ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2021 року
Київ
справа №560/7394/20
адміністративне провадження №К/9901/5898/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №560/7394/20
за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року, постановлену в складі: головуючого судді Польового О.Л., і на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Залімського І.Г., суддів Мацького Є.М., Сушка О.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Дмитро Анатолійович (далі - позивач, приватний виконавець Гненний Д.А.) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, МЮ України), Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-2, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України) з вимогами: визнати протиправним і скасувати оформлене протоколом від 11.11.2020 №44 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України в частині притягнення приватного виконавця Гненного Д.А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0202, виданого 30.07.2018 МЮ України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць; визнати протиправним і скасувати наказ МЮ України "Про застосування до приватного виконавця Гненного Д.А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0202, виданого 30.07.2018 МЮ України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) дисциплінарного стягнення".
2. Також позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оформленого протоколом від 11.11.2020 №44 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення № 0202, виданого 30.07.2018 МЮ України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до дисциплінарної відповідальності та застосування до позивача стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць; заборонити МЮ України (або іншим уповноваженим на це особами) вносити в Єдиний реєстр приватних виконавців України інформацію про рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом від 11.11.2020 №44 в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0202, виданого 30.07.2018 Міністерством юстиції України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до дисциплінарної відповідальності та застосування до позивача стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць.
3. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначив, що правомірність дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження на підставі інформації про кошти на рахунках боржника підтверджуються, зокрема, судовою практикою у подібних правовідносинах. Водночас оскаржуване рішення щодо застосування стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць може порушити права та інтереси стягувачів у виконавчих провадженнях, які знаходяться на примусовому виконанні у позивача. Передати такі виконавчі провадження неможливо, оскільки відсутня така технічна можливість. Отримання приватним виконавцем винагороди від здійснення професійної діяльності є єдиним джерелом доходу позивача. У випадку зупинення діяльності позивача, останній не зможе виплатити заробітну плату 4 помічникам. Також позивач зазначив, що рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності підлягає внесенню в Реєстр приватних виконавців, однак в подальшому вилучення такої інформації з реєстру (у разі задоволення позову) законодавством не передбачено.
4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.11.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021, задоволено заяву про забезпечення позову. Зупинено дію оформленого протоколом від 11.11.2020 №44 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України в частині притягнення приватного виконавця Гненного Д.А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0202, виданого 30.07.2018 МЮ України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця Гненного Д.А. стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/7394/20. Заборонено МЮ України (або іншим уповноваженим на це особам) вносити в Єдиний реєстр приватних виконавців України інформацію про рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом від 11.11.2020 №44, в частині притягнення приватного виконавця Гненного Д.А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0202, виданого 30.07.2018 МЮ України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/7394/20.
5. Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що невжиття заходів задля попередження зупинення діяльності позивача очевидно може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів останнього, на захист яких поданий адміністративний позов, стане неможливим або для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
6. Більш того, захищене в судовому порядку порушене право позивача (інтерес) взагалі може бути знівельовано наслідками застосування вчинення МЮ України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця.
7. Також суд апеляційної інстанції вказав, що на момент подачі заяви про забезпечення позову на виконанні позивача як приватного виконавця перебуває 184 відкритих виконавчих провадження. У разі незастосування судом заходів забезпечення позову заявник не здійснюватиме професійну діяльність протягом часу, визначеного цим рішенням, що є фактичним застосуванням дисциплінарного стягнення. Також протягом зазначеного часу заявник буде позбавлений доходу, а учасники виконавчих проваджень, які перебувають у його провадженні, - права на вчасне виконання виконавчого документу.
8. Суд апеляційної інстанції наголосив, що застосуванням заходів забезпечення позову не буде завдано більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, а тому, вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Дисциплінарне стягнення та його наслідки невідворотно будуть застосовані до приватного виконавця після набрання законної сили рішенням суду у випадку відмови у задоволенні позовних вимог.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. 18 лютого 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року в справі №560/7394/20.
10. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
11. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись із рішенням суддів попередніх інстанцій, просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.
12. Скаржник наголошує про безпідставне вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у цій адміністративній справі з огляду на відсутність доказів, які б свідчили про існування очевидних ознак протиправності рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України, не наведення обґрунтування очевидності порушення прав, свобод та інтересів заявника, а також того, що для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
13. Скаржник також стверджує, що судом першої інстанції забезпечено позов шляхом заборони вчиняти дії, що не є предметом оскарження, це, у свою чергу, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених пунктом 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
14. Суди першої та апеляційної інстанцій, аргументуючи доцільність застосування заходів забезпечення позову, фактично розглянули спір по суті.
15. Скаржник також звертає увагу, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки його твердженням про те, що оскаржуване рішення не введене в дію наказом МЮ України, а, відповідно, і в застосуванні заходів щодо забезпечення цього позову не має необхідності.
16. Ухвалою Верховного Суду від 10.03.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
17. Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.
18. Позивач наголошує, що забезпечення позову жодним чином не порушує права відповідачів, оскільки після розгляду справи по суті (у випадку відмови в задоволенні позову) дисциплінарне стягнення невідворотно настане, тільки буде відтерміноване в часі. Однак незадоволення заяви про забезпечення позову не відновить порушеного права позивача.
ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
19. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Частиною першою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
21. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
22. Згідно з частиною третьою статті 150 КАС України ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
23. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).
24. Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
25. Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
26. Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; 6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку); 7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"; 8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта; 9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта (частина третя статті 151 КАС України).
27. Частиною четвертою статті 154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
28. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина п`ята статті 154 КАС України).
29. Відповідно до частини шостої статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
30. Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
31. Згідно з частинами першою, дев`ятою статті 39 Закону №1403-VIII дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія) утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків. Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.
32. Відповідно до частини першої статті 41 Закону №1403-VIII за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.
33. Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання МЮ України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом МЮ України (частина друга статті 41 Закону №1403-VIII).
34. Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України (частина третя статті 41 Закону №1403-VIII).