У Х В А Л А
20 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/6125/20
Провадження № 12-27гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Катеринчук Л. Й.,
суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткача І. В., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 904/6125/20
за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та Приватного акціонерного товариства "Суха Балка"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10 лютого 2021 року (у складі колегії: головуючий суддя - Широбокова Л. П., судді Орєшкіна Е. В., Подобєд І. М.)
у справі за позовом Громадської організації "Юристи за екологію"
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", Приватного акціонерного товариства "Суха Балка", Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області
про стягнення збитків та моральної шкоди,
У С Т А Н О В И Л А
У листопаді 2020 року Громадська організація "Юристи за екологію" (далі - ГО "Юристи за екологію", позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", відповідач-1), Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", відповідач-2), Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (далі - ПрАТ "Суха Балка", відповідач-3), Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", відповідач-4), Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ПрАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", відповідач-5), Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", відповідач-6), Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", відповідач - 7) про солідарне стягнення з відповідачів на користь фізичних осіб, в інтересах яких діє позивач, 500 000 грн збитків, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності, та 500 000 грн моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі в порушення вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" впродовж значного періоду часу здійснюють господарську діяльність з недотриманням екологічних норм, що призвело до завдання значної шкоди довкіллю села Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області та спричинило матеріальні збитки і моральну шкоду його мешканцям.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Місцевий господарський суд виходив з того, що позов подано в інтересах громадян-фізичних осіб, які мали набути статус позивачів у цій справі, тому спір за своїм суб`єктним складом не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а повинен розглядатися районним судом відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10 лютого 2021 року апеляційну скаргу ГО "Юристи за екологію" задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Апеляційним судом встановлено, що спір виник унаслідок завдання відповідачами у процесі їх господарської діяльності, у зв`язку із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, збитків, моральної шкоди та шкоди здоров`ю фізичних осіб, які є членами ГО "Юристи за екологію" (позивач у справі) і довірили цій організації подавати до судів позови у разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. За висновками суду цей спір підвідомчий господарським судам, тому позивач правомірно звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області.
У лютому та березні 2021 року відповідно АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та ПрАТ "Суха Балка" звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10 лютого 2021 року та залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року.
В обґрунтування заявлених вимог скаржники зіслались на порушення апеляційним судом приписів статей 4, 20, 45 ГПК України та неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 та від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17.
Ухвалою від 22 березня 2021 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у справі № 904/6125/20 за касаційною скаргою ПрАТ "Суха Балка", а 30 березня 2021 року ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та об`єднано зазначені касаційні скарги в одне касаційне провадження.
Ухвалою від 08 квітня 2021 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справу № 904/6125/20 за позовом ГО "Юристи за екологію" до ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", ПрАТ "Суха Балка", ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про стягнення збитків та моральної шкоди передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України.
Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Отже, справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України лише за відсутності (негативний аспект) усіх трьох указаних у цій частині статті випадків. У разі наявності хоча б одного із перелічених у частині шостій статті 302 ГПК України випадків, справа не підлягає передачі до Великої Палати Верховного Суду. Така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/5755/19.
Мотивуючи ухвалу, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зауважив, що постанову апеляційного суду з підстав порушення судом правил предметної юрисдикції оскаржено учасниками справи (відповідачами 3, 6), які брали участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, з урахуванням обставин прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі без участі сторін у порядку частини третьої статті 175 ГПК України. Зазначене виключає застосування касаційним судом пункту 1 частини шостої статті 302 ГПК України.
У касаційних скаргах відповідачі 3, 6 обґрунтовували порушення судом апеляційної інстанції правил предметної та суб`єктної юрисдикції з посиланням на те, що апеляційним судом не було враховано висновків Великої Палати Верховного Суду щодо розмежування підвідомчості спорів та визначення критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції, що викладені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 та від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка встановлення правильності яких не належить до компетенції Великої Палати Верховного Суду.
Спір у справі № 910/8729/18 розглядався за позовом ПАТ Банк "Траст" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про виконання робіт та надання послуг, укладеного між сторонами спору, та про застосування наслідків недійсності цього правочину у вигляді стягнення з відповідача 1 300 000 грн. За результатами касаційного перегляду прийнятих у цій справі судових рішень про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України за касаційною скаргою позивача Велика Палата Верховного Суду постановою від 13 лютого 2019 року скасувала оскаржувані судові рішення і направила справу до господарського суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі з огляду на те, що даний спір підвідомчий господарському суду, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинилися.
На вирішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/8122/17 постановлено питання юрисдикційності спору за позовом Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" до ТОВ "Аквадельф" про заборону діяльності дельфінарію "Оскар-Трускавець" ТОВ "Аквадельф", розташованого по вулиці Городище, 18 у місті Трускавці Львівської області. У постанові від 11 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у цьому спорі позивач (Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина") фактично реалізує повноваження органу державної влади (як суб`єкта владних повноважень) щодо захисту диких тварин, які незаконно використовуються у комерційних цілях. Отже, з огляду на публічно-правовий характер спірних правовідносин, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Спір у справі № 904/6125/20 виник між позивачем як громадською природоохоронною організацією, яка діє в інтересах громадян-фізичних осіб, які є членами цієї організації, і відповідачами-суб`єктами господарювання, внаслідок порушення якими законодавства про охорону навколишнього природного середовища під час здійснення господарської діяльності було завдано значної шкоди довкіллю села Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області та спричинено матеріальні збитки і моральну шкоду його мешканцям.
Отже, справи № 910/8729/18, № 910/8122/17 та № 904/6125/20 не є подібними за суб`єктним складом та предметом позову, тому висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/8729/18, № 910/8122/17 не є релевантними при розгляді спору у справі № 904/6125/20.
З огляду на положення пункту 3 частини шостої статті 302 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновку щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах (стягнення з юридичних осіб збитків та моральної шкоди на користь фізичних осіб за позовом юридичної особи як природоохоронної громадської організації).
Разом з тим, перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 904/6125/20, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважив, що на розгляді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду перебувала справа № 754/8602/18 за позовом Громадської організації "Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії" в інтересах фізичних осіб-членів організації до юридичних осіб про відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті екологічної катастрофи - забруднення довкілля нафтою та продуктами горіння, тобто спір за участю природоохоронної громадської організації, який є подібним із спором у справі № 904/6125/20 за суб`єктним складом та предметом позову. За наслідком касаційного провадження у справі № 754/8602/18 Касаційним цивільним судом прийнято постанову від 19 березня 2020 року, в якій зроблено висновок про те, що громадська організація відповідно до чинного законодавства та положень Статуту має право представляти інтереси конкретних фізичних осіб-членів організації без додаткових документів, які підтверджують її повноваження на таке представництво.
З огляду на подібність суб`єктного складу учасників та предмета позову у справах № 904/6125/20 і № 754/8602/18 можна дійти висновку про наявність різної практики щодо визначення суб`єктної юрисдикції спору Верховним Судом у складі колегії суддів іншого касаційного суду у подібних правовідносинах, що виключає застосування Судом пункту 2 частини шостої статті 302 ГПК України.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що поряд із заявленим до Господарського суду Дніпропетровської області позовом до відповідачів 1-7 у справі № 904/6125/20 про стягнення збитків та моральної шкоди ГО "Юристи за екологію" подавався позов із тим же предметом і підставою позову та із подібним суб`єктним складом до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області як суду цивільної юрисдикції (справа № 210/6385/20).
На стадії вирішення питання про можливість відкриття провадження у цивільній справі № 210/6385/20 ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2020 року відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України та роз`яснено позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Зазначену ухвалу суду залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, яка в касаційному порядку не оскаржена.
Відтак, позивач уже не може звернутися з даним позовом до суду цивільної юрисдикції.
А наявність іншої практики касаційного суду цивільної юрисдикції у справах з подібним предметом та сторонами спору в цьому випадку встановлено Касаційним господарським судом на стадії вирішення питання про прийняття касаційних скарг до розгляду.
З огляду на таке, Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у цій справі, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
Згідно з частиною першою статті 301 ГПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що за змістом частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату і місце розгляду своєї справи, копії цієї ухвали підлягають направленню учасникам справи до відома.
Керуючись статтями 120, 121, 301, частиною шостою статті 302, статтею 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду