1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 802/840/16-а

адміністративне провадження № К/9901/27828/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у попередньому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі № 802/840/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року, прийняту в складі головуючого судді Вільчинського О.В., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Граб Л.С., суддів Іваненко Т.В., Сторчака В.Ю.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірними бездіяльність та тяганину Урядового уповноваженого у справах Європейського суду та Департаменту ДВС Мін`юсту щодо відсутності контролю і координації дій при виконанні рішення Європейського суду з прав людини у справі "Яворовенко та інші проти України" від 17.07.14 № 25663/02, в частини, що до цього часу є невиконана, а саме невиплачена сума повного розрахунку;

- зобов`язати Урядового уповноваженого у справах Європейського суду Міністерства юстиції України поновити порушені права ОСОБА_1 шляхом координації дій і контролю за витребуванням Департаментом ДВС Мін`юсту з ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві зведеного виконавчого провадження майнового характеру по боргу ДАК "Укрресурси" перед ним та перерахунку йому суми повного розрахунку з наданням суду всієї документації, або належно завірені копії, по інформуванню Кабміну України стосовно виконання зазначеного рішення Європейського суду;

- зобов`язати Департамент ДВС Міністерства юстиції України негайно витребувати з ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві зведене виконавче провадження майнового характеру по боргу ДАК "Укрресурси" перед ОСОБА_1 та провести перерахунок боргу невиплаченої суми повного розрахунку і надати суду матеріали виконавчого провадження чи належно завірену копію.

Під час судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині вимог майнового характеру (т. 1 а.с. 135, т. 3 а.с. 21) та остаточно просив суд зобов`язати Департамент ДВС Міністерства юстиції України провести перерахунок 1396695,57 грн боргу невиплаченої і безспірної суми повного розрахунку станом на 05.08.2016.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправну бездіяльність Урядового уповноваженого у справах Європейського суду та Департаменту ДВС Мін`юсту, яка полягає у відсутності контролю і координації дій при виконанні рішення Європейського суду з прав людини у справі "Яворовенко та інші проти України" від 17.07.14 № 25663/02, в частині, що стосується виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004, внаслідок чого з ним не проведено повний розрахунок боргу невиплаченої суми при звільненні з ДАК "Укрресурси" який, станом на 05.08.2016 становить 1396695,57 грн. Така сума, на думку позивача, є безспірною, оскільки визначена згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 28.07.16 у справі № 46/436-б, якою ОСОБА_1 визнано кредитором ДАК "Укрресурси" на відповідну суму, та яка, на його переконання, підлягає стягненню в порядку виконання рішення ЄСПЛ від 17.07.2014.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року та постановою Верховного Суду від 14 лютого 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

4. Рішення судів мотивовані тим, що рішення Європейського суду з прав людини " ОСОБА_1 та інші проти України" від 17.07.14 № 25663/02 є заходом індивідуального характеру та виконувалось в межах виконавчого провадження ВП №44360795. Згідно матеріалів справи, дане рішення виконано в повному обсязі, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

ІІІ. Провадження за нововиявленими обставинами

5. 06 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року за нововиявленими обставинами.

6. Заява мотивована тим, що на час прийняття постанови від 16.01.2017 існувало ряд обставин, які б могли суттєво вплинути на результат розгляду справи, а саме-заявнику стало відомо, що ліквідатором Державної акціонерної компанії "Укрресурси" надано відповідачам довідку про непогашену частину боргу компанії перед ОСОБА_1 . Згідно вказаної довідки сума заборгованості складає не 1188937,30 грн, а 3296742,60 грн. В зв`язку з тим, що борг не був погашений, виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 443060795 не може вважатися закінченим.

7. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі № 802/840/16-а залишено без задоволення.

8. Залишаючи заяву без задоволення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що обставина на яку посилається заявник, не є нововиявленою в розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Суди попередніх інстанцій, приймаючи вказані судові рішення, виходили з того, що розмір заборгованості, що підлягав сплаті на користь позивача на виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 17.07.2014 у справі №25663/02 та, відповідно, рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004, встановлений постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2016 у справі № 802/82/16, яка набрала законної сили. У зв`язку з цим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ця обставина не підлягає доказуванню відповідно до вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, суди попередніх інстанцій вказували, що зазначена позивачем нововиявлена обставина по справі № 802/1462/16-а, аналогічна обставині, на яку останній посилається як на нововиявлену, у цій справі. В той же час, Верховний Суд у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 802/1462/16-а, вказав, що наведена позивачем обставина не могла вважатися нововиявленою у розумінні пункту 1 частини 2 статті 245 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Звертаючись до суду з заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, позивач фактично просить змінити її суть і визначити більшу суму коштів, що підлягають стягненню на його користь.

ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись із ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на час прийняття постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року існувала обставина, про яку йому не було і не могло бути відомо, яка могла вплинути на прийняття цього судового рішення, а саме, встановлена АК "Укрресурси" повна сума заборгованості перед позивачем. Отже, скаржник вважає, що існують підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

V. Позиція інших учасників справи

11. Представник Міністерства юстиції України подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

VІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Мартинюк Н.М. ухвалою від 15 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року задоволено заяву судді Мельник-Томенко Жанни Миколаївни про самовідвід; відведено суддю Мельник-Томенко Жанну Миколаївну від участі у розгляді справи № 802/840/16-а.

14. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 19 лютого 2020 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 19 лютого 2020 року № 294/0/78-20.

15. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 27 травня 2021 року.

VІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

16. Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, яка діяла до 15.12.2017) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з частиною другою статті 245 КАС України (у редакції до 15.12.2017) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частиною першою статті 361 КАС України (у редакції після 15.12.2017) встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 361 КАС України (у редакції після 15.12.2017) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно з частиною третьою статті 361 КАС України (у редакції після 15.12.2017) перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Водночас не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 361 КАС України у редакції після 15.12.2017 ).

Частиною шостою статті 361 КАС України (у редакції після 15.12.2017) передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.


................
Перейти до повного тексту