Постанова
Іменем України
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 752/4508/17
провадження № 61-5349св19
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-капітал",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 мотивовано тим, що він з ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 1999 року. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року шлюб розірваний.
За час спільного проживання вони набули у власність нежитлове приміщення АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки у с. Андріївка Макарівського району Київської області.
19 лютого 2016 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-капітал" (далі - ТОВ "ФК "Житло-капітал") укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва, відповідно до якого ТОВ "ФК "Житло-капітал" зобов`язалося передати йому квартиру АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 вважає, що зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, тому він має право на виділ 1/2 частки цього майна.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати за ним у порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення № 19 на АДРЕСА_3, на земельну ділянку, кадастровий номер 3222780200:05:002:0043, у с. Андріївка Макарівського району Київської області, та на 1/2 частку майнових прав за договором відступлення майнових прав від 07 квітня 2016 року № М20-1902/2016-3, укладеного між ним та ТОВ "ФК "Житло-капітал"; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення № 19 на АДРЕСА_3, на земельну ділянку, кадастровий номер 3222780200:05:002:0071, у с. Андріївка Макарівського району Київської області, та на 1/2 частку майнових прав за договором відступлення майнових прав від 07 квітня 2016 року № М20-1902/2016-3, укладеного між ним та ТОВ "ФК "Житло-капітал"; стягнути з ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 4 134,00 грн.
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - ТОВ "ФК "Житло-капітал", про поділ майна подружжя.
Уточнену позовну заяву ОСОБА_2 мотивовано тим, що вона з ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 1999 року, який рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року розірвано.
Під час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За час спільного проживання у шлюбі сторонами набуто у власність дві земельних ділянки та майнові права на квартиру АДРЕСА_4 .
ОСОБА_2 вважає, що вона має право на більшу частину у спірному майні, оскільки з нею проживають двоє малолітніх дітей, а ОСОБА_1 аліменти не сплачує. Нежитлове приміщення АДРЕСА_1 було придбано ОСОБА_2 як підприємцем за її особисті кошти, використовується для підприємницької діяльності, тому це майно не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила визнати її особистою приватною власністю нежитлове приміщення АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину двох земельних ділянок у с. Андріївка Макарівського району Київської області; визнати за нею право власності на 2/3 частини зазначених земельних ділянок; визнати майнові права за договором від 07 квітня 2016 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Житло-капітал", спільною сумісною власністю подружжя; здійснити поділ майнових прав за договором відступлення майнових прав за договором від 07 квітня 2016 року № М20-1902/2016-3 шляхом внесення змін до нього, зокрема, зобов`язати ТОВ "ФК "Житло-капітал" внести відомості щодо довірителя № 2 в особі ОСОБА_2 і визначити її частку в об`єкті інвестування в розмірі 2/3 об`єкта інвестування.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року у складі судді Чередніченко Н. П. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку розподілу спільного майна подружжя право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222780200:05:002:0071 в Макарівському районі Київської області.
Визнано за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222780200:05:002:0043 в Макарівському районі Київської області.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині визнання за ним 1/2 частики майнових прав об`єкта інвестування за договором відступлення майнових прав від 07 квітня 2016 року № М20-1902/2016-3, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Житло-капітал".
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_2 1/2 частки майнових прав об`єкта інвестування за договором відступлення майнових прав від 07 квітня 2016 року № М20-1902/2016-3, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Житло-капітал".
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині визнання за сторонами права власності на 1/2 частку нежитлового приміщення № 19 на АДРЕСА_3 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано майнові права щодо об`єкта інвестування за договором відступлення майнових прав від 07 квітня 2016 року № М20-1902/2016-3, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Житло-капітал", спільним сумісним майном подружжя.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що земельні ділянки, які розташовані на території Макарівського району Київської області, є спільною сумісною власністю подружжя та відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України (далі - СК України) частки кожного з подружжя є рівними, оскільки інших домовленостей між ними не було. Вказані земельні ділянки є однаковими за площею, розташовані поруч, тому суд дійшов висновку про визнання за кожною стороною права власності на одну земельну ділянку.
Оформлення права власності на проінвестоване житлове приміщення пов`язане з введенням будинку в експлуатацію, тому право власності на об`єкт незавершеного будівництва на час ухвалення рішення виникнути не може. Отже, майнові права за договором від 07 квітня 2016 року № М20-1902/2016-3 необхідно визнати спільною сумісною власністю подружжя, оскільки вказаний правочин був вчинений під час перебування сторін у шлюбі та в інтересах сім`ї.
Витрати, пов`язані з придбанням нежитлового приміщення АДРЕСА_1, понесла тільки ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець, частину коштів на придбання цього майна вона отримала від підприємницької діяльності, а решту отримала у борг, що підтверджується відповідною розпискою, тому це майно не може бути визнане спільною сумісною власністю подружжя. Вказане нерухоме майно використовується ОСОБА_2 для підприємницької діяльності.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2018 рокуу складі колегії суддів: Немировської О. В., Соколової В. В., Чобіток А. О. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року скасовано, позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
У порядку поділу спільного сумісного майна визнано за ОСОБА_1 право власності на частину в розмірі 37/100 нежилого приміщення № 19 на АДРЕСА_3 та земельну ділянку, кадастровий номер 3222780200:05:002:0043, в с. Андріївка Макарівського району Київської області.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину в розмірі 63/100 нежилого приміщення № 19 на АДРЕСА_3 та земельну ділянку, кадастровий номер 3222780200:05:002:0071, в с. Андріївка Макарівського району Київської області.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції постановив, що нежитлове приміщення АДРЕСА_1 придбано ОСОБА_2 під час перебування сторін у шлюбі, тому це майно є спільною сумісною власністю подружжя. Також суд вважав за доцільне зарахувати 1/2 частину коштів, які були сплачені ОСОБА_1 за договором про участь у фонді фінансування будівництва квартири АДРЕСА_4, як частку ОСОБА_2 у нежилому приміщенні та збільшити розмір її частки і визначити розмір часток сторін: ОСОБА_1 - 37/100, ОСОБА_2 - 63/100.
Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції виходив із того, що апеляційний суд не навів обґрунтованих мотивів при визначенні часток сторін (63/100 і 37/100), не встановив загальної вартості майна, що підлягає розподілу, не навів своїх мотивів у доцільності такого розподілу, чи відповідає він інтересам сторін.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 є приватним підприємцем з 2011 року і спірне нежитлове приміщення використовується для здійснення підприємницької діяльності, апеляційний суд не навів обґрунтованих міркувань щодо ухвалення рішення про визначений спосіб поділу майна.
Також суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій погодився з вимогами ОСОБА_2 щодо поділу об`єкта інвестування та вважав за можливе виділити у власність кожної зі сторін по 1/2 частці майнових прав за договором відступлення майнових прав від 07 квітня 2016 року № М20-1902/2016-3.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року скасовано, позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
У порядку поділу майна подружжя визнано: за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222780200:05:002:0043, в с. Андріївка Макарівського району Київської області, та право на 1/2 частку майнових прав за договором відступлення майнових прав від 07 квітня 2016 року № М20-1902/2016-3, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Житло-капітал"; за ОСОБА_2 - право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222780200:05:002:0071, в с. Андріївка Макарівського району Київської області, та право на 1/2 частку майнових прав за договором відступлення майнових прав від 07 квітня 2016 року № М20-1902/2016-3, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Житло-капітал".
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції постановив, що ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, просив виділити йому у власність земельну ділянку, кадастровий номер 322780200:005:002:0043, проти чого не заперечувала ОСОБА_2 . Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про виділення у власність ОСОБА_1 іншої земельної ділянки, повинен був навести обґрунтування такого рішення, якого рішення суду не містить.
Також під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_2 стверджувала, що майнові права на незавершений будівництвом об`єкт інвестування були придбані ОСОБА_1 за спільні кошти подружжя, під час перебування у шлюбі, тому вони є спільним майном подружжя. Проти вказаних обставин ОСОБА_1 не заперечував і погоджувався на поділ вказаних майнових прав у рівних частках між подружжям, тому майнові права на незавершений будівництвом об`єкт інвестування, які були придбані ОСОБА_1 за договором відступлення майнових прав від 07 квітня 2016 року № М20-1902/2016-3, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Житло-капітал", підлягають поділу між сторонами у рівних частках.
Спірне нежитлове приміщення № 19 на АДРЕСА_3 є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 і використовується ОСОБА_2 для здійснення підприємницької діяльності, у ньому розміщено магазин. Тому ОСОБА_1 має право вимоги виплати частки вартості цього майна, яка належить йому з врахуванням розміру спільних коштів, сплачених за придбання цього майна, або врахування при поділі іншого майна подружжя, а не на поділ майна, яке використовується у підприємницькій діяльності. Однак ОСОБА_1 таких позовних вимог не заявляв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову в повному обсязі і відмову в задоволенні зустрічного позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував вимоги статей 61, 71 СК України до спірних правовідносин, оскільки зазначив, що спірне нежитлове приміщення є об`єктом спільною сумісної власності подружжя, однак не присудив ОСОБА_1 грошову компенсацію з ОСОБА_2 в розмірі різниці вартості частини спільного майна, що виділяється кожній зі сторін, тобто ухилився від вирішення спору по суті.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від ОСОБА_2 та ТОВ "ФК "Житло-капітал" не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року і витребувано із Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу № 752/4508/17.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 1999 року, який рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року розірвано.
Під час перебування сторін у шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти на підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року проживають разом з матір`ю.
На підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Дарнопих Т. М., ОСОБА_1 придбав земельну ділянку, площею 0,060 га, кадастровий номер 3222780200:05:002:0043, яка розташована у с/т "Садко" Андріївської сільської ради, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 317753.
Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 25 жовтня 2007 року № 4178 ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку, площею 0,060 га, кадастровий номер 3222780200:05:002:0071, у с/т "Садко" Андріївської сільської ради, для ведення садівництва, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 918172.
19 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Житло-капітал" укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва № 20-1902/2016-3, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язався передати у власність ТОВ "ФК "Житло-капітал" грошові кошти з метою отримання у власність житла (об`єкта інвестування) - квартири під номером об`єкта інвестування № 103 на 10 поверсі об`єкта будівництва - житлово-офісного комплексу з підземним паркінгом, що розташований на АДРЕСА_5, загальною площею 39,36 кв. м.
Відповідно до свідоцтва від 07 квітня 2016 року № С20-1902/2016-3 про участь у фонді фінансування будівництва виду А "КОЗАЦЬКИЙ" сума коштів, що передана ОСОБА_1 в управління ТОВ "ФК "Житло-капітал", становить 673 152,00 грн.
07 квітня 2016 року між ТОВ "ФК "Житло-капітал" та ОСОБА_1 укладено договір відступлення майнових прав № М20-1902/2016-3, відповідно до якого ТОВ "ФК "Житло-капітал" передає, а ОСОБА_1 приймає майнові права на об`єкт інвестування, що підлягає передачі довірителю в порядку та на умовах договору участі у фонді фінансування будівництва після завершення забудовником будівництва. Відповідно до опису об`єкта інвестування, планово-орієнтовний термін введення об`єкта будівництва в експлуатацію - 29 червня 2018 року, а термін здачі об`єкта під заселення - 29 вересня 2018 року.
З 12 жовтня 2011 року ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець.
18 квітня 2016 року ОСОБА_2 як фізичною особою-підприємцем придбано з метою ведення господарської діяльності нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .