Постанова
Іменем України
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 711/10267/18
провадження № 61-20620св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Черкаська дирекція Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", Публічне акціонерне товариство "Укрпошта",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(письмового провадження) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2019 року в складі судді Демчика Р. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Єльцова В. О., Бородійчук В. Г., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - Черкаська дирекція ПАТ "Укрпошта"), Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - ПАТ "Укрпошта) та просив стягнути з відповідачів на його користь майнову шкоду в розмірі 34 262 грн, упущену вигоду в розмірі 150 000 грн, 150 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначав, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 13 березня 2018 року оголошено проведення в місті Києві конкурсу "Талісман міста Києва". Пунктом 11 Положення про конкурс встановлено, що переможець отримує грошову премію у сумі 150 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань міста Києва.
Він як творча людина, поет-пісняр, заслужений артист естрадного мистецтва України, член "Асоціації діячів мистецтва України", лауреат Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів, лауреат премії "Гран-прі" фестивалю "Трускавецька фієста-2018" автор самовчителів - пісенників "Люблю палити дрова", " Кохання вище за любов" та "Щас спою", за допомогою висококваліфікованого комп`ютерного художника-дизайнера ОСОБА_2 підготував за два місяці конкурсну роботу (пропозицію), термін подання якої закінчувався 21 вересня 2018 року. 18 вересня 2018 року на Черкаському відділенні № 6 ПАТ "Укрпошта" він відправив вищевказану конкурсну роботу за адресою, вказаною в Положенні про конкурс - місто Київ, вулиця Хрещатик, 12-А, що підтверджується накладною № 1800604492769 від 18 вересня 2018 року. За пересилання, доставку та повідомлення про вручення він заплатив 53 грн, що підтверджується фіскальними чеками.
16 жовтня 2018 року на Черкаському відділенні № 21 ПАТ "Укрпошта" йому повернули відправлену ним коробку з матеріалами на конкурс "Талісман міста Києва" з відміткою "Повертається по причині закінчення терміну зберігання", за що він сплатив 6 грн, що підтверджується фіскальним чеком.
В результаті вказаних обставин він пережив стрес, фізичні, душевні, психологічні та творчі страждання, оскільки праця, на яку він та комп`ютерний художник-дизайнер ОСОБА_2 витратили два місяці, була марною у зв`язку з тим, що конкурсні роботи, які надійдуть несвоєчасно, тобто після 21 вересня 2018 року, до участі в конкурсі не допускаються.
Він втратив творчий дар, не написавши з 16 жовтня 2018 року жодної пісні, пропустив два всеукраїнські фестивалі, почав страждати на безсоння, біль в голові та ногах, у нього погіршився слух та зір, у зв`язку з чим йому довелося шість разів їздити до лікарів в місто Київ. Він брав додаткову відпустку, щоб відновити здоров`я та творчий стан, але нічого не допомогло.
ПАТ "Укрпошта" принижено його честь, гідність, а також ділову репутацію як мистецької та творчої людини.
Вважає, що на його користь повинні бути відшкодовані збитки в сумі 34 262 грн, а саме: витрати, понесенні за пересилання поштового відправлення в сумі 33 грн, на доставку в сумі 20 грн, на повернення поштового відправлення в сумі 6 грн, на купівлю та запис диску в сумі 52 грн, на виплату комп`ютерному художнику-дизайнеру ОСОБА_2 в сумі 15 505 грн, на виплату йому середньої двомісячної заробітної плати в сумі 15 505 грн, а також збитки, понесенні за придбання ліків в аптеці на суму 981 грн та поїздку до міста Києва в сумі 2 160 грн.
Внаслідок того, що ПАТ "Укрпошта" не доставило його конкурсну роботу до комісії конкурсу "Талісман міста Києва" та не відправило SMS-повідомлення про його доставку, він не одержав дохід у розмірі 150 000 грн, оскільки саме такий розмір винагороди за перемогу у конкурсі "Талісман міста Києва" встановлений Положенням про конкурс.
Також йому завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які призвели до негативних змін у житті: щоденних переживань, фіксації уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживанні фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, відірваності від активного творчого життя, порушення сну, болю в голові та ногах, погіршення слуху та зору, емоційної напруги. Внаслідок невиконання обов`язків ПАТ "Укрпошта" він і досі відчуває почуття обурення поведінкою виконавця, переживає щодо своєї творчої репутації. Враховуючи наведене, на його користь підлягає стягненню 150 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачі надали позивачу послуги поштового зв`язку в повному обсязі відповідно до Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, невручення рекомендованого поштового відправлення відбулося не з вини ПАТ "Укрпошта", тому відсутні підстави для покладення на відповідачів відповідальності за невручення поштового відправлення визначеному позивачем адресату.
Позивач не довів, що саме протиправними діями відповідачів йому завдано майнову шкоду у визначеному ним розмірі. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оплати позивачем послуг художника-дизайнера у розмірі 15 505 грн.
Позивач не надав належних доказів, що саме він міг стати переможцем конкурсу "Талісман міста Києва" та отримати грошову винагороду в сумі 150 000 грн, відтак не довів реальну можливість отримати вказаний дохід, що вказує на наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу та не може бути підставою для стягнення упущеної вимоги.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини. Оскільки позивач не довів, що моральні страждання, порушення нормальних життєвих стосунків пов`язані саме з недоставленням поштового повідомлення, а також не надав докази на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між погіршенням стану свого здоров`я та можливими протиправними діями відповідачів, вимога про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року і задовольнити позов в повному обсязі або направити справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що судами були неповно з`ясовані обставини, які мають значення для справи, зроблені висновки, які не відповідають матеріалами справи, порушено норми матеріального і процесуального права, а відповідачем не доведено свої заперечення.
Зазначав, що він, знаходячись в приміщенні Черкаської дирекції ПАТ "Укрпошта" 18 вересня 2018 року, здійснив оплату за пересилання поштового відправлення та його доставку кур`єром з повідомленням про отримання. Таким чином, був укладений правочин, тобто він та Черкаська дирекція ПАТ "Укрпошта" досягли домовленості про здійснення пересилання та окремого вручення поштового відправлення з оголошеною цінністю.
Очевидним є факт укладення правочину щодо пересилання поштового відправлення та його доставки адресату і неналежне виконання оператором поштового зв`язку взятих на себе обов`язків, що є підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвалюючи рішення суди зазначали про відсутність протиправності в діях оператора поштового зв`язку, відсутність в його діях шкоди, вини та зв`язку між діями та наслідками, при цьому вони належним чином не обґрунтували свої рішення.
Всі доводи щодо відмови в позові ґрунтуються на відсутності причинного звʼязку як елемента складу цивільного правопорушення, який доведений ним в повному обсязі.
Суд не обґрунтував висновки щодо недоведеності спричинених збитків, а лише формально висловив позицію щодо неналежності доказів на підтвердження вказаних вимог.
Судами не враховано та в рішеннях не зазначено, що відповідач не надав відповіді на питання про те, чому на посилці була відсутня червона стрічка з надписом "Курʼєрська доставка"; чому ПАТ "Укрпошта" не відправило йому SMS- повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений у накладній, яка була приклеєна до коробки з посилкою; чому замість типу доставки "Склад-Двері" в накладній вказана доставка типу "Склад-Склад"; чому ПАТ "Укрпошта" не доставило на визначену адресу посилку, за що отримала гроші.
Безпідставними є висновки суду про ненадання ним доказів на підтвердження моральних страждань, порушення нормальних життєвих стосунків, погіршення стану здоровʼя, оскільки доказами на підтвердження цих обставин є те, що він протягом семи років не хворів, а після емоційного стресу, отриманого після повернення посилки, стан його здоровʼя різко погіршився. Він їздив до лікарів в місто Київ, лікувався стаціонарно у неврологічному та терапевтичному відділеннях Першої Черкаської міської лікарні. Крім того, втратив творчий дар, не написавши після 16 жовтня 2018 року жодної пісні.
Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення упущеної вимоги суд не врахував, що він міг би реально стати переможцем конкурсу, оскільки журі так і не змогло визначити переможця через відсутність гідних варіантів символіки міста Києва. Стаття 22 ЦК України передбачає отримання упущеної вимоги навіть у випадку, коли особа могла "умовно можливо" її одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
З обставин справи вбачається, що оператор, який допустив помилку в оформленні документів та працівник, який не доставив його конкурсну роботу та не відправив йому SMS-повідомлення про вручення, повністю унеможливили отримання ним доходу, який він міг би отримати від використання конкурсної роботи на конкур "Талісман м. Києва".
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Придніпровського районного суду м. Черкаси
11 грудня року справа № 711/10267/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
АТ "Укрпошта" в особі Черкаської дирекції АТ "Укрпошта" направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 18 вересня 2018 року ОСОБА_1 направив на адресу комітету конкурсу "Талісман м. Києва" (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 12-А) конкурсну роботу для участі в зазначеному конкурсі. Вид відправлення: Укрпошта SmartBox S. Категорія відправлення: з оголошеною цінністю. Тип доставки: склад-склад. Кількість місць: 1 шт. Вага: 1 кг. Огляд: не дозволено. У разі невручення: повернути SMS відправнику про вручення.
Вказана обставина підтверджується накладною № 1800604492769 від 18 вересня 2018 року.
16 жовтня 2018 року зазначене поштове відправлення було вручено ОСОБА_1 з повідомленням "Повертається (досилається) по причині закінчення терміну зберігання".
Зазначені обставини були визнані сторонами.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку.
Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачено відповідними договорами.
Встановивши, що вказані послуги поштового зв`язку було оплачено позивачем, суди обґрунтовано виходили із того, що між сторонами виникли договірні правовідносини щодо надання послуг поштового зв`язку.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про поштовий зв`язок" у разі неможливості вручити адресатам поштові відправлення (поштові перекази) вони повертаються відправникам. У разі неможливості вручити адресатам та відправникам поштові відправлення (поштові перекази), вони зберігаються в об`єктах поштового зв`язку протягом шести місяців з дня їх приймання.
Відповідно до накладної № 1800604492769 від 18 вересня 2018 року позивач власним підписом підтвердив надання йому послуг за тарифом "склад-склад".
Оператор поштового зв`язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку згідно із законами України (стаття 18 Закону України "Про поштовий зв`язок", пункт 129 Правил надання послуг поштового зв`язку).
Встановивши, що поштове відправлення було повернуто ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що передбачено положеннями Закону України "Про поштовий зв`язок", суди дійшли правильних висновків про те, що ПАТ "Укрпошта" надало позивачу послуги поштового зв`язку в повному обсязі, тому відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача понесених ним витрат за пересилання та доставку поштового відправлення і його повернення.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2020 року у справі № 686/25718/19 (провадження № 61-7697св20), від 30 грудня 2020 року у справі № 482/48/19 (провадження № 61-11020св20).
При вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачу моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши, що позивач не довів, що саме внаслідок протиправних дій ПАТ "Укрпошта" йому було завдано майнову шкоду, яка виразилася у понесенні ним витрат на купівлю та запис диску в сумі 52 грн, виплати комп`ютерному художнику-дизайнеру ОСОБА_2 в сумі 15 505 грн, придбання ліків на суму 981 грн, поїздок до міста Києва в сумі 2 160 грн, а також у неотриманні ним середньої двомісячної заробітної плати в сумі 15 505 грн, суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні вимог до ПАТ "Укрпошта" про відшкодування майнової шкоди.
Також обґрунтованими є висновки судів про відмову у стягненні на користь ОСОБА_1 з ПАТ "Укрпошта" 150 000 грн на відшкодування моральної шкоди, оскільки він не довів належними та достатніми доказами факт заподіяння йому моральної шкоди, причинний зв`язок між поверненням йому поштового відправлення за закінченням зберігання та настанням тих негативних наслідків, про які він вказує.
Частинами першою, другою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.
Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 в справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18).
Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди також мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.
Оскільки позивач не довів, що саме неправомірні дії ПАТ "Укрпошта" стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати 150 000 грн за перемогу в конкурсі "Талісман міста Києва", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність підстав до задоволення вимог позивача про стягнення з ПАТ "Укрпошта" збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 150 000 грн.
Разом з тим, судові рішення в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 до Черкаської дирекції ПАТ "Укрпошта" з огляду на їх недоведеність підлягають зміні з огляду на наступне.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Відтак належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
У вказаній справі Черкаська дирекція ПАТ "Укрпошта" не є належним відповідачем, оскільки не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом (філією) ПАТ "Укрпошта", що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Положенням про Черкаську дирекцію ПАТ "Укрпошта". Належним відповідачем у справі є ПАТ "Укрпошта".