ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 200/6901/20-а
провадження № К/9901/7652/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду, з участю третіх осіб: Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, прийняте у складі головуючого судді - Хохленкова О. В., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.,
І. Суть спору
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Донецького апеляційного суду (надалі також відповідач), в якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу голови Донецького апеляційного суду № 406/к від 19 червня 2020 року;
1.2. визнати протиправною бездіяльність Донецького апеляційного суду щодо ненарахування їй вихідної допомоги у зв`язку із відставкою у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою;
1.3. зобов`язати Донецький апеляційний суд нарахувати та виплатити вихідну допомогу у зв`язку із відставкою у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою з урахуванням виплаченої вихідної допомоги у розмірі трьох місячних суддівських винагород за останньою посадою.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що у зв`язку із подачею нею заяви про відставку, наказом голови Донецького апеляційного суду № 406/к від 19 червня 2020 року її було відраховано зі штату Донецького апеляційного суду 25 червня 2020 року та відповідно положень частини першої статті 143 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (надалі - Закон № 1402- VІІІ) здійснено виплату вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою. Вважаючи пункт 4 указаного наказу щодо виплати суддівської винагороди в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою таким, що не відповідає положенням частини першої статті 8, статей 22, 126 Конституції України, статті 48 Закону № 1402- VІІІ, оскільки суттєво знижує гарантії її, як судді, матеріального і соціального захисту, та, відповідно, протиправним, звернулася до суду із цим позовом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Рішенням Донецької обласної ради народних депутатів від 25 лютого 1993 року ОСОБА_1 обрано суддею Дружківського міського суду Донецької області та відповідно до наказу начальника Управління юстиції Донецької області від 02 березня 1993 року № 65 з 03 березня 1993 року зараховано до штату Дружківського міського суду Донецької області.
4. Постановою Верховної Ради України № 1205-ІV від 18 вересня 2003 року позивача обрано на посаду судді Дружківського міського суду Донецької області безстроково.
5. Постановою Верховної Ради України № 2463-ІV від 03 березня 2005 року ОСОБА_1 обрано безстроково суддею апеляційного суду Донецької області та з 15 березня 2005 року відповідно до наказу голови цього суду від 15 березня 2005 року № 69к зараховано до штату апеляційного суду Донецької області.
6. Згідно з указом Президента України № 297/2018 від 28 вересня 2018 року ОСОБА_1 переведена на посаду судді Донецького апеляційного суду та 09 жовтня 2018 року зарахована до штату цього суду згідно наказу голови суду від 02 жовтня 2018 року № 49к.
7. Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 червня 2020 року № 1872/0/15-20 позивача звільнено з посади судді Донецького апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку та наказом голови Донецького апеляційного суду № 406/к від 19 червня 2020 року відраховано зі штату цього суду 25 червня 2020 року.
8. Пунктом 4 указаного наказу у зв`язку із виходом у відставку передбачено виплату позивачу вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.
9. Так, згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25 червня 2020 року станом на зазначену дату посадовий оклад ОСОБА_1 становить 115610,00 гривень та доплата за вислугу років - 80927,00 гривень.
10. Відповідно до довідки про загальну суму доходу судді ОСОБА_1 за 2020 рік вона склала 1869616,16 гривень, у тому числі: матеріальна допомога на оздоровлення - 115610,00 гривень, заробітна плата - 1164395,16 гривень та вихідна допомога - 589611,00 гривень.
11. На виконання пункту 4 наказу № 406/к від 19 червня 2020 року вихідна допомога позивачу нарахована на підставі частини першої статті 143 Закону № 1402-VІІІ, яким врегульовано спірні відносини на дату прийняття рішення про звільнення позивача у відставку в сумі 589611,00 гривень та виплачена за вирахуванням податків 23 червня 2020 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
13. В аспекті предмету доказування суди попередніх інстанції констатували, що звільнення позивача з посади судді (18 червня 2020 року) відбулося в той час, коли право на вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, передбачене статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07 липня 2010 року "надалі - Закон №2453-VI" не існувало, оскільки дана норма виключена положенням Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27 березня 2014 року (надалі - Закон № 1166-VII).
14. Суди зазначали, що вихідна допомога судді у зв`язку з відставкою не належить до конституційних гарантій незалежності суддів та виснували, що датою виходу у відставку судді є дата прийняття Вищою Радою Правосуддя рішення про звільнення з посади, а тому право на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою у позивача відсутнє та, відповідно, відсутні підстави у відповідача згідно з нормами чинного законодавства здійснювати нарахування та виплату їй такої допомоги.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
16. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що незважаючи на те, що Закон № 2453-VI з 30 червня 2016 року, тобто до її звільнення, втратив чинність, він відповідно до частини першої статті 8 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020 підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки, як зазначено в цьому рішенні, станом на 01 квітня 2014 року вона набула право на вихід у відставку, але не встигла реалізувати своє право на відставку та отримання вихідної допомоги у розмірі, встановленому частиною першої статті 136 Закону № 2453-VI (із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року).
17. Скаржник указує, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав вважати, що вона не змогла належним чином підготуватися до нового юридичного врегулювання, не відповідає рішенню Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020, у якому йдеться про неможливість належним чином підготуватися до нового юридичного врегулювання саме станом на 01 квітня 2014 року у зв`язку із прийняттям Закону № 1166-VII.
18. Позивач наголошує на застосуванні до спірних правовідносин саме перспективної дії рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020, оскільки на момент набрання чинності Законом № 1166-VII вона мала право на вихід у відставку, але станом на 01 квітня 2014 року ще ним не скористалася, а після визнання указаним рішенням Конституційного Суду України положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону № 1166-VII неконституційним одразу звільнилася у відставку.
19. Донецький апеляційний суд подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на необґрунтованості останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
20. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає про те, що набуте позивачем 03 березня 2013 року право на вихід у відставку останньою не реалізовано, а тому вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою їй виплачена відповідно до Закону № 1402- VІІІ, положення якого діяли на момент виходу судді у відставку, тобто станом на 18 червня 2020 року.
21. Донецький апеляційний суд указує, що рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020 стосувалося законодавчих змін, якими судді взагалі позбавлялися права на вихідну допомогу, а позивач пропрацювала на посаді судді більше шести років, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав вважати, що позивач продовжувала перебувати на посаді судді, стимульована вихідною допомогою, та не змогла належним чином підготуватися до нового юридичного регулювання.
V. Джерела права й акти їх застосування
22. Згідно частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
24. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Пунктом 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України встановлено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, зокрема, у разі подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
26. Згідно частини першої статті 109 Закону № 2453-VI (в редакції станом на момент набуття позивачем права на подачу заяви про відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
27. Відповідно до статті 136 Закону № 2453-VI судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна неоподатковувана допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
28. У разі якщо суддя, відставка якого була припинена у зв`язку з повторним обранням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється.
29. Законом № 1166-VII внесено зміни до Закону № 2453-VI, зокрема, виключено статтю 136 цього Закону.
30. Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020 положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону № 1166-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України та втратило чинність.
31. Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
32. За змістом частини першої статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
33. Судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою (стаття 143 Закону № 1402-VIII).