ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
справа №631/949/18
адміністративне провадження №К/9901/2559/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-допвідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції у місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Буднікова Кирила Всеволодовича, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у місті Кременчук Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції у місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Буднікова Кирила Всеволодовича на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року (суддя-доповідач Кононенко З.О., судді Калиновський В.А., Сіренко О.І.),
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 грудня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 07.08.2018 серії ВР №175735.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, інспектор роти №1 батальйону патрульної поліції у місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Будніков К.В. (далі - інспектор патрульної поліції Будніков К.В.), оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 09 листопада 2020 року - відмовлено у відкритті апеляційного провадження з мотивів пропуску строку апеляційного оскарження і визнання судом неповажними наведених відповідачем підстав для його поновлення.
У касаційній скарзі інспектор патрульної поліції Будніков К.В., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 09 листопада 2020 року та направити справу для продовження апеляційного розгляду.
За доводами відповідача, висновок щодо неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зроблений судом апеляційної інстанції без урахування обставин несвоєчасного направлення судом першої інстанції на адресу БПП у місті Кременчук повного тексту судового рішення від 21 грудня 2019 року, повернення першої апеляційної скарги через несплату судового збору та повторного подання апеляційної скарги у найкоротший строк після повернення попередньої.
Позивачем не подано відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені у статті 286 КАС України.
Частиною четвертою статті 286 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судове рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно зі статтею 271 КАС України у справах, визначених, статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Відповідно до положень частин першої і п?ятої статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Як убачається з матеріалів справи, рішення Нововодолазького районного суду Харківської області проголошено 21 грудня 2019 року за відсутності учасників справи.
Супровідним листом від 02 січня 2020 року копію судового рішення надіслано на адресу сторін і третьої особи, однак доказів вручення їм судового рішення (розписки про отримання нарочно, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення тощо) матеріали справи не містять (а.с. 98).
Натомість у матеріалах справи є заява інспектора патрульної поліції Буднікова К.В. від 01.04.2020 про видачу копії рішення суду та супровідний лист Нововодолазького районного суду Харківської області №631/949/18/3770 (без дати) про її направлення на адресу БПП у місті Кременчук (а.с. 100, 102).
Вперше апеляційна скарга на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 грудня 2019 року подана відповідачем 07 квітня 2020 року (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів ненадання відповідачем доказів поважності причини пропуску строку (дати отримання рішення суду першої інстанції) та несплати судового збору. Копію цієї ухвали відповідач отримав 03 липня 2020 року (а.с. 116).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року відповідачу поновлено строк на апеляційне оскарження та за клопотанням останнього від 13 липня 2020 року продовжено строк на усунення іншого недоліку апеляційної скарги (для сплати судового збору) із зобов?язанням усунути цей недолік протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року відповідач отримав 27 липня 2020 року (а.с. 128).
Ухвалою від 10 вересня 2020 року Другий апеляційний адміністративний суд повернув скаржнику апеляційну скаргу у зв?язку з не усуненням її недоліку щодо сплати судового збору.
При цьому 11 вересня 2020 року відповідач надіслав на електронну і поштову адресу суду апеляційної інстанції платіжне доручення від 03.09.2020 №11852 про сплату судового збору в розмірі 528,60 грн.
Ухвалу про повернення апеляційної скарги інспектор патрульної поліції Будніков К.В. отримав 18 вересня 2020 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, відправленому судом апеляційної інстанції, та штампом вхідної реєстрації БПП у місті Кременчук на супровідному листі суду (а.с. 171, 172).
Вдруге апеляційна скарга подана відповідачем 23 вересня 2020 року.
В апеляційній скарзі та у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданій на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, інспектор патрульної поліції Будніков К.В. виклав хронологію подій щодо порядку прийняття і оскарження ним рішення суду першої інстанції та зауважив, що апеляційна скарга разом із платіжним дорученням від 03.09.2020 №11852 про сплату судового збору була повторно подана ним одразу же після отримання ухвали суду про повернення первинної апеляційної скарги.
Надаючи оцінку наведеним відповідачем підставам для поновлення строку, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що лише наявність об?єктивних перешкод для своєчасної реалізації учасником процесу права на оскарження судового рішення може свідчити про поважність причини пропуску процесуального строку, дотримання якого спрямоване на забезпечення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Водночас обставини, які пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, тощо не є об`єктивними і непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах строку, встановленого законом однаково для всіх учасників справи, у тому числі для суб`єктів владних повноважень.
Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, єдиною причиною повторного пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження стала несплата судового збору під час первинного подання ним апеляційної скарги, хоча для вчинення цієї дії відповідач мав достатньо часу. При цьому сплата судового збору без своєчасного надання суду відповідних доказів сплати не можна визнати належним усуненням недоліку апеляційної скарги.
Тривале невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги з часу її подання свідчить про неналежне виконання ним цього обов?язку.
У зв?язку з цим відсутність зволікання з повторним апеляційним оскарженням після повернення первинної апеляційної скарги не може бути розцінена як належна реалізація відповідачем свого права на апеляційне оскарження.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що невиконання відповідачем вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною повторного пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав уважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд