ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/7331/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 (головуючий суддя Агрикова О. В., судді Чорногуз М. Г., Мальченко А. О.)
про зупинення провадження
у справі № 910/7331/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент"
до 1) Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Скляренка Олексія Миколайовича і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Скляренка Олексія Миколайовича (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (відповідач-2), з вимогами про:
- припинення іпотеки щодо нежитлових приміщень "група приміщень № 11" загальною площею 199,2 кв. м за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, 96;
- припинення обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень "група приміщень №11" загальною площею 199,2 кв. м за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, 96;
- скасування рішення відповідача-1 про скасування реєстраційної дії іпотеки та обтяження, індексний номер: 49463162 від 21.10.2019.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішення відповідача 1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягає скасуванню, як таке, що було прийнято з грубим порушенням порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та на підставі документів, які не давали на це достатніх правових підстав.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 позовні вимоги задоволено повністю. Припинено іпотеку щодо нежитлових приміщень "група приміщень № 11" загальною площею 199,2 кв. м за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 96 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 84927680000) (номер запису про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2064605), та обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень "група приміщень № 11" загальною площею 199,2 кв. м за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 96 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 84927680000) (номер запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2064202). Скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Скляренка Олексія Миколайовича про скасування реєстраційної дії іпотеки та обтяження, індексний номер: 49463162 від 31.10.2019.
4. Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 року у справі № 910/7331/20.
6. В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" 11.03.2021 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі № 910/10006/19.
7. Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/10006/19 за позовом ТОВ "Ювеста Девелопмент" до ПАТ "Європейський газовий банк", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013 року. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 910/10006/19 позовні вимоги задоволено. Однак, 15.06.2020 Касаційним господарським судом скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 року у справі № 910/10006/19, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. Відповідач 2 зазначає, що станом на сьогодні, у справі № 910/10006/19 прийнято рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021, яким задоволено позовну заяву ТОВ "Ювеста Девелопмент" та визнано договір іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013 недійсним. ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в межах строку на апеляційне оскарження подано скаргу на дане рішення. Отже, відповідач 2 вважає, що в межах справи № 910/10006/19 досліджується правомірність укладення оскаржуваного договору, і вказані обставини мають важливе значення для розгляду даної справи № 910/7331/20. Відтак, на думку заявника за доцільне зупинити провадження у справі № 910/7331/20 до набрання законної сили рішення у справі № 910/10006/19.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/7331/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/10006/19.
10. Ухвала апеляційного господарського суду аргументована тим, що предметом спору у справі №910/7331/20 є припинення запису про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2064605 та припинення обтяження 20642020 у вигляді заборони на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень група приміщень № 11 загальною площею 199,2 кв. м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 96, скасування рішення державного реєстратора про скасування реєстраційної дії іпотеки та обтяження (індексний номер 49463162 від 31.10.2019 року).
11. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що підставою для реєстрації запису про іпотеку та обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно був саме договір іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013. В той же час, предметом розгляду у справі № 910/10006/19 є визнання недійсним договору іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013 на підставі, якого було здійснено реєстрацію запису про іпотеку та обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно.
12. За висновками апеляційного господарського суду, питання щодо дійсності договору іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013 року, який був підставою для реєстрації запису про іпотеку та обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно (що по суті є предметом спору у справі № 910/7331/20) має важливе значення для справи № 910/7331/20, які суд самостійно встановити під час розгляду даної справи не має можливості.
13. На підставі викладеного колегія суддів апеляційної інстанції, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 зазначила, що судовий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, дійшла висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 про зупинення провадження у справі та передати праву № 910/7331/20 для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
15. Скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та посилається на те, що ухвала апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм процесуального права з огляду на те, що суд в повній мірі не дослідив обставини справи та дійшов невірного висновку щодо неможливості подальшого розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
16. Позивач зазначає, що у цій справі дослідженню підлягають обставини законності рішення реєстратора про відновлення запису щодо наявності іпотеки на підставі наданих йому документів, серед переліку яких був відсутній договір іпотеки. При цьому обставини, встановлені у справі № 910/10006/19 щодо дійсності договору іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013 не вплинуть на результат вирішення даного спору, оскільки за доводами скаржника, будь-яких вимог про скасування записів, що були внесенні на підставі зазначеного іпотечного договору позивачем не заявлялось.
17. Також скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не була належним чином обґрунтована об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 910/10006/19. При цьому, за доводами скаржника, суд апеляційної інстанції помилково послався на об`єктивну неможливість розгляду справи, оскільки позивачем надано всі докази, які у своїй сукупності дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду у цій справі.
Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу
18. Відповідач 2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджуються з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
19. ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" зазначає, що предметом позову у цій справі є припинення запису про іпотеку та припинення обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно які виникли на підставі договору іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013, а відтак, встановлення обставин дійсності вказаного договору, що є предметом розгляду у справі № 910/10006/19, має суттєве значення для розгляду цієї справи, оскільки в разі визнання іпотечного договору недійсним, зникають підстави позову у цій справі.
20. Разом з тим, відповідач 2 зазначає про непослідовність дій позивача, які полягають у тому, що останній під час подання позову та розгляду справи місцевим господарським судом, а також у відзиві на апеляційну скаргу неодноразово посилався на обставини, встановлені у справі № 910/10006/19 щодо недійсності договору іпотеки, разом з тим, після скасування Верховним Судом рішень у справі № 910/1006/19 позивач зазначає, що всі зобов`язання за вказаним договором припиненні у зв`язку з укладенням договору про розірвання іпотечного договору.
21. З огляду на викладене відповідач 2 вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірних висновків щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі, при цьому в обґрунтування своєї позиції послався на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 910/13539/19 у якій міститься посилання на постанови Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 904/4233/18, від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19.
22. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
23. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Оцінка аргументів скаржника і висновків апеляційного господарського суду
24. Підставою для звернення із касаційною скаргою стала незгода скаржника із зупиненням апеляційного провадження у цій справі до вирішення спору в іншій господарській справі № 910/10006/19.
25. Як свідчать матеріали справи, предметом позову у цій справі є скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки, як стверджує позивач, спірні рішення було прийнято з грубим порушенням порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та на підставі документів, які не давали на це достатніх правових підстав.
26. Верховний Суд зазначає, що порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
27. Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд керувався положеннями пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, відповідно до яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
28. Таким чином, при застосуванні наведеної правової норми, за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, до яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.
29. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
30. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
31. Враховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 922/1644/20, від 01.04.2021 у справі № 902/1177/15, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.
32. Апеляційний господарський суд, зупиняючи апеляційне провадження у цій справі до вирішення господарської справи № 910/10006/19 зазначив, зокрема, що вирішення спору щодо дійсності договору іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013, який був підставою для реєстрації запису про іпотеку та обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно має важливе значення для справи № 910/7331/20, які суд самостійно встановити під час розгляду даної справи не має можливості.
33. Однак, Верховний Суд зазначає, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 917/349/20, від 23.04.2021 у справі № 922/1644/20, від 11.01.2021 у справі № 904/8122/17, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 06.05.2020 у справі № 910/15293/19.
34. Колегія суддів зазначає, що апеляційний господарський суд, всупереч положенням процесуальних норм, які регулюють інститут зупинення провадження у справі, зупиняючи апеляційне провадження у справі, в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку саме про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним (судом) перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків. Водночас апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав та повноважень для розгляду та вирішення по суті цієї справи.
35. При цьому, посилання суду апеляційної інстанції на те, що у справі № 910/10006/19 розглядаються вимоги про визнання недійсним договору іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013 самі по собі (пункт 33 цієї постанови) не свідчать про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 Цивільного кодексу України.
36. Апеляційний суд не дав належної правової оцінки вказаній нормі та не врахував, що закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
37. Вказуючи на процесуальну неможливість розгляду даної справи, зважаючи на предмет, підстави позову, наявні докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у даній справі та обставини встановлені судом першої інстанції, апеляційним судом не враховано положень статті 269 ГПК України, якою встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
38. Також, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що судом першої інстанції вирішено спір між сторонами та прийнято відповідне рішення, з урахуванням позовних вимог, за встановлених судом першої інстанції обставин та на підставі поданих сторонами доказів. При цьому, суд апеляційної інстанції посилаючись на можливе подальше визнання недійсним договору іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013, не навів мотивів, у чому саме полягає неможливість вирішення цієї справи з огляду на те, що оскаржуване рішення державного реєстратора було прийнято на підставі інших документів, до яких не входив зазначений договір іпотеки.
У цій частині Суд звертається до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 917/349/20 та від 01.04.2021 у справі № 902/1177/15.
39. Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду апеляційної інстанції, в якості обґрунтування своїх висновків щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі, на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, оскільки висновки Великої Палати Верховного Суду у наведеній постанові не стосуються наявності або відсутності підстав для зупинення провадження у справі.
40. Верховний суд зазначає, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
41. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).
У цій частині Суд звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 910/1667/19.
42. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у цій справі до вирішення господарської справи № 910/10006/19 є таким, що зроблений з порушенням пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, а також частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
43. Не звернувши уваги на наведені у цій постанові обставини, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у цій справі, при цьому порушивши положення пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
44. Наведеним підтверджуються доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі, натомість доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу (пункт 20 цієї постанови), не спростовують помилковості процесуальної дії апеляційного господарського суду щодо зупинення апеляційного провадження у справі № 910/7331/20.
45. Разом з тим, колегія суддів відхиляє доводи відповідача 2, викладені у пункті 21 цієї постанови, оскільки вони стосуються вирішення спору по суті та не впливають на висновки щодо відсутності підстав для зупинення провадження у цій справі. Також Судом відхиляються посилання відповідача 2 на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.02.2021 у справі № 910/13539/19 (у якій Верховний Суд дійшов висновку про скасування ухвали суду апеляційної інстанції про зупинення провадження з огляду на відсутність підстав для зупинення провадження у справі щодо вимог про застосування наслідків недійсності правочину, до вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яким такий правочин було визнано недійсним), оскільки доводи відповідача 2 у цій частині зводяться виключно до цитування окремих абзаців цієї постанови без належного обґрунтування порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та /або невідповідності оскаржуваної ухвали висновкам, наведеним у наведеній постанові.