У Х В А Л А
24 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/573/18
Провадження № 11-197заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 9901/573/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), третя особа - Національна школа суддів України, про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправним і скасування рішення, відшкодування моральної шкоди та
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача, вчинені в ході кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1, а саме щодо: неналежного оформлення суддівського досьє ОСОБА_1 № 01557; поставлення під час співбесіди запитань, які не відповідають вимогам чинного законодавства; незаконного включення до резолютивної частини рішення ВККС від 18 квітня 2018 року № 425/ко-18 (далі - рішення ВККС) інформації про рекомендування розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади;
- визнати протиправною бездіяльність ВККС, допущену в ході кваліфікаційного оцінювання позивачки, а саме щодо незазначення у рішенні ВККС мотивів його ухвалення;
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС;
- зобов`язати ВККС провести кваліфікаційне оцінювання ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавства України;
- стягнути з ВККС на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 млн. грн;
- стягнути з ВККС на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26 квітня 2021 року закрив провадження у справі з підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
17 травня 2021 року ОСОБА_1 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Судуапеляційну скаргу на вказане судове рішення.
20 травня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла справа № 9901/573/18 разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка містить клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
Положеннями частини п`ятої статті 266 КАС України визначено, що судом апеляційної інстанції у справах, зокрема, щодо законності актів ВККС є Велика Палата Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
У доводах, наведених в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 зазначає, що копію ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року вона отримала засобами електронного зв`язку лише 30 квітня 2021 року у відповідь на свій запит, що підтверджується долученою до апеляційної скарги роздруківкою листа з її поштової електронної скриньки.
Згідно із частиною шостою статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскільки перебіг п`ятнадцятиденного строку з дня отримання ОСОБА_1 оскарженого рішення закінчився 15 травня 2021 року (субота), то, подавши апеляційну скаргу 17 травня 2021 року (понеділок), позивачка не пропустила встановлений частиною другою статті 295 КАС України процесуальний строк, оскільки 15 та 16 травня 2021 року були вихідними днями.
Апеляційна скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, передбаченим статтею 296 КАС України, а тому перешкод для відкриття апеляційного провадження за скаргою немає.
Відповідно до статті 306 цього Кодексу здійснено підготовку справи до розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Оскільки в цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала про закриття провадження у справі, то Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи в такому випадку не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 9901/573/18 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень з огляду на обставини справи, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення клопотання позивачки про розгляд справи за участю її представника.
Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне поінформувати учасників справи про її розгляд шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Керуючись статтями 266, 295, 296, 300, 301, 304, 306, 307, 311, 321 КАС України, Велика Палата Верховного Суду