Постанова
Іменем України
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 137/1958/18
провадження № 61-19452св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Громадська сільська рада Літинського району Вінницької області,
треті особи: Літинська районна державна адміністрація Вінницької області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження) касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області (далі - Громадської сільської ради) та просив зобов`язати Громадську сільську раду рішенням сесії виправити помилку, допущену Громадською сільською радою в період розпаювання племрадгоспу "Літинський" щодо невнесення його в списки осіб, які мають право на одержання земельного паю.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що при розпаюванні племрадгоспу "Літинський" всім його працівникам, а також особам з інвалідністю з дитинства, що проживали на території Громадської сільської ради були виділені земельні ділянки та майнові паї. Зазначав, що він є особою з інвалідністю з дитинства, однак, незважаючи на його письмову заяву, не був включений до списку на розпаювання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 липня 2019 року в задоволення позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що на момент паювання земель ВАТ "Племзавод "Літинський" (правонаступника племзаводу "Літинський") він був членом даного товариства, в тому числі як пенсіонер, що раніше в ньому працював та залишився його членом, а згідно з Указом Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року інвалідність особи, яка раніше працювала в товаристві, не є окремою підставою для набуття права на земельну частку (пай).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 липня 2019 року без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, у якій просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, не врахував надані ним докази на підтвердження того, що він певний час був працівником племзаводу "Літинський" та є особою з інвалідністю з дитинства й відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" № 720/95 від 08 серпня 1995 року має право на земельну частку (пай), у зв`язку з чим ухвалив судове рішення, яке не ґрунтується на засадах верховенства права, є незаконним та необґрунтованим.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
24 лютого 2020 року справа № 137/1958/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що рішенням Громадської сільської ради № ІІ від 05 березня 1996 року вирішено надати в постійне користування державному племенному заводу "Літинський" 2 284 га землі, а також видати державний акт на право постійного користування землею.
14 травня 1996 року племзавод "Літинський" було реорганізовано у відкрите акціонерне товариство "Племзавод "Літинський".
Позивач ОСОБА_1 з 01 лютого 1983 року працював зоотехніком у відділенні ім. Жданова племзаводу "Літинський", а з 01 вересня 1983 року наказом директора племзаводу "Літинський" № 150-к звільнений за власним бажанням, за статтею 38 КЗпП України, що підтверджується архівними довідками № 01-19/475 від 15 серпня 2018 року, № 01-19/5 від 08 січня 2019 року.
Протоколом зборів акціонерів ВАТ "Племзавод "Літинський" № 2 від 01 квітня 1997 року затверджено списки акціонерів ВАТ "Племзавод "Літинський", які мають право на земельну частку (пай).
З доданого до протоколу списку пайовиків суди встановили, що позивач у цьому списку відсутній.
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК Серії 10 ААВ № 558461 від 29 вересня 2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою з інвалідністю з дитинства першої групи, у зв`язку із пораненням під час бойових дій в період війни.
Листом Громадської сільської ради № 02-16/41 від 14 лютого 2018 року позивача повідомлено, що списки пайовиків сільська рада не формувала, списки формувалися в 1997 році правлінням ВАТ "Племзавод "Літинський".
Відповідно до довідки Громадської сільської ради № 115 від 30 липня 2014 року, при розпаюванні племрадгоспу "Літинський" особам з інвалідністю з дитинства, які проживали на території Громадської сільської ради, були видані земельні та майнові паї, однак позивач відсутній у списку осіб, яким видавалися зазначені паї.
З довідок Громадської сільської ради № 13 від 03 лютого 2000 року, № 38 від 20 січня 2008 року, № 471 від 28 листопада 2016 року, № 8 від 13 січня 2012 року встановлено, що позивач з 1944 року проживає в селі Кусиківці та є особою з інвалідністю з дитинства першої групи. У наявності земельної частки (паю) та земель соціальної сфери немає. При складанні списків на оформленні земельних та майнових паїв особам з інвалідністю з дитинства, які проживають на території Громадської сільської ради, позивач був механічно пропущений.