ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2021 року
м. Київ
справа № 825/2327/16
адміністративне провадження № К/9901/39194/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №825/2327/16 за позовом Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - філія Центру транспортної логістики ПАТ "Укрзалізниця", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 (суддя Д`яков В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 (головуючий суддя Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.)
ВСТАНОВИВ:
ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство" звернулось до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - філії ЦТЛ ПАТ "Укрзалізниця", в якому позивач просив суд: визнати бездіяльність Закарпатської митниці ДФС, щодо перевищення граничного строку перебування вагону №60413572 у пункті пропуску через державний кордон України з моменту прибуття для здійснення митних процедур, протиправною; зобов`язати Закарпатську митницю ДФС завершити митні формальності щодо пропуску через митний кордон України залізничного вагону №60413572.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач оскаржив їх у касаційному порядку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 відкрито касаційне провадження у справі №№825/2327/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №825/2327/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2021 справу прийнято до провадження, попереднє судове засідання призначено на 25.05.2021.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що відповідачем протиправно не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничного вагону через державний кордон України у строк, встановлений статтею 199 Митного кодексу України. Як вважає позивач, суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення без додержання норм матеріального і процесуального права. У касаційній скарзі позивач не вказує в чому саме полягало неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, натомість фактично ставить питання про переоцінку встановлених обставин. Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити.
У запереченнях на касаційну скаргу митний орган посилається на судове рішення, що набрало законної сили, яким встановлювались фактичні обставини справи та не потребують доказування. Відповідач наголошує, що виявлена розбіжність у вагових параметрах товару є невідповідністю даних, отриманих під час використання технічних засобів (ваги) митного контролю, даним, що містяться у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю - що є підставою для вжиття додаткових заходів митного контролю. З урахуванням викладеного, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство" (Продавець), з однієї сторони та фірмою "Пізец ГмбХ" (Покупець) укладено контракт від 25.01.2016 та доповнення №1 до нього від 25.01.2016, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах DАF (Інкотермс в редакції 2000 р.), деревину дров`яну для технологічних потреб пород: береза, сосна, ялина.
29.05.2016 на території залізничної станції "Батьово-Сортувальна" пункту контролю "Батєво" митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС, до здійснення митного контролю за митною декларацією №102090003/2016/70189 було подано залізничний вагон №60413572 з товаром "Деревина паливна з ялини ГОСТ 3243-88", у вигляді колод, сучкуватих, скривлених, з синявою. Непридатна для подальшої переробки та розпилювання. Обсяг деревини вимірюється по ДСТУ 4020-2-2001 і складає 65.104 м3, довжина 4 м, діам. 8- 45 см, оформлені у митному відношенні представниками ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство" за кодом УКТ ЗЕД - 44011000000 та направлені на адресу закордонного контрагента - фірми "Пізец ГмбХ" (Гоетваєргассе 1Відень 1010, Австрія) (а.с. 21).
Поряд із цим, Управлінням СБУ у Закарпатській області від 27.04.2016 №58/14-1258 начальнику Закарпатської митниці ДФС України адресовано лист, у якому зазначено про те, що спецпідрозділом Управління в рамках виконання покладених завдань щодо перевірки законності переміщення вантажів через митний кордон України, проводяться заходи спрямовані на виявлення можливих порушень під час експорту лісової продукції в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС України. У випадку митного оформлення вказаного вантажу та його подальшого переміщення через відповідні пункти пропуску вказано про необхідність перевірити законність його переміщення через митний кордон України та провести огляд із залученням спеціаліста.
Листом від 30.05.2016 Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту "Залізничний" на адресу Ужгородського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС направлено заяву з проханням направити працівника Ужгородського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС для участі у проведенні митного огляду та встановлення фізичних визначальних характеристик і однозначної класифікації лісоматеріалів (а.с. 210-211).
09.06.2016 митним органом із залученням спеціалістів у галузі лісового господарства, фахівців підрозділів Закарпатської митниці та представників правоохоронних органів було проведено ідентифікаційний митний огляд товару без його вивантаження, шляхом візуального огляду у доступних місцях, за результатами якого складено акт митного огляду від 09.06.2016 №305010505/2016/ЗМК-09033. В акті установлено, що розміщення сторонніх вкладень серед вантажу не виявлено.
13.06.2016 Відділом митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту "Залізничний" на адресу відповідного підрозділу ПАТ "Укрзалізниці", а саме станції "Батєво" було направлено заявку на подачу вагонів для зважування на вагонах ділянки "Сортувальна". Зазначена заява була отримана підрозділом ПАТ "Укрзалізниці" 13.06.2016 о 19:00 год.
За результатами зважування складено акт зважування від 15.06.2016 №715, у якому зафіксовано, що маса вантажу нетто становить 40000кг, фактична маса вантажу нетто 32340кг, тобто менше задекларованої на 7660кг.
Вказані обставини були встановлені ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі №825/1415/16 (а.с. 234-237).
Для перевірки заявленого коду товару (код УКТЗЕД 4401 - "деревина паливна"), Закарпатська митниця ДФС звернулась до директора компанії "Пізец ГмбХ" із запитом щодо надання інформації стосовно товару, який отримується ним з України.
У відповідь, листом від 23.06.2016 фірма "Пізец ГмбХ" інформувала, що більше 25 років співпрацює з Державними підприємствами лісового господарства України без будь-яких посередників та в основному закуповує технологічну сировину хвойних та листяних порід для забезпечення целюлозно-паперової промисловості Австрії, а також окремі пиломатеріали та пиловочник (а.с. 212).
З метою повного та всебічного встановлення обставин переміщення товару, з урахуванням встановлених розбіжностей, Закарпатська митниця ДФС у відповідності до статті 327 Митного кодексу України звернулась до Закарпатської торгово-промислової палати з проханням залучення експертів до повного митного огляду товару, з метою визначення чи відповідає переміщуваний товар відомостям, заявленим в товаросупровідних документах на нього.
07.09.2016 за участі головного спеціаліста Закарпатської торгово-промислової палати та посадової особи позивача було здійснено митний огляд зазначеного товару, що переміщувався у вказаному вагоні.
Згідно Експертного висновку Закарпатської торгово-промислової палати від 07.09.2016 та Експертного висновку про вартість товару Закарпатської торгово-промислової палати від 07.09.2016, встановлено наступне: порода деревини - ялина; розмірний склад лісоматеріалів: довжина - 4.0 м, діаметр лісоматеріалів від 4 см до 40 см; загальний об`єм лісоматеріалів становить - 63,482 м/куб. Всього 63,482 куб/м. лісоматеріалів ялини по якісних характеристиках та розмірах відповідають вимогам дров по ГОСТ 3243-88, код УКТЗЕД - 4401100000, вартість товару - 25392,00грн. (а.с. 214, 215-216).
Отже, за результатами перевірки відповідачем встановлено невідповідності задекларованого товару: товару по об`єму на 1.622 м/куб менше, ніж заявлено; вага лісоматеріалів складає на 7660 кг менше, ніж заявлено; виявлений діаметр лісоматеріалів становить від 4 см до 40 см, а заявлено - від 8 см до 45 см; вартість товару становить на 22302 грн. менше, ніж заявлено.
На підставі вказаного, 19.10.2016, посадовою особою митниці було складено протокол про порушення митних правил за №1930/30501/16, а товар "лісоматеріли" вилучений як безпосередній предмет порушень митних правил (а.с. 217-224).
Не погоджуючись з діями митного органу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до митного органу про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що відповідач, здійснюючи митні формальності щодо залізничного н/піввагону №60413572, вантажовідправником якого є ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство", у пункту контролю "Батєво" митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС, діяв у відповідності до діючого законодавства України. Суди дійшли висновку про необґрунтованість доводів позивача про безпідставність дій відповідача щодо затримання вагону з товаром, оскільки згідно експертних висновків Закарпатської торгово-промислової палати, встановлено невідповідності задекларованого позивачем товару, а тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його вчинити певні дії.
Згідно пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 199 МК України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.
Як визначено статті 218 МК України строки здійснення митних формальностей щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником органу доходів і зборів за погодженням з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України - крім того, з керівником відповідного органу охорони державного кордону України.
Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.
Згідно положень статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товарно-супровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Стаття 249 МК України передбачає, що декларанти або уповноважені ними особи можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів, які пред`являються ними для такого оформлення.
Як встановлено частиною першою статті 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257, 335 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання мінімуму митних формальностей для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Частиною першою статті 335 МК України передбачено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: 4) при перевезенні залізничним транспортом: а) транспортні (перевізні) документи; б) передатну відомість на залізничний рухомий склад; в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів); г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться.
Згідно статті 336 МК України передбачено, що митний огляд (огляд та переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення є однією із форм митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.
Відповідно до частини п`ятої статті 338 МК України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.
Такий перелік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 N467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України".
Згідно вимог пункту 5 самостійною підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення є переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил.
Відповідно до пунктів 7, 8, 9 Вичерпного переліку митний огляд може проводитись у разі наявність ознак облаштування товарів, транспортних засобів комерційного призначення спеціально виготовленими сховищами (тайниками) або використання інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення товарів. Наявність ознак надання одним товарам вигляду інших. Припущення за результатами використання технічних засобів митного контролю про те, що переміщувані через митний кордон України товари заборонені або обмежені до такого переміщення згідно із законодавством.
Згідно з пунктами 8. 14 Вичерпного переліку митний огляд може проводитись у разі наявності ознак надання одним товарам вигляду інших, а також у разі одержання від правоохоронних органів інформації про переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи.
Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316.
У справі, що розглядається, судами було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що контролюючим органом, керуючись листом Управління СБУ у Закарпатській області від 27.04.2016 №58/14-1258 (щодо здійснення додаткових заходів митного контролю у разі переміщення через митний кордон України товару - лісової продукції з подальшою перевіркою законності його переміщення та проведення огляду із залученням спеціалістів), на підставі статей 338, 325 МК України, положень Вичерпного переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України", було прийнято рішення про проведення митного огляду товару, що переміщувався у залізничному вагоні.
Крім того, судами враховано, що за результатами зважування складено акт зважування від 15.06.2016 №715, у якому зафіксовано, що маса вантажу нетто за ПД становить 40000кг, фактична маса вантажу нетто 32340кг, тобто менше задекларованої на 7660кг.
Вказані обставини були встановлені ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі №825/1415/16 (а.с. 234-237).
Згідно експертних висновків Закарпатської торгово-промислової палати №В-784 від 07.09.2016 та №О-153 від 07.09.2016, встановлено невідповідності задекларованого позивачем товару.
Суд касаційної інстанції зазначає, що як вбачається з правового регулювання, рішення Закарпатської митниці ДФС щодо проведення в межах митного контролю огляду вагону з лісоматеріалами, відправником яких є позивач, відповідає вимогам митного законодавства України. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відсутні підстави вважати протиправними дії відповідача по затримці та переогляду вагону на митному посту, зважаючи на наявність у Закарпатської митниці ДФС права на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
У касаційній скарзі позивач посилається на те, що при проведенні огляду залізничного вагону з вантажем були порушені права позивача на обов`язкову участь в такому огляді, які судом не можуть бути визнані обґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно вимог статті 335 МК України подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю віднесено до повноважень декларанта, уповноваженої ним особи або перевізника залежно від виду транспорту, яким здійснюється таке перевезення товарів.
Відповідно до пункту 1.1 розділу 111 Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 N1316, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем,
Відповідно до пункту 6 Статуту залізниць залізниця є довіреною особою вантажовідправника відносно вантажу, переданого для перевезення.
Представники залізничної станції, перевізника вказаного вантажу, були присутні при проведенні огляду вагону, що підтверджується записами в акту огляду та в актах обстеження загальної форми, як слідує, огляд проводиться у присутності особи, яка переміщує ці товари (в даному випадку огляд проводився за участю представника перевізника ПАТ "Укрзалізниця").
Крім іншого, правомірно суди погодились з доводами митного органу про безпідставність обґрунтування позивача щодо строків митного огляду вказаних залізничних вагонів положеннями статті 199 МК України, оскільки вказана норма стосується товарів, митне оформлення яких здійснюється безпосередньо у пунктах пропуску та не стосуються спірного по даній справі товару, митне оформлення якого відбулось у внутрішній митниці.
Позивач, обґрунтовуючи порушення відповідачем норм частини першої статті 199 МК України, послався на норми статті 4 МК України, згідно яких: митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання; а митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Однак, норми частини першої статті 199 МК України вказують на строк перебування товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску, у разі прибуття цих товарів та транспортних засобів у пункт пропуску для здійснення митних процедур.
Згідно частини першої статті 4 МК України митне оформлення і митний контроль це різні правові інститути. Дії, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами в рамках митного оформлення товарів і транспортних засобів і в рамках здійснення митного контролю не є тотожними, так як регулюються різними правовими нормами відповідних розділів МК України.
Помилковим є переконання позивача, що митний контроль є частиною митного оформлення, а тому, повинен був завершитися протягом чотирьох робочих годин згідно з положеннями частини першої статті 255 МК України, зважаючи на те, що дані правові категорії - митний контроль та митне оформлення - відрізняються за своїм змістом та являють собою два різні процеси, які мають свої власні системні характеристики. Відповідачем як митним органом не проводилося митне оформлення товару та вагону, уповноваженими особами митного органу проводилися огляди цих товарів та вагонів, як однієї із форм митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України.
Як вбачається з матеріалів справи, з залізничним вагоном з товаром "лісоматеріали" проведено митні процедури, формальності у внутрішніх митницях ДФС і вони перебувають під митним контролем, застосовуються норми статті 321 МК України, згідно яких товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. При цьому, граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів. Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
З урахуванням зазначеного, касаційний суд погоджується, що відповідач, здійснюючи митні формальності щодо залізничного н/піввагону, вантажовідправником якого є ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство", у пункту контролю "Батєво" митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС, діяв у відповідності до діючого законодавства України, відтак відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання відповідача завершити митні формальності щодо пропуску через митний кордон України вказаного залізничного вагону.
Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.
Згідно з частинами першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відтак, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Касаційний суд вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -