ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2021 року
м. Київ
справа №351/2103/17
провадження №К/9901/33781/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про визнання неправомірних дій при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Богаченка С.І., Курильця А.Р., Старунського Д.М. від 25 січня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про визнання неправомірних дій при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення коштів, у якому просив:
- визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації щодо відмови у перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2015 - 2016 роки відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов`язати управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2015 - 2016 роки відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано неправомірними дії управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення згідно статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов`язано управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, згідно статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2015- 2016 роки.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що в силу положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, а тому при розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення слід застосовувати положення статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанов Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року та № 562 від 12 липня 2005 року.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2017 року скасовано та залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.
5. Залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позовна заява подана позивачем до суду після спливу шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції), та без викладу обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувсь із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року та залишити в силі постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2017 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії.
8. Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК від 22 червня 2011 року серії 10 ААА № 893028 ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із наслідками Чорнобильської катастрофи.
9. У 2015 - 2016 роках позивачеві виплачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 120,00 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562.
10. Виплату щорічної допомоги на оздоровлення позивачу було здійснено за 2015 рік - 14 липня 2015 року, за 2016 рік - 15 червня 2016 року.
11. Оскільки щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 виплачено у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся до управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області з письмовою заявою про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2015- 2016 роки.
12. Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області листом від 30 серпня 2017 року № 1391/02-07/27/85 повідомило позивача про те, що допомога, передбачена статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а саме: розмір щорічної грошової допомоги інвалідам І та ІІ групи встановлено у розмірі 120,00 грн, інвалідам ІІІ групи та дітям-інвалідам - 90,00 грн. Кошти, які передбачені згідно чинного законодавства виплачено позивачу, як інваліду ІІ групи за 2015 рік - 120,00 грн, за 2016 року - 120,00 грн.
13. Уважаючи дії управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації щодо відмови у перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2015- 2016 роки відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними, ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що звернутися раніше із заявою про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, ОСОБА_1 не міг у зв`язку з тяжкою хворобою, якою хворіє з червня 2015 року.
15. 22 червня 2015 року під час перебування у м. Афіни, Греція, у позивача стався гострий ішемічний інсульт, що становив загрозу життю, у зв`язку з чим надавалася невідкладна стаціонарна допомога у лікарні "Медітерранео" (Греція).
16. Згідно з лікарським висновком доктора М. Петракі лікарні "Медітерранео" від 02 липня 2015 року, "інсульт, який призвів до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії, був виключно критичним та гострим випадком". Загалом, ОСОБА_1 перебував в інсультній палаті відділення інтенсивної терапії до 04 липня 2015 року, поки не перевели до реабілітаційної палати, де позивач перебував до 08 липня 2015 року.
17. Враховуючи тяжкість стану та перебування на лікуванні за кордоном, позивач не міг звернутися із заявою про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення в 2015- 2016 роках.
18. Позивач зазначає, що як тільки він дізнався про невиплату йому допомоги на оздоровлення за 2015- 2016 роки, та щойно дозволив стан здоров`я, він звернувся із заявою до управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області. Проте, листом управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 30 серпня 2017 року № 1391/02- 07/27/85 у задоволенні заяви позивача було відмовлено.
19. Позивач вважає, що піврічний строк звернення до адміністративного суду, визначений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час звернення до суду з адміністративним позовом) необхідно обчислювати від 30 серпня 2017 року, тобто від дати, коли спеціально уповноваженим органом державної влади було відмовлено у виплаті гарантованої законом виплати на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії.
20. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року управлінням соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації не подано.
21. У зв`язку зі смертю ОСОБА_1, ОСОБА_2 заявлено клопотання про залучення її до участі у справі у якості правонаступника.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Відповідно до приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, тобто в частині правомірності залишення позовної заяви без розгляду.
23. Відповідно до частин першої, другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду), що кореспондується із частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
24. Згідно зі статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
25. Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.