Постанова
Іменем України
20 травня 2021 року
м. Київ
справа № 165/622/20
провадження № 61-17920св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" (далі - ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська") про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи.
Позовні вимоги мотивувала тим, що наказом відповідача від 05 грудня
2019 року № 147/к її звільнено з роботи на підставі частини третьої статті 38 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку із невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору за власним бажанням із виплатою тримісячного середнього заробітку. Вказує, що відповідач не провів з нею повного розрахунку при звільненні.
Вказувала, що 02 червня 2020 року їй виплачено вихідну допомогу у розмірі 20 852,60 грн, а 09 липня 2020 року - заборгованість із виплати заробітної плати, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 302,16 грн.
Вважала, що набула право на отримання від відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 58 233,45 грн, із розрахунку: 145 робочих днів за період за період з 07 грудня 2019 року по 08 липня 2020 року х 401,61 грн - середньоденний заробіток.
Уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 58 233,45 грн, вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 11 липня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення вихідної допомоги залишено без розгляду.
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області 07 вересня
2020 року, у складі судді Ференс-Піжук О. Р., позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" на користь ОСОБА_1 58 233,45 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 07 грудня 2019 року по 08 липня
2020 року.
Стягнуто з ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено порушення вимог статті 116 КЗпП України, тому згідно зі статтею 117 КЗпП України передбачена відповідальність у виді середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" задоволено частково.
Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 07 вересня 2020 року змінено, викладено перший та другий абзац резолютивної частини рішення в новій редакції.
Позов задоволено частково.
Стягнуто з ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" на користь ОСОБА_1 10 000 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 06 грудня 2019 року по 01 червня
2020 року.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що середній заробіток за час затримки розрахунку підлягає стягненню за 120 робочих днів за період з 06 грудня 2019 року по 01 серпня 2020 року
у сумі 48 193,20 грн. При цьому суд апеляційної інстанції врахував розмір простроченої заборгованості, період, протягом якого не виплачено суму заборгованості, який становить сім місяців, а також дії позивача, яка звільнилась із займаної посади, у зв`язку з несвоєчасною оплатою праці. Відтак розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 10 000 грн, суд апеляційної інстанції вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме наведеним критеріям.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року, залишити в силі рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 07 вересня 2020 року.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
11 грудня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Нововолинського міського суду Волинської області.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зменшуючи розмір середнього заробітку, належний їй до виплати, вибірково дослідив обставини справи. Крім того, застосовуючи принцип справедливості та співмірності, не врахував неправомірну поведінку відповідача, який допустив затримку виплати належних їй при звільненні сум на 145 днів. При цьому стверджує, що вона діяла добросовісно і розумно, не зловживала своїм правом, оскільки до суду звернулася з позовом до спливу тримісячного строку після порушення її прав відповідачем.
Вважає, що суд апеляційної інстанції при застосуванні норм права послався у своїй постанові, однак не врахував висновки, викладені у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18).
Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції невірно визначив дату фактичного розрахунку та період, з якого розпочалася затримка
у проведенні розрахунку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, тому просить залишити її без змін.
Звертає увагу на ту обставину, що судом апеляційної інстанції при застосуванні принципу справедливості та співмірності враховано доводи, викладені у клопотанні підприємства про закриття провадження у справі, направленому до суду першої інстанції, яке мотивоване, зокрема тим, що наказом від 27 березня 2020 року на підприємстві оголошено простій
з 30 березня 2020 року до закінчення карантинних заходів, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська"
від 05 грудня 2019 року № 147/к ОСОБА_1 05 грудня 2019 року звільнено з посади провідного юрисконсульта "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська, за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням адміністрацією законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, з виплатою компенсації за невикористану відпустку за 132 календарних днів, вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.
Із довідки ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська"
від 27 серпня 2020 року № 7.3.1/510 встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 401,61 грн.
Виплата належних звільненому працівнику ОСОБА_1 сум при звільненні з роботи проведено: 12 грудня 2019 року - заборгованість по заробітній платі у розмірі 47 363,72 грн; 27 грудня 2019 року - компенсація за несвоєчасну виплачену заробітну плату у розмірі 36,75 грн ; 02 червня 2020 року - вихідна допомога у розмірі 20 852,60 грн; 09 липня 2020 року - компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 302,16 грн.
Середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 401,61 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.