ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
справа №380/4855/20
адміністративне провадження №К/9901/34912/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Львівської області про стягнення вихідної допомоги у зв`язку із звільненням, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою адвокатом Алексеєнком Андрієм Анатолійовичем, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Запотічного І.І., суддів Глушка І.В., Довгої О.І.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з прокуратури Львівської області вихідної допомоги у зв`язку із звільненням у розмірі 32545,38 грн.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що наказом прокуратури Львівської області від 30 квітня 2020 року №625к його звільнено з посади заступника начальника управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) з 12 травня 2020 року. Проте при звільненні йому не виплачено вихідну допомогу відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з прокуратури Львівської області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у зв`язку із звільненням у розмірі 32545,38 грн.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що Законом №1697-VII не врегульовано питання виплати вихідної допомоги прокурорам при звільненні на підставі пункту 9 частини першої статті 51 цього Закону, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України. Оскільки ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII - у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, він набув права на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до статті 44 КЗпП України.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року апеляційну скаргу прокуратури Львівської області задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 звільнено з підстав і в порядку, визначених Законом №1697-VII, яким не передбачено виплати вихідної допомоги при звільненні, він не набув права на її отримання.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Адвокат Алексеєнко А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1, подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року.
8. Як на підставу для оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Прокуратурою Львівської області подано відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року - без змін, оскільки вона, на думку відповідача, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Мацедонської В.Е., Уханенка С.А. ухвалою від 28 січня 2021 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 24 травня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами на 27 травня 2021 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. ОСОБА_1 з 23 лютого 1998 року працював на різних посадах у прокуратурі Львівської області.
13. Наказом прокуратури Львівської області від 30 квітня 2020 року №625к, керуючись статтею 11, пунктом 2 частини другої статті 41 Закону №1697-VII, підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX (далі - Закон №113-ІХ), ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII з 12 травня 2020 року.
14. У день звільнення відповідач провів із ОСОБА_1 розрахунок, зокрема виплатив суми заробітної плати, премій, надбавок, виплат за вислугу років, а також компенсації за невикористані відпустки.
15. 02 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Львівської області із заявою щодо виплати йому вихідної допомоги при звільненні.
16. Листом від 05 червня 2020 року прокуратура Львівської області відмовила ОСОБА_1 у виплаті вихідної допомоги при звільненні, посилаючись на те, що його звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, ані цим Законом, як законом спеціальної дії, ані Законом №113-ІХ не передбачена виплата вихідної допомоги при звільненні.
17. ОСОБА_1 уважає, що прокуратура Львівської області безпідставно не виплатила йому вихідну допомогу при звільненні, оскільки виплата цієї допомоги, за відсутності спеціальних норм, які б таку виплату обмежували, передбачена нормами трудового законодавства, а саме статтею 44 КЗпП України, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно зі статтею 4 Закону №1697-VII, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
20. Статтею 51 Закону №1697-VII передбачено загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді, відповідно до пункту 9 частини першої якої прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
21. Законом №113-ІХ статтю 51 Закону №1697-VII доповнено частиною п`ятою такого змісту: "На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження".
22. Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини регулює КЗпП України, що закріплено у його статті 1.
23. Статтею 40 КЗпП України визначено порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, згідно з пунктом 1 частини першої якої трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
24. Законом №113-ІХ доповнено статтю 40 КЗпП України частиною четвертою такого змісту: "Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус".
25. Статтею 44 КЗпП України обумовлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
26. Середній заробіток працівника відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, за змістом абзацу третього пункту 2 розділу ІІ якого (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.