ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
справа №813/2806/17
адміністративне провадження №К/9901/3269/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №813/2806/17
за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної ради про визнання незаконними дій, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Львівської обласної ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до суду з позовом до Львівської обласної ради (далі - відповідач) з вимогами:
1.1. визнати дії Львівської обласної ради, які мали місце на нараді 31 січня 2017 року, незаконними та такими, що здійснили втручання в особисте та сімейне життя;
1.2. визнати дії Львівської обласної ради, які мали місце на нараді 31 січня 2017 року, як незаконне збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації та розголошення персональних даних моїх і моєї сім`ї, а також поширення неправдивої та неперевіреної інформації;
1.3. визнати дії Львівської обласної ради, які мали місце на нараді 31 січня 2017 року, такими, які посягають на честь і гідність, як мою, так і моєї сім`ї в цілому;
1.4. стягнути з Львівської обласної ради завдану такими діями моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
2. Позов мотивований тим, що 31 січня 2017 року під час наради у Львівській обласній раді відповідачем було зачитано лист, у якому містилась інформація про особисте та сімейне життя позивачки, факти та обставин, які належать до конфіденційної інформації та відносяться до персональних даних.
3. Позивач уважає, що відповідач своїми діями незаконно втрутився в її особисте та сімейне життя; незаконно збирав, зберігав, використовував і поширював конфіденційну інформацію.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 січня 2017 року до Львівської обласної ради надійшло звернення ОСОБА_2 щодо можливого неналежного виконання позивачкою батьківських обов`язків. У вказаному зверненні заявниця зазначила, що неповнолітній син позивачки може проживати в непридатних для життя умовах.
5. 31 січня 2017 року Львівська обласна рада, вивчаючи вказане звернення, провела нараду, на якій у присутності позивачки та запрошених осіб було оголошено зміст вказаного звернення.
6. За результатами розгляду звернення Львівська обласна рада вирішила звернутися до Служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації з пропозицією встановити місце проживання неповнолітнього сина позивачки та обстежити умови, у яких він проживає.
7. Стверджуючи, що дії відповідача, зокрема, щодо публічного обговорення інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_2, становили незаконне втручання в її особисте та приватне життя, позивачка звернулася до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
9. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дії, з якими не погоджується позивачка, не становили розголошення конфіденційної інформації та не були втручанням в особисте чи сімейне життя, оскільки були пов`язані виключно з розглядом звернення, поданого у порядку Закону України "Про звернення громадян".
10. Суд першої інстанції також уважав, що суб`єкти владних повноважень, яким адресовані звернення, під час їхнього розгляду мають право збирати, зберігати інформацію, що містить персональні дані, якщо це необхідно для його вирішення чи для захисту прав та свобод людини.
11. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року скасовано, а провадження у справі було закрито.
12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір між сторонами виник з цивільних правовідносин та не має ознак публічно-правового спору.
13. Суд апеляційної інстанції зазначив, що предмет спору та обставини, на які позивачка посилалася на обґрунтування позовних вимог, свідчать про те, що позов подано на захист особистого немайнового права, зокрема на спростування недостовірної інформації. Суд апеляційної інстанції вважав, що з огляду на положення статей 275, 277 Цивільного кодексу України, статті 19 Цивільного процесуального кодексу України цей спір має вирішуватися місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що спір між сторонами виник з правовідносин, пов`язаних з розглядом звернення, що регулюються Законом України "Про звернення громадян", а тому на них безумовно поширюється юрисдикція адміністративних судів.
16. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
17. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
18. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
20. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX.
22. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
24. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;
25. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
26. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.