Постанова
Іменем України
21 травня 2021 року
м. Київ
справа № 185/12161/15-к
провадження № 51-6169 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурорів: Свинара О.О., Крима М.Ю., Єжова А.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Турика М.П.,
представника потерпілих Погосяна В.Е.,
представника потерпілої
ОСОБА_41. Соболь О.І.,
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
представника Міністерства оборони
України Ященка В.В.,
Представника Генерального Штабу
Збройних Сил України Петросюка О.М.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42014000000000517 за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Новоград-Волинський Житомирської області, громадянина України, генерал - майора ЗСУ, начальника штабу - першого заступника керівника АТО на території Донецької та Луганської областей, проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, захисника Турика М.П. в інтересах засудженого ОСОБА_1, представника цивільного відповідача Міністерства оборони України Ященка В.В. на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року щодо
ОСОБА_1 . Зміст оскаржених судових рішень
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 425 КК України на 7 років позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання ухвалено рахувати з моменту затримання в порядку виконання вироку.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишений у вигляді застави у розмірі 97 440 грн.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертиз під час досудового розслідування в сумі 133 052 грн.
Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_8, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_2, ОСОБА_40, ОСОБА_6, ОСОБА_41, ОСОБА_10, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_13, ОСОБА_45, ОСОБА_46 до Міністерства оборони України задоволено в повному обсязі та ухвалено стягнути з Міністерства оборони України в рахунок компенсації моральної шкоди по 500 000 грн. кожному.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_3, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_7, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59 та ОСОБА_60 про стягнення моральної шкоди відмовлено.
У задоволенні позовних вимог Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України в інтересах Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення збитків відмовлено.
Речові докази у кримінальному провадженні: вхідну шифртелеграму від 13 червня 2014 року № 2758, розпорядження від 13 червня 2014 року № 304/1/0560-ск, розпорядження від 13 червня 2014 року № 304/1/0561-ск та розпорядження від 13 червня 2014 року № 304/1/0562-ск ухвалено залишити в Центральному управлінні захисту інформації і криптології ГШ ЗС України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
ІІ. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Генерал-майор ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем, володіючи спеціальними військовими знаннями та практичними навиками з оперативно-стратегічного планування й управління військовими підрозділами Збройних Сил України різного рівня, починаючи з 05 січня 2010 року перебував на посаді першого заступника начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно з Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" на території Донецької та Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО).
На підставі наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 21 травня 2014 року № 94 ОСОБА_1 із 21 травня 2014 року було відряджено у м. Ізюм Харківської області з метою роботи у складі робочої групи в районі проведення антитерористичної операції.
Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) генерал-лейтенанта ОСОБА_62. від 28 травня 2014 року № 11 ог/дск, з метою оперативного реагування на зміни в обстановці та координації дій підпорядкованих сил і засобів, які залучаються до проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, створено штаб АТО. Цим же наказом генерал-майора ОСОБА_1 призначено на посаду начальника штабу - першого заступника керівника АТО на території Донецької та Луганської областей, на якій він проходив військову службу.
Згідно зі ст. ст. 28, 30, 31, 58 і 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ОСОБА_1, як військовий начальник, наділений всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, є єдиноначальником, має право одноособово приймати рішення, віддавати накази, особисто відповідає перед державою за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки. Зобов`язаний, окрім іншого, планувати роботу, здійснювати заходи щодо безпеки особового складу підрозділу та інших осіб під час виконання військових обов`язків, а також організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від засобів ураження.
Відповідно до положень ст. ст. 635 і 642 Бойового статуту Сухопутних військ Збройних Сил України, Частина 1, затвердженого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 05 лютого 2009 року № 01, участь військових формувань в антитерористичних операціях відноситься до специфічних дій військ (сил) Збройних Сил України. Послідовність, зміст і методи роботи посадових осіб та органів управління під час підготовки дій у ході участі в АТО не відрізняється від підготовки, розташування, пересування та бою і зумовлюється характером завдань, умовами обстановки та наявністю часу.
Відповідно до пунктів 1.1.2. і 7.1.2. Засад підготовки і застосування Збройних Сил України, Частина II (підготовка та ведення операцій Збройними Силами України), затверджених наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 серпня 2007 року № 0101-оп (далі - Засади), здійснення повітряних перевезень військ (сил) та вантажів, поряд з висадкою повітряних десантів, є одним з видів бойових дій.
Відповідно до пунктів 1 - 4 Положення про штаб Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (далі - Положення), затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) генерал-лейтенанта ОСОБА_62. від 28 травня 2014 року № 11 ог/дск, штаб АТО є тимчасовим органом військового управління, створеним для безпосереднього управління АТО та керівництва силами і засобами Збройних Сил України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (далі - ІВФ), що залучаються до проведення АТО та передані в підпорядкування керівнику АТО.
Штаб АТО підпорядковується керівнику АТО та у своїй діяльності керується, в тому числі, Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Служби безпеки України, наказами, директивами Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України.
Штаб АТО очолює начальник штабу - перший заступник керівника АТО, який здійснює керівництво штабом АТО. Основними завданнями штабу АТО є, зокрема, планування застосування та безпосереднє керівництво військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил України та ІВФ, які залучені до АТО та передані в безпосереднє підпорядкування керівнику АТО; організація взаємодії з військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил України та ІВФ у ході проведення АТО.
Відповідно до покладених на нього завдань штаб АТО, окрім іншого, здійснює безпосереднє управління військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил України та ІВФ у ході проведення АТО; здійснює збір, оброблення та узагальнення інформації про стан, положення і імовірний характер дій незаконних збройних формувань; розробляє документи бойового управління військами (силами), бойові накази та розпорядження; організовує та здійснює оперативне інформування про оперативну обстановку штаби підпорядкованих військових частин Збройних Сил України та ІВФ; визначає перелік критичних об`єктів у складі угруповання військ противника для планування їх вогневого ураження; здійснює заходи щодо організації взаємодії та підтримання її в ході виконання завдань військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил України та ІВФ у ході АТО.
Згідно з підпунктами 4.1 - 4.4 пункту 4 Положення ОСОБА_1, як начальник штабу АТО, здійснює керівництво ним та має право у межах своїх повноважень видавати накази, директиви, розпорядження; підписувати розпорядження з питань застосування частин (підрозділів) Збройних Сил України, здійснення охорони і оборони базових таборів, супроводження конвоїв та інші, в частині, що стосується виконання завдань в ході проведення АТО; віддавати вказівки (накази, розпорядження) щодо застосування підпорядкованих військ (сил) від імені керівника АТО.
Відповідає за виконання покладених на штаб АТО завдань та здійснення ним своїх функцій; організацію планування застосування військових частин (підрозділів) Збройних Сил України та ІВФ, які залучені до АТО та передані в безпосереднє підпорядкування керівнику АТО; організацію управління військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил України, які залучені до виконання завдань у ході проведення АТО; організацію взаємодії військових частин (підрозділів) Збройних Сил України та ІВФ, які залучені до участі в АТО; організацію та координацію діяльності структурних підрозділів штабу.
ОСОБА_1, як начальник штабу АТО, зобов`язаний: організовувати управління військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил України, які залучені до проведення АТО; узагальнювати висновки із оцінки обстановки та надавати пропозиції в Замисел керівника АТО на операцію (бойові дії); організовувати виконання заходів з підготовки військових частин до бойових дій; розробляти найбільш важливі документи та координувати роботу структурних підрозділів штабу АТО з питань планування застосування військових частин (підрозділів) Збройних Сил України та ІВФ в ході проведення АТО, організації взаємодії, вогневого ураження та управління; готувати систематизовані висновки із оцінки обстановки та прогнозувати майбутні дії незаконних збройних формувань; організовувати виконання прийнятих керівником рішень, контролювати виконання поставлених завдань (наказів, директив, розпоряджень).
З огляду на викладене, генерал-майор ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника штабу - першого заступника керівника АТО на території Донецької та Луганської областей, як військовий начальник та військовослужбовець, який обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, відповідно до п. 1 Примітки до ст. 425 КК України, був військовою службовою особою.
Генерал-майор ОСОБА_1, перебуваючи в посаді начальника штабу - першого заступника керівника АТО на території Донецької та Луганської областей, як військовий начальник та військовослужбовець, який обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, відповідно до п. 1 Примітки до ст. 425 КК України, був військовою службовою особою і у період з 11 червня 2014 року по 00 годин 50 хвилин 14 червня 2014 року недбало поставився до військової служби за наступних обставин.
Так, у зазначений період, військові частини (підрозділи) і військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які залучені до проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, знаходилися в умовах безпосереднього зіткнення з противником (учасниками терористичних організацій "Донецька народна республіка" і "Луганська народна республіка", їх воєнізованими і збройними формуваннями, які контролювалися та координувалися представниками влади Російської Федерації), перебували у стані наступального, оборонного та загальновійськового бою, а саме здійснювали погоджені і взаємопов`язані бої, удари, маневри, бойові і спеціальні дії з метою знешкодження (розгрому) противника, оволодіння важливими районами, їх утримання, безпосередньо застосували військову зброю і техніку стосовно противника, а також військова зброя і техніка застосувалися противником. Тобто військовослужбовці Збройних Сил України та ІВФ, які залучені до проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, перебували у бойовій обстановці.
11 червня 2014 року на території штабу АТО, розташованому в с. Довгеньке Ізюмського району Харківської області, військовослужбовцями штабу АТО під керівництвом ОСОБА_1 розроблений Замисел застосування сил та засобів Збройних Сил України, інших військових формувань щодо прикриття державного кордону (далі - Замисел ). Замислом передбачалося, окрім іншого, перевезення 13 червня 2014 року повітряним транспортом додаткових сил і засобів на аеродром м. Луганськ для посилення дислокованого на ньому підрозділу, а також забезпечення для цього зони ізоляції аеродрому для прийняття літаків транспортної авіації. Того ж дня Замисел підписав керівник АТО ОСОБА_62 .
Для реалізації Замислу начальник штабу - перший заступник керівника АТО ОСОБА_1 13 червня 2014 року о 10 годині 15 хвилин направив першому заступнику начальника Генерального штабу Збройних Сил України запит щодо включення додатково до сил і засобів боротьби з тероризмом, що підпорядковуються керівництву АТО на території Донецької та Луганської областей, зведеного підрозділу - роти з озброєнням, військовою технікою та іншим майном, яку того ж дня перевезти повітряним транспортом з аеродрому м. Дніпропетровськ на аеродром м. Луганськ.
На виконання зазначеного запиту ОСОБА_1 та виданих того ж дня в його розвиток розпоряджень Генерального штабу Збройних Сил України було сформовано вказану зведену роту. Особовий склад, озброєння, військову техніку та інше майно цієї роти 13 червня 2014 року приблизно о 17 годині зосереджено на аеродромі м. Дніпропетровськ з метою подальшого перевезення повітряним транспортом на аеродром м. Луганськ.
Про прийняття до виконання (реалізацію) вказаного запиту, Генеральним штабом Збройних Сил України видано розпорядження щодо необхідності забезпечення прийняття у підпорядкування командира підрозділу, який здійснював охорону та оборону аеродрому м. Луганськ, вищевказаного зведеного підрозділу, яке 13 червня 2014 року о 13 годині 30 хвилин направлено шифртелеграмою керівнику АТО на території Донецької та Луганської областей.
При цьому ОСОБА_1, у зв`язку з виконанням службових обов`язків за вказаною посадою, достовірно знав про те, що аеродром м. Луганськ перебуває в оточенні сил противника, які регулярно здійснюють його обстріли, а також те, що противник має на озброєнні переносні зенітно-ракетні комплекси (далі - ПЗРК) і інші засоби ураження літаків із землі, за допомогою чого забезпечує свою ППО, та усвідомлював, що політ літаків на вказаний аеродром буде здійснюватися, в тому числі над територією противника, так як відстань від аеродрому м. Луганськ до розташування найближчих підрозділів Збройних Сил України та ІВФ становила понад 40 км.
Разом з тим, у період з 11 червня 2014 року по 00 годин 50 хвилин 14 червня 2014 року ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою - начальником штабу - першим заступником керівника АТО, перебуваючи на території штабу АТО, розташованому в с. Довгеньке Ізюмського району Харківської області, в бойовій обстановці, недбало ставлячись до служби, всупереч вимогам ст. 68 Конституції України, Військової присяги на вірність народу України, порушив ст.ст. 11, 16, 58 і 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1.5.7. і 7.3.1. Бойового статуту авіації, пункти 1.1.2. і 7.1.2. Засад та пункти 2-4 Положення, здійснюючи керівництво штабом АТО, відповідаючи за організацію виконання прийнятих керівником АТО рішень, виконання покладених на штаб АТО завдань та здійснення ним своїх функцій, на виконання Замислу, в частині забезпечення зони ізоляції аеродрому м. Луганськ для прийняття літаків транспортної авіації з метою зосередження на ньому додаткових сил і засобів для нарощування складу і бойових спроможностей дислокованого на цьому аеродромі підрозділу, будь-яких управлінських рішень не прийняв, наказів, директив, розпоряджень або вказівок щодо застосування підпорядкованих військ (сил) не віддав. З метою організації виконання вказаної частини Замислу та подолання (прориву) ППО противника взагалі не спланував застосування та не організував управління військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил України та ІВФ, які залучені до АТО та передані в безпосереднє підпорядкування керівнику АТО; не організував взаємодію між ними; не забезпечив для цього належну організацію та координацію діяльності структурних підрозділів штабу.
Більше того, 13 червня 2014 року о 16 годині 25 хвилин до штабу АТО зі Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України надійшла оперативна інформація, включена до розділу II "Відомості щодо планів та намірів сепаратистів" узагальнюючої довідки з оперативної обстановки в районі проведення АТО станом на 16 годину 13 червня 2014 року, про те, що дві групи бойовиків вирушили до Луганського аеропорту, озброєні ПЗРК та мають намір збивати всі літаки при посадці чи зльоті.
Аналогічна за змістом інформація повторно надійшла до штабу АТО зі Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України 13 червня 2014 року о 20 годині 05 хвилин, яка була включена до розділу II "Відомості щодо планів та намірів сепаратистів" узагальнюючої довідки з оперативної обстановки в районі проведення АТО станом на 20 годину 13 червня 2014 року.
Зазначені довідки з інформацією про підготовку до вчинення терористичного акту поблизу аеродрому м. Луганськ до 21 години того ж дня надані особисто ОСОБА_1 для їх опрацювання, реагування на терористичну загрозу та організації припинення діяльності або знешкодження вищевказаних незаконних збройних груп (формувань).
Крім того, 13 червня 2014 року вищевказана інформація щодо терористичної загрози навколо аеродрому м. Луганськ, згідно з табелем термінових донесень, включена до п. 4 розвідувального зведення сектору "А", яке о 17 годині за вих. № 186/0310/окп направлене до штабу АТО, де невідкладно надано безпосередньо ОСОБА_1 .
Також, упродовж 13 червня 2014 року співробітниками Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області встановлено факт розміщення груп противника поблизу аеродрому м. Луганськ, озброєних ПЗРК, про що того ж дня проінформовано телеграмою штаб АТО.
Інформація про те, що дві групи бойовиків, озброєні ПЗРК мають намір збивати всі літаки при посадці чи зльоті з аеродрому м. Луганськ, прямо вказувала на підготовку зазначеного терористичного акту та загрожувала реалізації Замислу керівника АТО від 11 червня 2014 року в частині переміщення літаками транспортної авіації зведеної роти на вищевказаний аеродром, життю особового складу цього підрозділу і членів екіпажів літаків, збереженню озброєння, військової техніки, іншого майна.
Незважаючи на це, ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою - начальником штабу - першим заступником керівника АТО, перебуваючи на території штабу АТО, розташованому в с. Довгеньке Ізюмського району Харківської області, в бойовій обстановці, після отримання упродовж 13 червня 2014 року інформації про терористичну загрозу продовжуючи недбало ставитись до служби, всупереч вимогам ст. 68 Конституції України, Військової присяги на вірність народу України, порушив ст. 5 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", ст. ст. 11, 16, 58 і 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пункти 2-4 Положення про штаб Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, жодних заходів реагування на зазначену інформацію про підготовку до вчинення терористичного акту не вжив. Зокрема, застосування підпорядкованих військ (сил) для припинення діяльності або знешкодження вищевказаних незаконних збройних груп (формувань) не спланував та не організував; наказів, директив, розпоряджень або вказівок щодо застосування підпорядкованих військ (сил) для припинення діяльності або знешкодження цих груп (формувань) не віддав; указані дві групи бойовиків, як критичні об`єкти у складі угруповання військ противника, для планування їх вогневого ураження не визначив.
При цьому ОСОБА_1, будучи наділений вищевказаними повноваженнями начальника штабу АТО, маючи спеціальні військові знання та практичні навики з оперативно-стратегічного планування й управління військовими підрозділами різного рівня, зобов`язаний був та мав реальну можливість виконати вищевказані свої службові обов`язки.
Указаною недбалістю ОСОБА_1 не забезпечив заходів безпеки особового складу вищевказаного залученого до АТО підрозділу та інших осіб під час виконання військових обов`язків, а також озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від засобів ураження, чим порушив свій конституційний обов`язок неухильно додержуватися законів України, а саме зазначених вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо сумлінного і чесного виконання військового обов`язку, наказів командирів та своїх службових обов`язків, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. 14 червня 2014 року у період з 00 години 01-22 хвилин з 10-хвилинним інтервалом три літаки ІЛ-76МД Повітряних Сил Збройних Сил України з екіпажами, особовим складом вищевказаної роти, озброєнням, технікою та іншим військовим майном на борту, вилетіли з аеродрому м. Дніпропетровськ на аеродром м. Луганськ.
14 червня 2014 року в 00 годин 50 хвилин літак ІЛ-76МД, бортовий номер НОМЕР_1, на борту якого перебувало 40 військовослужбовців зведеної парашутно-десантної роти 25 Окремої повітрянодесантної бригади та 9 членів екіпажу (військовослужбовці 25 Мелітопольської бригади транспортної авіації), а також озброєння та інше військове майно, при заході на посадку на аеродром м. Луганськ був уражений невстановленими терористами, які перебували поблизу аеродрому, шляхом пострілу керованою ракетою 9М39 переносного зенітного ракетного комплексу 9К38, що призвело до пошкодження літака, втрати ним керованості та зіткнення з землею. В результаті цієї авіаційної катастрофи загинули 49 військовослужбовців, повністю знищено вказаний літак та майно, яке знаходилося на його борту.
Так, в результаті недбалого ставлення до служби начальника штабу - першого заступника керівника АТО генерал-майора ОСОБА_1 не забезпечено належну ізоляцію аеродрому м. Луганськ для прийняття літаків транспортної авіації і їх захист від ураження наземними вогневими засобами противника, не припинено діяльність незаконних збройних груп (формувань) біля аеродрому м. Луганськ, що призвело до вчинення вказаного терористичного акту (за наявності реальної можливості, не вжито жодних заходів для запобігання вчиненню терористичного акту), загибелі 49 військовослужбовців Збройних Сил України, повного знищення літака ІЛ-76МД та іншого військового майна, яке знаходилося його борту, чим державі Україна завдано збитків на загальну суму 28 737 081 грн., що у п`ятсот і більше разів, на момент вчинення злочину, перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто спричинило тяжкі наслідки.
У результаті вказаного терористичного акту загинули наступні військовослужбовці Збройних Сил України: підполковник ОСОБА_63, майор ОСОБА_64, капітан ОСОБА_65, капітан ОСОБА_66, старший лейтенант ОСОБА_67, старший лейтенант ОСОБА_48, старший лейтенант ОСОБА_68, прапорщик ОСОБА_69, прапорщик ОСОБА_70, старший лейтенант ОСОБА_71, старший лейтенант ОСОБА_72, старший лейтенант ОСОБА_73, старший прапорщик ОСОБА_74, сержант ОСОБА_75, сержант ОСОБА_76, сержант ОСОБА_77, сержант ОСОБА_78, сержант ОСОБА_79, молодший сержант ОСОБА_80, молодший сержант ОСОБА_81, молодший сержант ОСОБА_82, молодший сержант ОСОБА_83, старший солдат ОСОБА_84, старший солдат ОСОБА_85, старший солдат ОСОБА_86, старший солдат ОСОБА_87, старший солдат ОСОБА_88, старший солдат ОСОБА_89, старший солдат ОСОБА_90, старший солдат ОСОБА_91, старший солдат ОСОБА_92, старший солдат ОСОБА_93, солдат ОСОБА_94, солдат ОСОБА_95, солдат ОСОБА_96, солдат ОСОБА_97, солдат ОСОБА_98, солдат ОСОБА_99, солдат ОСОБА_100, солдат ОСОБА_55, солдат ОСОБА_101, солдат ОСОБА_102, солдат ОСОБА_103, солдат ОСОБА_104, солдат ОСОБА_105, солдат ОСОБА_106, солдат ОСОБА_107, солдат ОСОБА_108, солдат ОСОБА_109 .
Причиною смерті кожного з яких стали грубі порушення анатомічної цілісності тіла, спричинені внаслідок комбінованої дії вибухової травми, падіння з великої висоти та дії відкритого полум`я.
Крім того, внаслідок цього ж терористичного акту повністю знищено озброєння, техніка та інше військове майно загальною вартістю 28 737 081 грн.
Недбало ставлячись до служби за вищевказаних обставин, ОСОБА_1 передбачав можливість настання зазначених тяжких наслідків, але легковажно розраховував на їх відвернення, чим допустив злочинну самовпевненість, тобто діяв із необережності.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 судом кваліфіковано за ч. 3 ст. 425 КК України, як недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в бойовій обстановці (в редакції ч. 3 ст. 425 КК України станом на 14 червня 2014 року).
ІІІ. Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах з доповненнями засуджений ОСОБА_1 та його захисник Турик М.П. просять скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України. Зазначають про те, судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Просять скасувати запобіжний захід у вигляді застави й повернути розмір внесеної застави в сумі 97 440 грн. заставодавцю ОСОБА_110 .
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача Міністерства оборони України Ященко В.В. вказує на те, що вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права в частині вирішення цивільного позову.
ІV. Позиції учасників судового провадження
До суду касаційної інстанції надійшли письмові заперечення на касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Турика М.П. від прокурора Офісу Генерального прокурора Свинара О.О., представника потерпілих - адвоката Погосяна В.Е., потерпілих ОСОБА_21, ОСОБА_2, ОСОБА_32, ОСОБА_39, ОСОБА_111, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_22, ОСОБА_58, ОСОБА_57, ОСОБА_40, ОСОБА_25, ОСОБА_36, ОСОБА_47, ОСОБА_38, ОСОБА_5, ОСОБА_45, ОСОБА_48, ОСОБА_59, ОСОБА_26, ОСОБА_112, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_115, ОСОБА_12, ОСОБА_43, ОСОБА_116, ОСОБА_35, ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_42, ОСОБА_16, ОСОБА_54, ОСОБА_37, в яких вони просять залишити вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 без зміни, а касаційні скарги засудженого та його захисника без задоволення. Вважають вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду законними, обґрунтованими та вмотивованими.
Також надійшли письмові заперечення від представника Антитерористичного центру при Службі безпеки України - Ніколаєнка Д.В. на касаційну скаргу захисника Турика М.П., подану в інтересах засудженого ОСОБА_1, в яких доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, вважає необґрунтованими.
Від прокурора Офісу Генерального прокурора Свинара О.О. надійшли письмові заперечення на доповнення до касаційної скарги захисника Турика М.П. в інтересах засудженого ОСОБА_1 . Прокурор вважає їх необґрунтованими та просить залишити постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни.
Від представника потерпілих - адвоката Погосяна В.Е. надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу представника Міністерства оборони України на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1, в яких він вважає касаційні доводи необґрунтованими та просить залишити постановлені судові рішення без зміни.
Від представника потерпілих - адвоката Погосяна В.Е. надійшли письмові заперечення на доповнення до касаційної скарги захисника Турика М.П., в яких він просить залишити постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції:
Засуджений ОСОБА_1 та захисник Турик М.П. підтримали подані ними касаційні скарги з доповненнями, просили скасувати постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 та закрити кримінальне провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Також підтримали касаційну скаргу представника цивільного відповідача Міністерства оборони України.
Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 заперечили проти задоволення поданих касаційних скарг, судові рішення щодо ОСОБА_1 просили залишити без зміни.
Представник потерпілих Погосян В.Е. вважав доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника Турика М.П. з доповненнями необґрунтованими та просив відмовити у їх задоволенні.
Представник потерпілої ОСОБА_41 - Соболь О.І. підтримала надані у судовому засіданні представником потерпілих Погосян В.Е. пояснення проти задоволення касаційних скарг сторони захисту. Просила судові рішення, постановлені щодо ОСОБА_1, залишити без зміни.
Прокурори Свинар О.О., Крим М.Ю., Єжов А.В. заперечили проти задоволення касаційних скарг, вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 просили залишити без зміни.
Представник Генерального Штабу Збройних Сил України Петросюк О.М. підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі представника Міністерства оборони України Ященка В.В., та доводи касаційних скарг засудженого та його захисника.
Представник Міністерства оборони України Ященко В.В. підтримав подану касаційну скаргу цивільного відповідача та касаційні скарги сторони захисту, просив їх задовольнити.