ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 120/3428/20-а
провадження № К/9901/7175/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області в особі Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області в особі Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, ухваленого у складі головуючого судді Томчука А. В., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Капустинського М. М., суддів: Сапальової Т. В., Смілянця Е. С.
І. Суть спору
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області в особі Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області (далі - Томашківський районний сектор УДМС у Вінницькій області), в якому просив:
1.1. визнати протиправною відмову ОСОБА_1 в обміні паспорта громадянина України;
1.2. зобов`язати оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 22 серпня 2019 року він звернувся до Томашківського районного сектору УДМС у Вінницькій області із заявою про документування паспортом громадянина України.
Однак, листом від 03 вересня 2019 року № 0532-189/0532.1-19 відповідач повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2004 року № 1740 продовжено строк дії паспортів громадянина України колишнього СРСР зразка 1974 року до 01 січня 2005 року, а відтак з цієї дати паспортні документи, видані з використанням бланків зразка 1974 року на території України вважаються недійсними.
Разом з цим роз`яснено позивачу про необхідність звернення до суду для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року і лише після отримання позитивного рішення суду слід звернутись із заявою про встановлення належності до громадянства України до територіального підрозділу ДМС за місцем проживання.
Позивач стверджує, що він є громадянином України з 1994 року та у паспорті має відмітку про прописку, що свідчить про факт його постійного проживання.
Вважаючи відмову Томашківського районного сектору УДМС у Вінницькій області в обміні паспорта громадянина України протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08 вересня 1973 року народився у с. Липівка Томашпільського району Вінницької області.
4. Разом з цим, ОСОБА_1 має паспорт громадянина СРСР НОМЕР_2, виданий 12 серпня 1994 року. В указаному паспорті наявна відмітка про реєстрацію місця проживання від 16 серпня 1994 року, яка підтверджує реєстрацію позивача за адресою АДРЕСА_1 .
5. 22 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Томашківського районного сектору УДМС у Вінницькій області із заявою, в якій просив видати йому паспорт громадянина України, оскільки до цього часу він проживає із паспортом громадянина СРСР, не змінивши його своєчасно в силу життєвих обставин на паспорт громадянина України. Вказав, що від дня свого народження постійно проживав на території України, за її межі не виїжджав. Разом із заявою ОСОБА_1 надав копію свідоцтва про народження та копію паспорта зразка 1974 року.
6. Листом від 03 вересня 2019 року № 0532-189/0532.1-19 Томашпільський районний сектор УДМС у Вінницькій області, посилаючись на норми Закону України "Про громадянство України" повідомив заявнику, що постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2004 року № 1740 продовжено строк дії паспортів громадянина України колишнього СРСР зразка 1974 року до 01 січня 2005 року, тобто з цієї дати паспортні документи, видані з використанням бланків зразка 1974 року на території вважаються недійсними. Крім того, відповідач вказав, що ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та в подальшому після отримання позитивного судового рішення слід звернутись із заявою про встановлення належності до громадянства України до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Томашпільського районного сектору УДМС у Вінницькій області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка оформлена листом від 03 вересня 2019 року № 0532-189/0532.1-19.
Зобов`язано Томашпільський районний сектор УДМС у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення та видачу йому паспорта громадянина України, з урахуванням висновків суду, відображених у даному рішенні.
В решті позову - відмовлено.
8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що процедура, яка описана у листі від 03 вересня 2019 року № 0532-189/0532.1-19 стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року. Враховуючи, що заявником надано підтверджуючі документи щодо належності до громадянства України, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у видачі паспорта.
9. Зазначена позиція була підтримана і Сьомим апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
IV. Касаційне оскарження
10. Представник Томашпільського районного сектору УДМС у Вінницькій області подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
11. Так, автор скарги наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно застосування пункту 124 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, у вирішенні питання про надання особі паспорту громадянина України шляхом обміну паспорту зразка колишнього СРСР.
12. Верховний Суд ухвалою від 15 квітня 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою Томашпільського районного сектору УДМС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
13. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-III "Про громадянство України" (далі - Закон № 2235-III).
18. Громадянами України відповідно до статті 3 Закону № 2235-ІІІ є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
19. Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2235-III документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
20. Підстави набуття громадянства України містяться у статті 6 Закону № 2235-III, відповідно до пункту 1 частини першої якої громадянство України набувається за народженням.
21. 27 березня 2001 року Президентом України видано Указ № 215, яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (зі змінами) далі - Порядок № 215), який відповідно до Закону № 2235-III визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
22. Приписами підпункту "а" пункту 7 розділу ІІ Порядку № 215 передбачено, що встановлення належності до громадянства України стосується:
громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі:
осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України;
осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України.
23. Пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 215 визначено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає:
а) заяву про встановлення належності до громадянства України;
б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);
в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
24. В силу пункту 124 Порядку № 215 особам, які мають у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, замість паспортів громадян колишнього СРСР видаються залежно від місця проживання паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.