УХВАЛА
18 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/3512/19
Провадження № 12-74гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Рогач Л. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження заяву про виправлення описок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2021 року, ухваленій у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (далі - ТОВ "Технохімреагент") до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізької області), за участю заступника прокурора Запорізької області, про відшкодування за рахунок держави шкоди в розмірі 2 241 406,00 грн за касаційною скаргою ТОВ "Технохімреагент" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27 липня 2020 року і
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2019 року ТОВ "Технохімреагент" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ГУ ДПС у Запорізькій області (яке є правонаступником Державної фіскальної служби України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537) про відшкодування за рахунок держави шкоди в розмірі 2 241 406, 00 грн, заподіяної бездіяльністю повноважного представника ГУ ДПС у Запорізькій області щодо внесення до інформаційних систем отриманої ним інформації про набрання законної сили постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № 808/2464/17.
Ухвалою від 12 червня 2020 року Господарський суд Запорізької області закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
При цьому суд покликався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 у справі № 910/23482/17, відповідно до якої зміст (суть) спірних правовідносин полягає у поверненні позивачу надміру сплачених ним до бюджету сум обов`язкових платежів, а тому відносини між сторонами є такими, що виникли із бюджетного та митного законодавства та не можуть регулюватися нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якими встановлено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується. Вказівка у позовній заяві на положення цивільного законодавства, якими регулюється відшкодування шкоди, не змінює суті та змісту спірних правовідносин.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 27 липня 2020 року ухвалу про закриття провадження у справі залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції урахував також висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 3 березня 2020 року у справі № 922/506/19, відповідно до якого вказівка у позовній заяві на положення цивільного законодавства, якими регулюється відшкодування шкоди, не змінює суті та змісту спірних правовідносин, зазначивши, що заявлена у справі вимога про стягнення шкоди з контролюючого органу за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Не погодившись з ухваленими судовими рішеннями, ТОВ "Технохімреагент" у липні 2020 року подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27 липня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою від 28 вересня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справу разом із касаційною скаргою ТОВ "Технохімреагент" передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі приписів частини п`ятої статті 302 ГПК України.
2 лютого 2021 року Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду касаційної скарги ТОВ "Технохімреагент" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27 липня 2020 року винесла постанову, якою залишила касаційну скаргу без задоволення, а указанупостанову апеляційного суду без змін.
У березні 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Технохімреагент" про виправлення описок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2021 року.
Велика Палата Верховного Суду, розглянувши заявуТОВ "Технохімреагент" та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що заява про виправлення описок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2021 року не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Як правило, описка, як мовна помилка, не спотворює текст судового рішення та не призводить до його неправильного сприймання: помилкове розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів тощо.
Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Зі змісту заяви ТОВ "Технохімреагент" убачається, що опискою, на його думку, є зайве використання слова "помилкове" в абзаці 1.2 постанови Великої Палати Верховного Суду, в якому зазначено: "за доводами позивача, після набрання рішенням суду законної сили у справі № 808/2464/17 (21 березня 2018 року) відповідач був зобов`язаний самостійно відкоригувати дані в інтегрованій картці позивача. Однак ГУ ДФС у Запорізькій області виконало постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № 808/2464/17 тільки 16 жовтня 2018 року (тобто через 7 місяців після набрання ним законної сили), тож податковий борг, який був предметом розгляду у справі № 808/2464/17, не був вилучений з інтегрованої картки позивача, у зв`язку із чим поточні платежі позивача з податку на додану вартість у розмірі 2 241 406, 00 грн помилково зараховувались відповідачем в погашення неіснуючого боргу".
Заявник вважає, що слово "помилково" має бути виключено з тексту постанови.
Однак наявність слова "помилково" в згаданому абзаці як описку, заявник аргументує не посиланням на властивості чи ознаки самої описки, за якими та має підпадати під розуміння описки, а в основному через змістову, на його думку, відмінність тексту абзацу з формулюванням суті позову у справі. При цьому наголошує, що складається враження, що нібито предметом позову є помилково сплачені суми грошового зобов`язання, що призвело до цитування положень статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у абзаці 5.14, у зв`язку із чим просить також виключити абзац 5.14 із тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2021 року.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Запропонований заявником варіант трактувати окреслене ним виправлення як описку є неприйнятним, позаяк у розумінні статті 243 ГПК України виключення слова "помилково" з абзацу 1.2, як і виключення абзацу 5.14 з тексту постанови, не є виправленням описки.За такого сприйняття названої у заяві описки відбудеться втручання в законність, обґрунтованість, обов`язковість і незмінність судового рішення, ухваленого за наслідками перегляду справи по суті спору.
Крім того, на думку заявника, описками у постанові від 2 лютого 2021 року є зазначення словосполучення "сплачені ним на виконання податкової вимоги" у абзаці 4.1 постанови, а також словосполучення "Вказівка у позовній заяві на положення цивільного законодавства" в абзаці 4.3, у зв`язку з чим просить їх виключити із тексту постанови, аргументуючи це тим, що вказане не відповідає позиції прокурора та ГУ ДПС у Запорізькій області.
В абзаці 4.1 постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено: "У відзиві на касаційну скаргу заступник керівника Запорізької обласної прокуратури зазначає, що позивач визначив свої вимоги як стягнення збитків, до складу яких відніс суми, сплачені ним на виконання податкової вимоги, а відносини, пов`язані зі справлянням податкових платежів, як і порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених платежів з бюджету, врегульовані Митним, Податковим та Бюджетним кодексами України та засновані на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони другій".
В абзаці 4.3 зазначено: "ГУ ДПС у Запорізькій області у відзиві на касаційну скаргу вказує на те, що у контексті обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин полягає у поверненні позивачу надміру сплачених ним до бюджету сум обов`язкових платежів, а тому відносини між сторонами є такими, що виникли з бюджетного та податкового законодавства та не можуть регулюватися нормами ЦК України, якими встановлено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1 цього Кодексу). Вказівка у позовній заяві на положення цивільного законодавства, якими регулюється відшкодування шкоди, не змінює суті та змісту спірних правовідносин".
Вказані позиції сторін, зазначені у тексті постанови, відповідають змісту відзивів на касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури та ГУ ДПС у Запорізькій області, які містяться в матеріалах справи (том 2, а. с. 86-90, а. с. 46-48).
ТОВ "Технохімреагент" також просить виключити із тексту мотивувальної частини постанови пункт 5.23, оскільки вважає, що у позовній заяві відсутня вказівка на положення цивільного законодавства.
Велика Палата Верховного Суду в мотивувальній частині постанови, яку позивач вважає ухваленою з допущенням описок, сформулювала правові висновки та виклала їх, зокрема, у пункті 5.23: "Вказівка у позовній заяві на положення цивільного законодавства, якими регулюється відшкодування шкоди, не змінює суті та змісту спірних правовідносин та не може впливати на визначення виду судочинства, в порядку якого слід розглянути спір".
Висновок, зазначений в цьому пункті, пов`язаний із попереднім пунктом 5.22: "Оскільки відносини між сторонами є такими, що виникли з бюджетного та податкового законодавства та фактично стосуються повноважень відповідача щодо обліку обов`язкових платежів, повернення або зарахування податку на додану вартість, тобто заявлена у справі вимога про стягнення збитків за своєю суттю і є вимогою вирішити публічно-правовий спір, це унеможливлює розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства".
Вказані висновки вже були викладені раніше у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/23482/17, від 3 березня 2020 року у справі № 922/506/19 та стосуються усіх справ, де предметом спору є відносини між сторонами, що виникли з бюджетного та податкового законодавства та фактично стосуються повноважень ГУ ДПС щодо обліку обов`язкових платежів, повернення або зарахування податку на додану вартість.
Висновки, викладені у пунктах 5.22, 5.23, в контексті справи № 908/3512/19 нерозривно пов`язані з пунктом 5.21 постанови: "Тож у контексті конкретних обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин зводиться до визначення розміру належних до перерахування до бюджету позивачем сум податків та обов`язкових платежів та наслідків надмірної сплати до бюджету сум обов`язкових платежів. Отже, відносини сторін є такими, що регулюються приписами бюджетного та податкового законодавства та не можуть регулюватися нормами ЦК України, якими встановлено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1 цього Кодексу)".
Отже, заявник просить фактично змінити мотивувальну частину постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2021 року шляхом виключення з тексту пункту 5.23 з міркувань хибного розуміння висновків, які містяться в цьому пункті. Отже, заява ТОВ "Технохімреагент" містить вимоги, що не є тотожними процесуальній дії з виправлення описки в судовому рішенні, передбаченій статтею 243 ГПК України.
Відсутність необхідності для виправлення описок за браком таких описок не дає підстав для задоволення заяви ТОВ "Технохімреагент" про виправлення описок у постанові Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 243 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду