ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2021 року
Київ
справа №725/6187/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22054/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендер І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року
у справі №725/6187/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України
про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
ВСТАНОВИВ
У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із адміністративним позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, Чернівецька митниця) про скасування постанови у справі про порушення митних правил.
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил №1665/40803/16 від 23.12.2016, якою ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 618175,98 грн, та закрито провадження у справі.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року апеляційну скаргу Чернівецької митниці задоволено, постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 лютого 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року. Суд касаційної інстанції зазначив, що дії позивача при ввезенні на митну територію України транспортного засобу були спрямовані саме на ухилення від сплати обов`язкових платежів, а тому відповідачем правомірно прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 1665/40803/16, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 618175,98 грн.
10 серпня 2017 року позивач звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року у справі №725/6187/16-А з підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII (у зв`язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах). У заяві позивач просив скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, натомість залишити в силі постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 лютого 2017 року. На обґрунтування вимог заяви позивач зазначив про відсутність у його діях умислу щодо ухилення від сплати митних платежів та вказав про протиправність оскаржуваного рішення Чернівецької митниці. На підтвердження неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм матеріального права позивач послався на ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.05.2016 у справі №725/21/16-а та від 27.06.2017 у справі №725/6187/16-а.
Ухвалою Верховного Суду України від 30 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII КАС України (у редакції, що діє з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 листопада 2016 року о 19 годині 57 хвилин на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску "Мамалига-Крива" митного поста "Кельменці" Чернівецької митниці, під керуванням громадянина України ОСОБА_1 в`їхав автомобіль марки "Mercedes Benz C180CGI" із реєстраційним номером НОМЕР_1, країна реєстрації Румунія, Vin номер НОМЕР_2 .
Для здійснення митного контролю та митного оформлення вищевказаного транспортного засобу позивач надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 та паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_4, виданий 30.06.2015.
З метою відпрацювання орієнтування від 22.01.2016 за № 75/2/175 транспортний засіб та позивача виведено зі смуги руху "зелений коридор" на смугу руху "червоний коридор".
Під час проведення митних формальностей, зокрема, огляду салону автомобіля марки "Mercedes Benz C180CG1", реєстраційний номер НОМЕР_1, у чоловічій сумочці були виявлені документи, що засвідчують особу, а саме: паспорт громадянина України НОМЕР_5, виданий 01.10.2002 1-м відділом УМВС України в Чернівецькій області; закордонний паспорт громадянина України НОМЕР_6, виданий 26.02.2010 органом 7301.
Згідно з поданим до митного контролю закордонним паспортом, виданим органом Румунії №053081228 від 30 червня 2015 року, виявленими паспортами та наданою Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області інформацією щодо постійного місця проживання на території України ОСОБА_1, громадянин ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією й тією ж особою.
В процесі перевірки встановлено, що 18 листопада 2015 року через міжнародний автомобільний пункт пропуску "Порубне - Сірет" Чернівецької митниці ДФС, громадянином Румунії ОСОБА_1 був ввезений на митну територію України в митному режимі "тимчасове ввезення" автомобіль марки "Mercedes Benz C180CG1" із реєстраційним номером НОМЕР_1, країна реєстрації Румунія, Vin номер № НОМЕР_2 .
Відповідач вважає, що під час перетину митного кордону позивач вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, оскільки при переміщенні через митний кордон України належного йому автомобіля марки "Mersedes Benz C180CGI" реєстраційний номер НОМЕР_1 він надав документ, який є підставою для несплати митних платежів, а саме паспорт громадянина Румунії.
З огляду на вказані обставини, 23 грудня 2016 року заступником начальника Чернівецької митниці Кулінським О.С. прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 1665/40803/16, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 618175,98 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про непідтвердження в діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та відсутність в останнього умислу на вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів. Вказав, що позивач не приділяв особливого значення, за паспортом якої держави він перетинає кордон України, і ним було своєчасно реекспортовано вказаний вище транспортний засіб, що свідчить про відсутність необхідності сплачувати будь-які митні платежі.
Натомість апеляційний суд, з висновками якого погодився Вищий адміністративний суд України зазначив, що враховуючи наявність у ОСОБА_1 як паспорта громадянина України так і паспорта громадянина Румунії, а також факт постійного місця проживання його на території України, останній у правовідносинах з Україною визнається громадянином України, має статус резидента і на території України повинен користуватися документами громадянина України. Враховуючи, що позивач вперше ввіз вказаний транспортний засіб у режимі тимчасового ввезення 18.11.2015, пред`явивши при цьому митному органу паспорт громадянина Румунії, надання якого є підставою для несплати митних платежів при ввезенні транспортного засобу особистого користування, оскаржуване рішення відповідача є правомірним.
Частиною третьою статті 380 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що тимчасове ввезення громадянами - резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Відповідно до частин першої та другої статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.
Статтею 485 МК України передбачено адміністративну відповідальність у випадку заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.
Пунктом 1 статті 2 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ "Про громадянство України" встановлено, що громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
За приписами Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", а також пункту 5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22 листопада 1999 року № 201, передбачено, що документом, який підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном.
Верховний Суд погоджується з висновками суду касаційної інстанції, що позивач, надавши для митного оформлення паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_4, діяв умисно з метою ухилення від сплати митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 244 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) суд відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно. Постанова про відмову у задоволенні заяви має бути вмотивованою.
Колегія суддів Верховного Суду вважає, що судом касаційної інстанції під час розгляду цієї справи правильно застосовано норми права, що регулюють спірні правовідносини.
Враховуючи наведене колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає відсутніми підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року.
Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) та статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII), суд