1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року

м. Київ

справа № 560/2102/20

адміністративне провадження № К/9901/1615/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №560/2102/20

за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області

до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія"

про стягнення заборгованості

за касаційною скаргою Комунального підприємства "Міськтепловоденергія"

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року

(прийняту у складі: головуючого судді Полотнянка Ю.П., суддів Драчук Т.О. Ватаманюка Р.В.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Головне управління ДПС у Хмельницькій області 1 квітня 2020 року звернулось з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія", в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість за позичкою Міжнародного банку реконструкції та розвитку в сумі: 42144095,23 грн.

Позов обґрунтований тим, що у зв`язку із виникненням заборгованості у КП "Міськтепловоденергія" в межах Договору про субкредитування №13010-05/101 від 20 листопада 2014 року за строком сплати 15 червня 2019 року, на виконання до контролюючого органу надійшли подання Кам`янець-Подільського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області від 26 вересня 2019 року №185, №186, від 22 квітня 2020 року №93, №94, №95, №96 про здійснення заходів щодо стягнення з Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" заборгованості за позичкою Міжнародного банку реконструкції та розвитку у сумі: 42144095,23 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року позов задоволено повністю.

Судове рішення мотивовано тим, що заборгованість відповідача за позичкою Міжнародного банку реконструкції та розвитку складає: 42144095,23 грн та підтверджується довідкою про суми простроченої заборгованості станом на 01 квітня 2020 року, тому позовні вимоги належить задовольнити.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено частково.

Стягнуто до Державного бюджету України з Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" прострочену заборгованість за позичкою Міжнародного банку реконструкції та розвитку в сумі: 17303919 грн 80 коп (сімнадцять мільйонів триста три тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять гривень вісімдесят копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- станом на час звернення позивача до суду за відповідачем залишається заборгованість за договором субкредиту №13010-05/102 від 20 листопада 2014 перед державним бюджетом у сумі: 17303919,80 грн, отже, зобов`язання є узгодженим та підлягає сплаті до державного бюджету;

- рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, оскільки суд вважав, що заборгованість відповідача виникла за неналежне виконання умов Договору про субкредитування №13010-05/101 від 20 листопада 2014 року, який доданий до позову, проте фактично позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за позичкою Міжнародного банку реконструкції та розвитку в сумі: 42144095,23 грн в межах Договору про субкредитування №13010-05/102 від 20 листопада 2014 року, який був відсутній у справі і, як наслідок, оцінка йому судом першої інстанції не надавалась;

- заява позивача про збільшення позовних вимог до суми стягнення 42144095,23 грн подана до суду з порушенням граничних строків, визначених статтями 47, 262 КАС України. Також до цієї заяви позивачем не надано доказів направлення копії згаданої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У зв`язку з чим, суд першої інстанції повинен був повернути цю заяву позивачу без розгляду;

- судом першої інстанції не враховано, що підставою для збільшення позовних вимог стали подання від 22 квітня 2020 року №93, №94, №95, №96, які надійшли до позивача після відкриття провадження у цій справі, і які свідчать про наявність простроченої заборгованості за інший період станом на 01 квітня 2020 року, що є новою позовною вимогою, оскільки не стосується предмету позову у цій справі, а саме: стягнення простроченої заборгованості за договором і за поданнями від 26 вересня 2019 року №185, №186 станом на 01 вересня 2019 року, тобто, надходження до позивача подань від 22 квітня 2020 року №93, №94, №95, №96 є підставою для звернення до суду з новим адміністративним позовом, тому суд першої інстанції помилково прийняв до уваги заяву позивача про збільшення позовних вимог та стягнув з відповідача прострочену заборгованість в сумі 42144095,23 грн.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)

У касаційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволені позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції дослідив недопустимий доказ, оскільки врахував обставини виникнення заборгованості за договором №13010-05/102 від 20 листопада 2014 року, хоча позивач заявляв вимогу про стягнення заборгованості відповідача, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням договору №13010-05/101 від 20 листопада 2014 року. Цим самим, суд апеляційної інстанції змінив підстави для подання позову про стягнення заборгованості, тобто на стадії апеляційного оскарження вийшов за межі позовних вимог на користь суб`єкта владних повноважень, що не відповідає приписам частини другої статті 9 КАС України.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, повністю погоджуючись із викладеними у ньому висновками, тоді як доводи касаційної скарги вважає необґрунтованими.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 20 листопада 2014 року між Міністерством фінансів України (далі - "Субкредитор"), Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кам`янець-Подільською міською радою і Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" (далі - "Субпозичальник") укладено Договір про субкредитування №13010-05/101 (далі - "Договір №13010-05/101") про використання позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (діючим в якості виконавця від імені Фонду чистих технологій (далі - "ФЧТ")) (Угода про позику "Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України) №TF016327 від 26 травня 2014 року.

Відповідно до пункту 2.1 цього Договору Субкредитор рекредитує Субпозичальнику частину коштів Позики ФЧТ (далі - "Субкредит ФЧТ") у сумі: 1999000,00 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч) доларів США та включає комісію за управління коштами (0,45% від суми Субкредиту, що складає: 9000 доларів США), на платній, зворотній, строковій основі, а Субпозичальник зобов`язується використовувати надані кошти відповідно до умов цього Договору, Угоди про позику ФЧТ, виконувати інші зобов`язання, передбачені цим Договором, повернути отриману суму Субкредиту ФЧТ, в тому числі комісій за управління коштами, сплатити відсотки за користування ним та інші платежі, нараховані згідно з положеннями цього Договору.

Згідно пунктом 5.1 Договору Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" погашає основну суму Субкредиту ФЧТ відповідно до графіка погашення, що міститься у Додатку №1 до цього Договору.

Статтею XVIII Договору №13010-05/101 встановлена відповідальність сторін.

Також 20 листопада 2014 року між Міністерством фінансів України (далі - "Субкредитор"), Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кам`янець-Подільською міською радою і Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" (далі - "Субпозичальник") укладено Договір про субкредитування №13010-05/102 (далі - "Договір №13010-05/102") про використання позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (діючим в якості виконавця від імені Фонду чистих технологій (далі - "ФЧТ")) (Угода про позику "Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України) №8387-UA від 26 травня 2014 року.

Відповідно до пункту 2.1 статті ІІ Договору Субкредитор рекредитує Субпозичальнику частину коштів позики у сумі: 13361000 доларів США та включає початкову разову комісію (025% від суми Субкредиту, що складає 31000 доларів США), на платній, зворотній, строковій основі, а Субпозичальник зобов`язується використовувати надані кошти відповідно до умов цього договору, Угоди про позику, виконувати інші зобов`язання, передбачені цим Договором, повернути отриману суму Субкредитору, в тому числі початкову разову комісію, сплатити відсотки за користування ними та інші платежі, нараховані згідно з положеннями цього Договору.

Згідно з пунктом 5.1 Договору Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" погашає основну суму Субкредиту ФЧТ відповідно до графіка погашення, що міститься у Додатку №1 до цього Договору.

Статтею XVIII Договору встановлена відповідальність сторін.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди від 10 травня 2019 року №13010-05/102-1 додаток 1 до Договору викладено в редакції, що додається. Додатком 1 до Договору №13010-05/102 встановлено дату погашення основної суми, зокрема, погашення проводиться кожного 15 червня та 15 грудня, починаючи з 15 червня 2019 року у розмірі 3,85 % частки внеску.

Міністерство фінансів України 29 травня 2019 року на адресу відповідача надіслало лист за №19040-10-10/14042 про необхідність сплатити 719504,44 долара США до 15 червня 2019 року в національній валюті України за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу. До вказаного листа додано розрахунок суми сплати.

Відповідно до листа Кам`янець-Подільського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області від 27 вересня 2019 року №2343/10 відповідачем 13 червня 2019 року до державного бюджету перераховано кошти у рахунок сплати відсотків за користування кредитом (код бюджетної класифікації повернення кредитів (кредитування) 24110200) у сумі: 872902,83 грн та плати за надання гарантій (код бюджетної класифікації повернення кредитів (кредитування) 24110100 у сумі: 17367,17 грн.

Однак, у зв`язку із виникненням заборгованості у Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" в межах Договору №13010-05/101 за строком сплати до 15 червня 2019 року, на виконання до контролюючого органу надійшли подання Кам`янець-Подільського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області від 26 вересня 2019 року, від 22 квітня 2020 року:

- №185 для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (основний борг за кредитом МБРР) станом на 1 вересня 2019 року в сумі: 12517496,76 грн (496090,22 USD);

- №186 для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (відсотки за кредитом МБРР) станом на 1 вересня 2019 року в сумі: 4786423,04 грн (189 694,29 USD);

- №93 для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (основний борг за кредитом МБРР) станом на 1 квітня 2020 року в сумі: 11027854,37 грн (392988,77 USD);

- №94 для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (основний борг за кредитом МБРР) станом на 1 квітня 2020 року в сумі: 29 383 657,98 грн (1047116,44 USD);

- №95 для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (основний борг за кредитом МБРР) станом на 1 квітня 2020 року в сумі: 20 229,54 грн (720,90 USD);

- №96 для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (основний борг за кредитом МБРР) станом на 1 квітня 2020 року в сумі: 1712353,34 грн.

Вказана заборгованість Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" стала підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною дев`ятою статті 17 Бюджетного кодексу України (далі - "БК України") прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) не поширюється.

До функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - "ПК України") віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України Контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України закріплено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу ІІ цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року №174 затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками /фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - "Порядок №174").

Відповідно до пункту 1 Порядку №174, який регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.

Відповідно до пунктів 6, 9, 10 зазначеного Порядку №174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Пунктом 15 Порядку №174 передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Приписами статті 1 Закону України від 16 липня 1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.


................
Перейти до повного тексту