Постанова
Іменем України
20 травня 2021 року
м. Київ
справа № № 554/7442/19
провадження № 61-4027св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави Міністерства оборони України до ОСОБА_1, треті особи: голова обслуговуючого кооперативу автогаражного колективу "Авіатор-4" Стельмах Олександр Андрійович, Полтавський зональний відділ Військової служби правопорядку, Міністерство оборони України, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради, реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" Полтавської обласної ради Голубєва Лариса Володимирівна, військова прокуратура Полтавського гарнізону, про скасування права власності на гараж, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2020 року, ухвалене суддею Миронець О. К., та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Кривчун Т. О., Пилипчук Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави (далі - КЕВ м. Полтави) Міністерства оборони України звернувся з позовом до ОСОБА_1, треті особи: голова обслуговуючого кооперативу автогаражного колективу "Авіатор-4" Стельмах О. А., Полтавський зональний відділ Військової служби правопорядку, Міністерство оборони України, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради, реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" (далі - КП "Реєстратор") Полтавської обласної ради Голубєва Л. В., військова прокуратура Полтавського гарнізону, про скасування права власності на гараж.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 самовільно побудував гараж АДРЕСА_1, загальною площею 28, 9 кв. м., що знаходиться в обслуговуючому кооперативі автогаражного колективу "Авіатор-4" (далі - Кооператив "Авіатор-4").
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 11 вересня 2018 року, яке набрало законної сили, у справі № 552/3511/18 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його позову про визнання права власності на гараж з підстав того, що останній не надав жодних правовстановлюючих документів на підтвердження його права власності або право користування земельною ділянкою під самочинно зведеним гаражем.
Незважаючи на це відповідач протиправно на підставі довідки від 10 жовтня 2018 року, виданої Кооперативом "Авіатор-4", здійснив реєстрацію права власності на цей об`єкт, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - запис № 285342, здійснений 22 жовтня 2018 року про державну реєстрацію права власності на вказаний вище гараж за ОСОБА_1 .
З огляду на це позивач просив про скасування права власності відповідача на вищезазначений гараж.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2020 року позов КЕВ м. Полтави Міністерства оборони України задоволено.
Скасовано право власності за ОСОБА_1 на гараж № АДРЕСА_1, який зареєстрований 22 жовтня 2018 року та скасовано запис № 285342, здійснений 22 жовтня 2018 року про державну реєстрацію права власності на цей гараж за ОСОБА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1675624653101.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач протягом тривалого часу намагався зареєструвати своє право власності на гараж, в тому числі і в судовому порядку. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 11 вересня 2018 року у справі № 552/3511/18 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його позову про визнання права власності на гараж № АДРЕСА_1, оскільки позивач не надав жодних правовстановлюючих документів на підтвердження його права власності або право користування земельною ділянкою під самочинно збудованим гаражем.
Незважаючи на наявність судового рішення про відсутність права власності на спірний гараж у ОСОБА_1 та, що цей гараж є самочинним будівництвом, останній на підставі довідки № 46/21, виданої 10 жовтня 2018 року Кооперативом "Авіатор-4", здійснив реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрацію за ним права власності на цей гараж.
Суд вважав, що з огляду на встановлені у справі обставини наявні підстави для задоволення позову про скасування права власності на гараж за відповідачем та скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказаний гараж.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Полтавського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2020 року змінено. Уточнено резолютивну частину судового рішення, а саме, зазначено, що скасуванню підлягає не право власності на гараж ОСОБА_1, а реєстрація права власності на гараж ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову КЕВ м. Полтави Міністерства оборони України, однак вважав, що підлягає скасуванню не право власності відповідача на гараж, а реєстрація права власності останнього на цей гараж.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави
від 23 жовтня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 24 лютого 2021 року,у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
Заявник посилається на те, що, суд першої інстанції безпідставно не розглянув заяву про відвід судді та необґрунтовано відхилив клопотання про виклик та отримання показань від свідків, судом апеляційної інстанції безпідставно були відхилені докази у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 2 частини першої, пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
У відзивах на касаційну скаргу КЕВ м. Полтави та Полтавський зональний відділ Військової служби правопорядку просять залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
15 квітня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини першої статті 411 ЦПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.