ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2021 року
м. Київ
справа №2а-4804/12/1070
адміністративне провадження №К/9901/39314/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Повного товариства "Діла Ломбард-Діасамідзе Давид Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Повного товариства "Діла Ломбард-Діасамідзе Давид Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 (головуючий суддя - Твердохліб В.А., судді: Кобаль М.І., Кучма А.Ю.) у справі № 2а-4804/12/1070.
встановив:
Повне товариство "Діла Ломбард-Діасамідзе Давид Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дій виконуючого обов`язків начальника Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС Чикаловця Н.І. щодо призначення позапланової документальної перевірки; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 №0000941701/1642.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що запит податкового органу про надання інформації не відповідав вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, здійснюючи дії щодо проведення перевірки, відповідач не дотримався вимог пункту 73.3 статті 73 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України щодо надання платнику податків строку для надання документів, які вимагалися, а також не вчинив жодних дій щодо витребування пояснень від платника податків з приводу недостовірності даних у податкових деклараціях з податку на прибуток приватних підприємств за 2011 рік, відносно яких у податкового органу виникли сумніви. Щодо нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб суд дійшов висновку, що отримана позичальниками позика не підлягала оподаткуванню в момент виплати, обов`язок сплати податку по закінченню терміну повернення позики, покладений на самих платників податку.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмолено у повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.01.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з тих підстав, що суд апеляційної інстанції, ухваливши постанову про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо призначення позапланової документальної перевірки, взагалі не перевірив правильності вирішення справи судом першої інстанції в цій частині, не встановив обставин, не застосував норм матеріального права. При вирішенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб, суд апеляційної інстанції не застосував норм матеріального права, на порушення яких вказував відповідач в акті перевірки, та норм матеріального права, що підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
За наслідками повторного апеляційного перегляду, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 скасовано та прийнято нову, якою в позові відмолено.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач при здійсненні повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання протиправними дій виконуючого обов`язків начальника Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС Чикаловця Н.І. щодо призначення позапланової документальної перевірки задоволенню не підлягає. Також, з огляду на положення законів, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ломбард є податковим агентом, оскільки саме за його посередництвом продається майно боржника, він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах вказаних законів. Отже, під час одержання ломбардом коштів від реалізації заставленого майна ломбард, як податковий агент, має виконати обов`язок щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та надання податковому органу відповідної звітності.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Повне товариство "Діла Ломбард- Діасамідзе Давид Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна" оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2012.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що про протиправність призначення перевірки, оскільки запит про надання інформації не відповідав вимогам абз. 2 п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України. Також посилаючись на положення п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України зазначає, що на момент виплати позичальникам коштів у вигляді позики на умовах фінансового кредиту, ця сума не є доходом і не підлягала оподаткуванню.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, з метою отримання інформації щодо нарахування податку на прибуток за 2011 рік посадовою особою податкового органу відповідно пунктів 73.3, 73.5 статті 73 Податкового кодексу України складено письмовий запит від 24.04.2012 року №823/10/222-030 "Про надання пояснень та їх документального підтвердження", який був вручений Повному товариству "Діла Ломбард- Діасамідзе Давид Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна".
У вказаному запиті податковий орган просив надати пояснення щодо нарахування податку на прибуток за 2011 рік та надати відповідні документи, а саме: договори, первинні документи на придбання товарів (послуг) та на реалізацію товарів (послуг), копії податкових та видаткових накладних, копії актів виконаних робіт, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, довіреності на отримання товарів, банківські документи, рахунки 36, 63 та інші.
Позивач на вказаний запит направив контролюючому органу лист-відповідь від 14.05.2012 №47, де зазначив, що всі дані, які містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток приватних підприємств за 2011 рік, є достовірними; запит про надання інформації не відповідає вимогам абз.2 п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України, оскільки не містить переліку інформації, яка запитується, а вимагає надати пояснення щодо нарахування податку на прибуток за 2011 рік.
21.05.2012 виконуючим обов`язки начальника Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС Чикаловець Н.І. прийнято наказ №152 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", згідно якого наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань правильності дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2012.
У період з 28.05.2012 по 06.06.2012 посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку ПТ "Діла Ломбард - Діасамідзе Давид Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2012.
За результатами перевірки складено акт від 13.06.2012№1318/22-0/30839335, в якому відображено висновки про порушення ведення податкового обліку, зокрема, п.1.2, п.1.3, п.1.15 ст.1, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов`язань по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 81043,53 грн.
На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.036.2012 №0000941701/1642, згідно з яким нараховано суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 81043,52 грн за основним платежем та у розмірі 16351,56 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства та законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.
Відповідно пп.20.1.11. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об`єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
Згідно з пп.75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Положеннями статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з положеннями ст.81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (об`єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач при здійсненні повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання протиправними дій виконуючого обов`язків начальника Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС Чикаловця Н.І. щодо призначення позапланової документальної перевірки задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" вбачається, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
За приписами пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
У п.1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зазначено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов`язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Так, підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
У пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зазначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Аналогічні положення закріплено у пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України.
Разом з тим, пунктом 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Згідно п.12.3 ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" якщо об`єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Відповідно пп.168.2.2 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Відповідно пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
З огляду на наведені положення законів, ломбард є податковим агентом, оскільки саме за його посередництвом продається майно боржника, він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах вказаних законів.
Отже, під час одержання ломбардом коштів від реалізації заставленого майна ломбард, як податковий агент, має виконати обов`язок щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та надання податковому органу відповідної звітності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.06.2011 у справі № 21-69а11.
Таким чином, ломбарду у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми №1ДФ, слід відобразити суми доходів від операцій з рухомим майном, відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п.176.2 ст.176 Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення даних позовних вимог.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -