ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/236/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Б.М. Поляков, судді: Б.В. Отрюх, В.О. Пантелієнко) від 24.02.2021
за заявою Акціонерного товариства "Сбербанк"
про заміну первісного кредитора правонаступником
у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"
до боржника Приватного підприємства "Щедрий дім"
про визнання банкрутом.
1. Короткий зміст вимог
1.1 25.03.2015 Господарський суд Черкаської області ухвалив порушити за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Щедрий дім" (далі - Боржник) в загальному в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном, призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Левченка В.М. тощо.
07.07.2015 Господарський суд Черкаської області постановив визнати Боржника банкрутом та відкрити стосовно нього ліквідаційну процедуру, тощо
1.2 27.01.2021 фізична особа - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до апеляційного суду з клопотанням про заміну кредитора у справі про банкрутство Боржника, а саме про заміну Акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк") на ОСОБА_1
1.3 Клопотання мотивовано набуттям ОСОБА_1 прав АТ "Сбербанк" як кредитора Боржника за визнаними у цій справі вимогами в сумі 976 518 грн 68 коп., що виникли із кредитних правовідносин вказаного банку та Боржника за укладеними кредитними договорами, оскільки ОСОБА_1 уклала та виконала договір від 16.09.2020 № 16.09/2020_ДФ-1 відступлення права вимоги, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоп Фінанс" (далі - ТОВ) відступило на користь ОСОБА_1 право вимоги до Боржника за кредитними договорами, укладеними між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є АТ "Сбербанк") та Боржником, а ТОВ "Девелоп Фінанс" перед відступленням цього права на користь ОСОБА_1 набуло його шляхом відступлення АТ "Сбербанк" права вимоги до Боржника на користь ТОВ "Девелоп Фінанс".
2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
2.1 24.02.2021 Північний апеляційний господарський суд ухвалив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора - АТ "Сбербанк" правонаступником.
2.2 Рішення суду мотивоване передчасністю заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора - АТ "Сбербанк" правонаступником, оскільки відповідне право вимоги до Боржника ОСОБА_1 набуто від ТОВ "Девелоп Фінанс", тоді як судове рішення, а саме ухвала суду першої інстанції від 26.11.2020, винесена за результатами розгляду заяви первісного кредитора - АТ "Сбербанк", про заміну його правонаступником - ТОВ "Девелоп Фінанс", є предметом апеляційного розгляду, у межах якого ОСОБА_1 і було подано заяву про заміну кредитора правонаступником. Також суд виходив з того, що ОСОБА_1 не надала докази набуття права вимоги до Боржника на суму визнаних у цій справі вимог безпосередньо від АТ "Сбербанк".
3. Встановлені судами обставини
3.1 Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.09.2015 визнано поточні вимоги АТ "Сбербанк" на суму 42 107 грн 48 коп. (40 889 грн 48 коп. як вимоги четвертої черги, 1 218 грн 00 коп. судового збору як вимоги першої черги).
3.2 Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.08.2016 замінено назву кредитора з ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на ПАТ "Сбербанк".
3.3 АТ "Сбербанк" подало до суду заяву без дати і номеру (вхідний суду №14703/20 від 24.09.2020) про заміну первісного кредитора, АТ "Сбербанк", його правонаступником - ТОВ "Девелоп фінанс".
3.4 Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Сбербанк" без дати і номеру (вхідний суду № 14703/20 від 24.09.2020) повністю. Це рішення суду мотивовано недоведенням заявником факту існування у ТОВ "Девелоп фінанс" документів, які підтверджують, що він має право вимоги до Боржника.
3.5 АТ "Сбербанк", не погоджуючись з прийнятою ухвалою, звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.11.2020 та задовольнити клопотання АТ "Сбербанк" про заміну кредитора його правонаступником - ТОВ "Девелоп фінанс" у цій справі.
Скарга аргументована передачею АТ "Сбербанк" до ТОВ "Девелоп фінанс" усіх прав вимоги до Боржника.
3.6 Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Сбербанк" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.11.2020 у справі № 925/236/15, справу призначено до розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 розгляд справи відкладено на 24.02.2021, зобов`язано ОСОБА_1 надати в наступне судове засідання оригінали документів, на які вона посилається в клопотанні про заміну кредитора, а також первинну документацію за кредитними правовідносинами. Визнано явку ОСОБА_1 обов`язковою.
ОСОБА_1 на вимогу суду не надала оригінали документів, які б беззаперечно свідчили, що ОСОБА_1 є правонаступником АТ "Сбербанк" за вимогами до Боржника у цій справі, оскільки заявниця надала докази, які підтверджують підстави переданого зобов`язання, однак не надала докази, які б свідчили про виконання переданого банком зобов`язання (платіжні документи, акти виконаних робіт чи послуг тощо).
Наразі триває апеляційний розгляд справи за апеляційною скаргою АТ "Сбербанк" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.11.2020, якою відмовлено АТ "Сбербанк" у здійсненні процесуального правонаступництва у справі № 925/236/15, а саме банку відмовлено у заміні його правонаступником - ТОВ "Девелоп фінанс".
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1 15.03.2021 АТ "Сбербанк" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021, постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.11.2020, задовольнити частково клопотання АТ "Сбербанк" про заміну кредитора його правонаступником, задовольнити клопотання ОСОБА_1 про заміну кредитора його правонаступником та здійснити заміну кредитора у справі про банкрутство Боржника - АТ "Сбербанк" на його правонаступника - ОСОБА_1 .
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1 Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про передчасність заяви ОСОБА_1 про процесуальне правонаступництво, оскільки не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, якою конкретизовані висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц тощо, відповідно до яких вирішення питання про процесуальне правонаступництво є обов`язком суду незалежно від стадії судового процесу, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує, межі ж розгляду справи та предмет доказування за відповідними позовними вимогами не є перешкодою для з`ясування підстав процесуального правонаступництва.
5.2 Апеляційний суд дійшов хибного висновку про неподання ОСОБА_1 доказів на підтвердження відступлення АТ "Сбербанк" на користь ОСОБА_1 права вимоги до Боржника, оскільки ці висновки спростовуються поданими апеляційному суду доказами у справі.
5.3 Апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про преюдиційність ухвали суду першої інстанції від 26.11.2020, якою відмовлено в задоволенні заяви про заміну АТ "Сбербанк" як первісного правонаступника на ТОВ "Девелоп фінанс", оскільки апеляційний суд, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, між тим не врахував презумпцію правомірності правочину, за яким право вимоги АТ "Сбербанк" до Боржника у цій справі було відступлено на користь нового правонаступника - ТОВ "Девелоп фінанс".
6. Касаційне провадження
6.1 Ухвалою Суду від 19.04.2021 скаржнику відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.11.2020 у справі № 925/236/15.
А тому Суд у цьому касаційному провадженні здійснює перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 - про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора - АТ "Сбербанк" правонаступником.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо особливостей правонаступництва у разі неодноразового відступлення права вимоги до боржника
7.1 За змістом статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою для заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої цієї статті).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 517 цього Кодексу первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Отже, законодавець передбачив можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).
7.2 Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
7.3 Питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано статтею 43 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
7.4 Водночас існує істотна відмінність між регулюванням правонаступництва у справі про банкрутство, передбаченого нормами КУзПБ, і процесуальним правонаступництвом у позовному провадженні, передбаченим ГПК України.
Процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 дійшла висновку про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:
Перша з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.
Питання заміни кредитора правонаступником, що врегульовано нормами спеціального законодавства (стаття 43 КУзПБ), належить до першої групи питань.
Щодо спорів, які згідно зі статтею 7 КУзПБ розглядаються за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство мають застосовуватися загальні положення щодо правонаступництва, передбачені ГПК України, і зокрема статтею 52 цього Кодексу. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого включено до реєстру кредиторських вимог, правонаступником, мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (стаття 43 КУзПБ).
При цьому, з урахуванням приписів частини шостої статті 12 ГПК України, норми Закону про банкрутство (КузПБ) застосовуються переважно як спеціальні норми права. У випадках відсутності в спеціальному Законі з питань банкрутства (КузПБ) іншого врегулювання інституту правонаступництва, норми чинного ГПК України мають застосовуватися як загальні норми процесуального права.
У цих висновках Суд звертається до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, що викладені у постанові від 27.02.2020 у справі № 911/806/17.
7.5 Враховуючи викладене та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, вирішення першої групи питань врегульовано нормами законодавства з питань банкрутства (Закон про банкрутство, КУзПБ). Норми чинного ГПК України, як загальні норми процесуального права, підлягають застосуванню у випадках відсутності в законодавстві, що регулює процедуру банкрутства, іншого врегулювання інституту правонаступництва.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 50/311-б.
7.6 Отже, враховуючи наведені висновки (пункти 7.4, 7.5) за змістом положень статей 1, 14 Закону про банкрутство, статей 1, 45, 46, 47 КУзПБ, статей 512, 514 ЦК України, статті 52 ГПК України суд, вирішуючи у справах про банкрутство за заявою правонаступника питання щодо заміни первісного кредитора правонаступником у разі сингулярного правонаступництва кредитора (внаслідок вибуття чи заміни первісного кредитора у зобов`язанні), має виходити з того, що заява правонаступника повинна містити виклад обставин, що обґрунтовують таке правонаступництво, розмір вимог нового кредитора із визначенням їх черговості та визначенням їх правової природи за укладеним договором відступлення прав вимоги (конкурсні, поточні, забезпечені або не забезпечені заставою майна боржника), з окремим виділенням суми неустойки (штрафу, пені).
При цьому суд, виходячи з положень статей 86, 233, 237, 238 ГПК України, статей 1, 14, 15 Закону про банкрутство, статей 1, 45, 46, 47 КУзПБ має встановити ці обставини та обґрунтувати у своєму рішенні підстави відхилення або прийняття доводів та обставин, на які посилається правонаступник, зазначити розмір вимог, щодо яких здійснюється таке правонаступництво та їх черговість, оскільки за наслідком прийняття такого рішення вносяться зміни до затвердженого реєстру вимог кредиторів.
Також суд має враховувати, що вимоги кредитора мають бути чинними на момент розгляду заяви кредитора судом, інакше їх визнання може перешкодити визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів іншої особи, яка набула прав вимоги первісного (первісних кредиторів у випадку декількох відступлень прав вимоги) або обліку в реєстрі вимог, які припинили своє існування (погасилися), внаслідок чого кількість голосів кредиторів може не відображати реального пасиву конкурсних вимог до боржника.
7.7 Закріплені статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, як одних із основних засад судочинства, а також принципи господарського судочинства, що передбачають здійснення правосуддя на засадах рівності перед законом і судом, верховенства права, змагальності, диспозитивності, пропорційності та обов`язковості судових рішень (статті 7, 11,13, 14, 18 ГПК України) покладають на заявника обов`язок подати докази набуття прав вимоги в оригіналах документів та обґрунтування їх переданними новому кредитору документами, що підтверджують дійсність відступленого права.
Такий висновок випливає із необхідності дослідження судом, у разі сингулярного правонаступництва, як обсягу переданого права, так і структури відступлених вимог, оскільки за наслідком розгляду такої заяви передбачається внесення змін до реєстру вимог кредиторів, яким вимоги кредиторів заносяться до різної черговості відповідно до Закону про банкрутство, КУзПБ.
А тому, покладеному на кредитора (нового кредитора) згідно з нормами частини 1 статті 14 Закону про банкрутство, частини третьої статті 45 КУзПБ обов`язку подати докази в обґрунтування кредиторських вимог, кореспондує обов`язок нового кредитора надати суду у справі про банкрутство докази дійсності його грошових вимог на момент передання права вимоги, зокрема, вимог за кредитним договором, які можуть бути задоволені третіми особами (поручителями, майновими поручителями, за наслідком реалізації заставного майна) з огляду на значний, обумовлений законом, час процедури у справі про банкрутства. Цей обов`язок випливає із положень частини 1 статті 514 ЦК України, відповідно до яких до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.06.2018 у справі № 5023/7064/11.
7.8 У зв`язку із викладеним Суд дійшов висновку, що розгляд у справі про банкрутство заяви про заміну кредитора правонаступником в порядку статті 43 КУзПБ за правових підстав, передбачених статтями 512, 514 ЦК України, вимагає оцінки судом аргументів заявника щодо зазначених ним підстав для здійснення заміни кредитора правонаступником, відповідно, дослідження та оцінки судом відповідних доказів, зокрема тих, на які послалась заявниця - ОСОБА_1, обґрунтовуючи та підтверджуючи свої вимоги, при зверненні із відповідною заявою у цій справі: договорів відступлення права вимоги, актів приймання-передачі прав вимоги, актів приймання-передачі документів, розрахункових документів тощо.
7.9 Поряд з наведеним Суд зазначає, що норми як матеріального права, а саме положення статей 512, 514 ЦК України, 43 КУзПБ, так і процесуального права- статі 52 ГПК України, не забороняють неодноразове здійснення правонаступництва, зокрема внаслідок неодноразової (послідовної) передачі прав кредитора іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
А тому, у разі неодноразової (послідовної) передачі прав кредитора іншій особі за правочином (відступлення права вимоги до боржника) створюється ланцюг послідовної передачі прав кредитора іншій особі.
7.10 До викладеного, з урахуванням висновків в пунктах 7.6, 7.7 (щодо порядку розгляду та оцінки судом аргументів щодо підстав для здійснення у справі про банкрутство заміни кредитора правонаступником, яка ґрунтується на правочині з передачі права вимоги до боржника) також слід додати, що послідовність вчинених правочинів з передачі права вимоги вимагає від суду при вирішенні питання щодо правонаступництва стосовно останнього із набувачів цих прав (нового кредитора) дослідження всього обсягу обставин та оцінки всього обсягу доказів щодо набуття права вимоги кожним новим кредитором - за кожним із неодноразово вчинених правочинів з передачі права вимоги.
Звідси, неодноразове вчинення правочинів з передачі права вимоги до боржника у ланцюгу послідовних правочинів створює залежність виникнення права (підстав) щодо правонаступництва кожним новим кредитором від наявності підстав для набуття цього права кожним із первісних кредиторів у ланцюгу правочинів з передачі права вимоги до боржника.
Цей висновок випливає із висновків в пунктах 7.6, 7.7 та узгоджується з положеннями статті 519 ЦК України, за правилами якої допускається передача лише дійсної вимоги.
Виняток з цього висновку становить, коли за наслідками вчинення кожного із правочинів з передачі права вимоги суд за заявою кожного із правонаступників своїм рішенням вирішував питання про правонаступництво за вимогами кредитора до боржника, оскільки у такому разі суд здійснює дослідження обставин та оцінку доказів щодо набуття права вимоги до боржника кожним новим кредитором за кожним із правочинів, а відповідне рішення суду стає преюдицією у розумінні статті 75 ГПК України та, відповідно, звільняє останнього із набувачів права вимоги (нового кредитора) доводити підстави для правонаступництва кожним із попередніх (первісних кредиторів).
А тому здійснення апеляційного перегляду судового рішення, за яким відмовлено у здійсненні заміни правонаступником попередньому набувачу (первісному кредитору) права вимоги до боржника, перешкоджає розгляду та вирішенню судом/апеляційним судом питання про правонаступництво наступного набувача (нового кредитора) права вимоги.
7.11 Таким чином, за наведеної залежності права/підстав для правонаступництва новим кредитором (у разі вчинення правочину з передачі права вимоги до боржника) від наявності підстав для набуття цього права до боржника первісним кредитором у ланцюгу цих правочинів, та враховуючи:
- аргументи, якими ОСОБА_1 обґрунтовує своє клопотання про заміну АТ "Сбербанк" правонаступником - ОСОБА_1, а саме набуття ОСОБА_1 права вимоги АТ "Сбербанк" до Боржника не від АТ "Сбербанк", а від ТОВ "Девелоп Фінанс" на підставі укладеного з цим товариством договору від 16.09.2020 № 16.09/2020_ДФ-1 про відступлення права вимоги (пункт 1.3);
- зазначені ОСОБА_1 обставини набуття ТОВ "Девелоп Фінанс" від АТ "Сбербанк" відступленого в подальшому на користь ОСОБА_1 права вимоги до Боржника (пункт 1.3, 3.4, 3.6);
- встановлені апеляційним судом обставини оскарження в апеляційному порядку за скаргою АТ "Сбербанк" ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.11.2020 про відмову АТ "Сбербанк" у заміні його правонаступником - ТОВ "Девелоп фінанс" (пункт 3.4-3.6);
- встановлені апеляційним судом обставини ненадання ОСОБА_1 на вимогу суду оригіналів документів, які б беззаперечно свідчили, що ОСОБА_1 є правонаступником АТ "Сбербанк" за вимогами до Боржника у цій справі (пункт 3.6);
Суд погоджується із правильними висновками апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі про передчасність заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора - АТ "Сбербанк" правонаступником - ОСОБА_1, оскільки наведені обставини є перешкодою для розгляду та вирішення по суті відповідного питання за клопотанням ОСОБА_1 .
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункти 5.1- 5.2).
7.12 Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.3) про безпідставність висновку про преюдиційність ухвали суду першої інстанції від 26.11.2020, та неврахування апеляційним судом презумпції правомірності правочину, за яким право вимоги АТ "Сбербанк" до Боржника у цій справі було відступлено на користь нового правонаступника - ТОВ "Девелоп фінанс", оскільки у цих аргументах скаржник по суті домагається перегляду в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції від 26.11.2020 та постанови апеляційного суду про залишення її без змін - від 24.02.2021, та оцінки касаційним судом мотивів цих судових рішень, які не є предметом цього касаційного оскарження (пункт 6.1), що суперечить встановленим статтею 300 ГПК України межам розгляду справи судом касаційної інстанції.
7.13 Водночас Суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора - АТ "Сбербанк" правонаступником не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про правонаступництво у цій справі на будь-якій стадії провадження у справі, з наданням ОСОБА_1 доказів набуття нею права вимоги АТ "Сбербанк" до Боржника на визнану у цій справі суму кредиторських вимог, зокрема доказів відступлення АТ "Сбербанк" права вимоги до Боржника у цій справі безпосередньо на користь ОСОБА_1
7.14 Таким чином висновки апеляційного суду про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про заміну кредитора - АТ "Сбербанк" правонаступником, зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.
7.15 Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваного судового рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд