ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2021 року
м. Київ
справа № 805/2369/17-а
касаційне провадження № К/9901/31844/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бахмутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (головуючий суддя - Бабаш Г.П.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гаврищук Т.Г.; судді - Блохін А.А., Сухарьок М.Г.)
у справі № 805/2369/17-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горлівське АТП"
до Бахмутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Горлівське АТП" (далі - ТОВ "Горлівське АТП"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Бахмутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Бахмутська ОДПІ; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2016 року № 0002311200 та від 13 грудня 2016 року № 0002301200.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 19 липня 2017 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Бахмутська ОДПІ звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на правомірності застосування до позивача штрафних санкцій на підставі статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) згідно з оскаржуваними актами індивідуальної дії у зв`язку з порушенням ним граничних термінів сплати самостійно визначених сум авансового внеску з податку на прибуток.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Бахмутської ОДПІ.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
01 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ТОВ "Горлівське АТП" авансових внесків з податку на прибуток, зазначених у поданих податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2013 та 2014 роки, за результатами якої складено акт від 16 листопада 2016 року № 298/12/35063511.
За наслідками контрольного заходу відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України з огляду на несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати суми авансового внеску з податку на прибуток.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 13 грудня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002311200, згідно з яким визначено штраф у розмірі 9624,02 грн; № 0002301200, згідно з яким визначено штраф у розмірі 815,72 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названих актів індивідуальної дії, Суд виходить із такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України до функцій контролюючих органів віднесено, зокрема, здійснення адміністрування податків, зборів, платежів; контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
За правилами пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин камеральна перевірка є способом здійснення податкового контролю, який проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків або відображених у системах електронного адміністрування податку на додану вартість та електронного адміністрування реалізації пального.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника контролюючого органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.
В свою чергу, метою камеральної перевірки на час виникнення спірних правовідносин є виявлення в поданій звітності та даних систем електронного адміністрування податку на додану вартість або електронного адміністрування реалізації пального арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкових зобов`язань чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою на час виникнення спірних правовідносин не охоплювалася.
У спірній ситуації фактичною підставою для визначення позивачу штрафів згідно з оскаржуваними актами індивідуальної дії став висновок контролюючого органу про порушення ТОВ "Горлівське АТП" граничних термінів сплати самостійно визначених сум авансового внеску з податку на прибуток.
А відтак, оскільки в Бахмутської ОДПІ були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки в листопаді 2016 року досліджувати своєчасність сплати платником узгоджених сум податкових (грошових) зобов`язань, відповідач, здійснюючи розглядуваний контрольний захід, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення про визначення штрафів.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Бахмутської ОДПІ без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -