Постанова
Іменем України
20 травня 2021 року
м. Київ
справа № 332/2387/18
провадження № 51-567 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Костюка О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080050001225, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 287 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 287 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки без позбавлення права обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацією транспортних засобів.
Вирішено цивільний позов, питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінено, звільненоОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 31 січня 2018 року приблизно о 02 год, в м. Запоріжжі, будучи власником та відповідальною особою за експлуатацію транспортного засобу "ЗАЗ 1103" д.р.н. НОМЕР_1, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння та немає права на керування транспортним засобом, допустив її до керування вказаного транспортного засобу, в салоні якого перебував він та ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_2, здійснюючи рух по проїжджій частині вул. Північне шосе, виїхала на смугу зустрічного руху, де допустила зіткнення з транспортним засобом "ВАЗ 2118" д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1, а також потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості. Вважає, що апеляційний суд, приймаючи рішення про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, його належним чином не обґрунтував та всіх наявних у справі даних про особу засудженого не врахував.
Під час касаційного розгляду прокурор не підтримав подану касаційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ст. 287 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги прокурора щодо неправильного застосування апеляційним судом положень ст. 75 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими.