ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року
м. Київ
справа №428/11174/17
провадження № 51-388км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Нескородяного А.М.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Бегейовича Р.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями до неї ОСОБА_1 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 серпня 2020 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 27 серпня 2020 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Пройдою Л.В. та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12017130370002681. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
На підставі частини 4 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 листопада 2019 року, більш суворим, призначеним даним вироком, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
Цим вироком засуджено також ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, судові рішення стосовно яких не оскаржуються.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на вирок місцевого суду повернута особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою апеляційного суду, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений стверджує, що при постановленні оскаржуваної ним ухвали про повернення його апеляційної скарги внаслідок пропуску процесуального строку, подана ним 28 вересня 2020 року апеляційна скарга предметом розгляду суду не була, рішення по ній не приймалося. Натомість, як зазначає засуджений, апеляційний суд фактично розглянув доповнення до раніше направленої скарги та повернув їх. А відтак висновки цього суду про недотримання ним строку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), є безпідставними.
Заперечень на касаційну скаргу від учасників кримінального провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений наполягав на задоволенні касаційної скарги, з підстав, викладених у ній.
Захисник Бегейович Р.В. стверджував про безпідставність мотивів повернення доповнень до апеляційної скарги засудженого, а відтак про необхідність скасування ухвали апеляційного суду.
Прокурор у судовому засіданні підтримав позицію засудженого про необхідність скасування ухвали апеляційного суду.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, законним та вмотивованим є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, із наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд ухвалою від 13 жовтня 2020 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 серпня 2020 року. Обґрунтовуючи прийняте рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 399 КПК, апеляційний суд зазначив, що копію оскаржуваного вироку засуджений отримав 07 вересня 2020 року, що підтверджується його розпискою, однак скаргу скерував на адресу суду лише 09 жовтня 2020 року.
Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про пропуск ОСОБА_1 процесуального строку, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 395 КПК, для подачі апеляційної скарги, а тому, враховуючи, що клопотання про його поновлення засуджений не заявляв, апеляційна скарга підлягала поверненню.
Однак з викладеними висновками суду колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 399 КПК якщо апеляційну скаргу подано після закінчення встановленого законом терміну й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або суд апеляційної інстанції за заявою цієї особи не знайде підстав для його поновлення, така скарга підлягає поверненню.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 395 КПК апеляційна скарга на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру може бути поданапротягом тридцяти днів з дня їх проголошення. Частина 3 цієї статті передбачає, що строк подачі апеляційної скарги для особи, яка перебуває під вартою, обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
З листа начальника Державної установи "Старобільський слідчий ізолятор" Череватого М.М. від 05 квітня 2021 року, отриманого на запит Суду у ході підготовки до касаційного розгляду, вбачається, що 28 вересня 2020 року засудженим ОСОБА_1, який утримується у вищезазначеній установі, було подано службовій особі цієї установи апеляційну скаргу за вихідним номером 1179-С на вирок для подальшого її скерування на адресу Сєвєродонецького міського суду Луганської області, а 09 жовтня 2020 року - доповнення до поданої апеляційної скарги за вихідним номером 1206-С.
Зазначена у листі інформація узгоджується з долученими до неї копіями листів журналу вихідної кореспонденції Старобільського слідчого ізолятора.
У відповідь на запит касаційного суду Сєвєродонецький міський суд Луганської області листом від 22 квітня 2021 року, за підписом його голови, повідомив, що 08 жовтня 2020 року цим судом було отримано апеляційну скаргу ОСОБА_1, яку 09 жовтня 2020 року було спрямовано до Луганського апеляційного суду для її подальшого розгляду.
Проте у ході перевірки суд касаційної інстанції встановив відсутність у матеріалах справи апеляційної скарги ОСОБА_1 за вихідним номером 1179-С чи її копії, з огляду на положення частини 5 статті 399 КПК, на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 серпня 2020 року.
У зв`язку з цим виникає необхідність у проведенні службової перевірки у Луганському апеляційному суді з метою з`ясування місцезнаходження апеляційної скарги засудженого та отримання інформації чи надходила вищезазначена скарга на адресу цього Суду та чи була вона предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Водночас матеріали кримінального провадження містять копію доповнення до апеляційної скарги засудженого за вихідним номером 1206-С (аркуш справи 198, том 3), які, як вже вище зазначалося, були спрямовані на адресу суду апеляційної інстанції 09 жовтня 2020 року.
Згідно з розписки ОСОБА_1 (аркуш 249, том справи 3), днем отримання ним копії вироку місцевого суду є 18 листопада 2020 року.
Таким чином апеляційний суд, розглядаючи доповнення до апеляційної скарги як первинно подану скаргу на їх відповідність приписам статті 395 КПК, не врахував, що на момент прийняття рішення судом, засуджений копію вироку місцевого суду не отримував, а відтак апеляційний суд дійшов передчасного висновку та безпідставно повернув подані засудженим доповнення до апеляційної скарги, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 438 КПК є підставою для його скасування.
Враховуючи викладене касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати наведене,провести службову перевірку з метою з`ясування місцезнаходження апеляційної скарги засудженого й ухвалити обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд