ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2021 року
м. Київ
справа № 755/8975/19
провадження № 51-5535км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
захисника Камінської М. П.,
прокурора Лисіюк А. Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Татаренко Г. Г. на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у кримінальному провадженні №12019100040002203 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Києва,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і долю речових доказів.
Районний суд встановив, що ОСОБА_1 у невстановлений період часу знайшов в мережі "Інтернет" сайт з продажу наркотичних речовин, через який вирішив придбати для власного вживання психотропну речовину - амфетамін.
Діючи згідно отриманих інструкцій ОСОБА_1 15 березня 2019 року за допомогою терміналу переслав 200 грн невстановленій особі, після чого за її вказівкою біля будинку № 3 на вул. Мініна в м. Києві викопав із землі згорток з амфетаміном масою 0, 245 г, тобто незаконно придбав психотропну речовину.
Цього ж дня о 15:00 в м. Києві він був зупинений працівниками поліції під час спілкування з якими добровільно видав їм вказану речовину.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Татаренко Г. Г., яка брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Прокурор стверджує, що при перегляді вироку апеляційний суд не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого через м`якістьі не дав на ці доводи вичерпних та обґрунтованих відповідей, а тому ухвалене цим судом рішення не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
На думку прокурора, зурахуванням обставин справи та даних про особу засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин проти власності і знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, призначене йому покарання є явно м`яким і несправедливим.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
Прокурор в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу.
Захисник просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без зміни.
Мотиви Суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в судових рішеннях про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікаціїйого дій судом прокурором у касаційнійскарзіне оспорюються.
За правилами статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при призначенні покарання ОСОБА_1 районний суд узяв до уваги тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення і дані про особу засудженого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також наявність у справі обставин, що пом`якшують покарання - неповнолітній вік останнього та його щире каяття у вчиненому, і відсутність обставин, які його обтяжують.
Таким чином, при призначенні покарання засудженому суд першої інстанції дотримався основних засад призначення покарання, передбачених статтями 50 та 65 КК, адже це покарання за видом та розміром відповідає тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, обставинам справи та даним про його особу і є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав вважати таке покарання явно несправедливим через м`якість колегія суддівне вбачає.
При перегляді вироку суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу прокурора, доводи якої є аналогічними тим, що викладені ним у касаційній скарзі, ретельно їх перевірив та дав на них умотивовані відповіді, навівши у своїй ухвалі переконливі мотиви у доведеність правильності висновку районного суду про можливість досягнути мети виправлення засудженого за умов призначення йому такого виду покарання.
Ухвала апеляційного суду є належним чином обґрунтованою та вмотивованою і за змістом відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК.
Наведені у касаційній скарзі доводи прокурора не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, і не ставлять під сумнів його законність.
Під час перевірки ухвали апеляційного суду судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких може бути зміна чи скасування судового рішення, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд