач, ТОВ "Торгівельна компанія "Метіз") звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС у Київській області з вимогами (з урахуванням збільшення позовних вимог) про визнання протиправними та скасування винесених ГУ ДПС у Київській області: податкових повідомлень-рішень від 11 січня 2020 року №0000890502, №0000900502, №0000930502, №0000910502, від 13 січня 2020 року №0000253305, №0000263305; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 січня 2020 року №Ю-0000283305; рішення ГУ ДПС у Київській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску від 13 січня 2020 року №0000273305 на суму 58 568,26 грн; податкової вимоги від 29 січня 2020 року №6854-53 про сплату податкового зобов`язання на загальну суму 3462050,39 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про реальність господарських операцій з контрагентами, їх належне оформлення первинними документами та відображення у бухгалтерському та податковому обліку. Звертав увагу на те, що за відсутності підпису посадової особи контролюючого органу акт перевірки є недопустимим доказом, а тому прийняті на його основі рішення контролюючого органу про визначення суми податкових зобов`язань підлягають скасуванню.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року, позов задоволено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що акт перевірки не є допустим доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) та не може виступати носієм доказової інформації щодо податкового правопорушення та слугувати підставою для визначення платнику сум податкових зобов`язань.
За наведеного судами попередніх інстанцій зроблено висновок про недоцільність дослідження по суті викладених у цьому акті перевірки порушень податкового законодавства та змісту спірних господарських операцій Позивача.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвали нове рішення про відмову в позові.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач стверджує про ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій законних та обґрунтованих рішень з дотриманням норм матеріального права та відповідно до положень процесуального закону та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
1.4. Процесуальні рішення
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
25 травня 2021 року представник Позивача подав клопотання, у якому просить Суд розглянути справу за відсутності Позивача та/або його представника.
Представник Відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується належними доказами в матеріалах справи.
За таких обставин Суд постановив перейти до касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 18 листопада 2019 року №650, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Метіз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року, про що складено Акт перевірки від 23 грудня 2019 року №351/10-36-05-02-08/36445090.
Перевіркою встановлено порушення: пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 683826 грн; пунктів 198.1, 198.3, підпункту "г" пункту 198.5 статті 198, пункту 44.1 статті 44 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1208256 грн; пункту 201.10 статті 201 ПК України - не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно податкові накладні на загальну суму 412515 грн; статей 162, 163, 164, 167, 168, підпункту "е" пункту 176.2 статті 176 ПК України в частині неутримання податку на доходи фізичних осіб у джерела виплати доходів та заниження суми податку на доходи фізичних осіб в сумі 479194,82 грн; підпунктів 1, 2 статті 6, пункту 1 статті 7, пунктів 1, 2, 5 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI, в результаті чого платником не утримано та не перераховано суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 585682,56 грн; підпункту 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, Закону України "Про військовий збір", в результаті чого не утримано та не перераховано суму військового збору, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 39932,90 грн.
На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Київській області винесено: податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2020 року №0000890502 з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 854783,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2020 року №0000900502 з податку на додану вартість на загальну суму 1462408,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2020 року №0000930502 на додану вартість на загальну суму 206258,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2020 року №0000910502, яким зменшено розмір суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 3632,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2020 року №0000253305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 758728,75 грн; податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2020 року №0000263305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 63227,39 грн; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13 січня 2020 року №0000273305 на загальну суму 58568,26 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки з єдиного внеску) від 13 січня 2020 року №Ю-0000283305 на загальну суму 585682,56 грн.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі Відповідач не погоджується з наданою судами першої та апеляційної інстанцій оцінкою спірних правовідносин акцентуючи на невідповідності висновків судів попередніх інстанцій правовій позиції Верховного Суду у постанові від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19.
Скаржник наголошує, що у вказаному рішенні Верховним Судом зроблено висновок щодо обґрунтованості покладення в основу рішень про визначення податкових донарахувань акта перевірки, який не містить підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, залученої до перевірки.
Постановлення судових рішень у цій справі без дослідження фактів порушень податкового законодавства з боку Позивача свідчить про формальність висновків судів попередніх інстанцій та порушення норм процесуального права.
3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано керувалися процесуальними нормами статей 74, 77 КАС України та, встановивши, що акт перевірки підписаний не усіма ревізорами, обґрунтовано визнали такий акт неналежним доказом в розумінні КАС України.
Зазначає, що судами попередніх інстанцій було враховано висновки Верховного суду України у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №813/2451/13, які в подальшому підтримані Верховним Судом у постанові від 3 грудня 2019 року №1440/1965/18, згідно з якими акт перевірки за відсутності підпису посадової особи контролюючого органу, яка проводила перевірку, є недопустимим доказом, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Вважає недоречним посилання скаржника на висновки Верховного Суду у постанові від 19 червня 2020 року, оскільки такі зроблені після ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі.
Надаючи пояснення по суті спірних операцій наполягає на їх реальності, що підтверджується належними первинними документами, які фіксували господарські операції, в результаті яких відбувались зміни в структурі активів та зобов`язань Позивача та його контрагентів.