ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2021 року
м. Київ
справа № 817/778/16
касаційне провадження № К/9901/42076/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року (головуючий суддя - Шарапа В.М.)
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Котік Т.С.; судді - Бучик А.Ю., Майор Г.І.)
у справі № 817/778/16
за позовом Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів
до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2016 року Дочірнє підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (далі - ДП "ПрикарпатЗахідтранс"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2016 року № 0000111202, від 16 травня 2016 року № 0000121202, від 16 травня 2016 року № 0000131202.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 17 червня 2016 року позов задовольнив повністю.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ДПІ у м. Рівному звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що вартість відшкодованих позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" нафтопродуктів за своєю сутністю є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки такі нафтопродукти є поставленими товарами. Крім того, зазначає, що платник протягом 2015 року оподатковуваних операцій не здійснював, а тому не мав підстав для проведення річного перерахунку частки використаних необоротних активів, що придбавалися протягом 2012 - 2014 років.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у м. Рівному.
16 травня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП "ПрикарпатЗахідтранс" бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку в декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року, за результатами якої складено акт від 22 квітня 2016 року № 254/17-16-12-02/13990932.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 16 травня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000111202, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2300351,00 грн за основним платежем та 575087,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000121202, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 457058,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 114264,50 грн; № 0000131202, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 79319,00 грн.
Перевіркою встановлено порушення платником вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 199.1, 199.4, 199.5 статті 199, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з безпідставним неоподаткуванням податком на додану вартість відшкодованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" нафтопродуктів, а також неправомірним проведенням річного перерахунку частки використаних необоротних активів, що придбавалися в 2012 - 2014 роках, з огляду на нездійснення протягом 2015 року оподатковуваних податком на додану вартість операцій.
Зокрема, з`ясовано, що 09 грудня 2003 року між Південно-Західним відкритим акціонерним товариством трубопровідного транспорту нафтопродуктів (Власник) та позивачем (Виконавець) укладено угоду, предметом якої, з урахуванням положень додаткової угоди від 24 березня 2005 року № 1, є передача Власником для Виконавця зі своїх ресурсів: дизельного палива Л-0, 2-62 ВС у кількості 85382,812 т; автобензину А76 у кількості 99,94 т, з метою використання як технологічного нафтопродукту на території України.
У пункті 3.1 розділу 3 вказаної угоди сторонами погоджено, що у випадку втрати або нестачі палива Виконавець несе відповідальність перед Власником і зобов`язаний щомісячно відшкодовувати нестачу нафтопродуктів у повному обсязі або грошовими коштами за цінами фондової біржі на час відшкодування в доларах США.
В свою чергу, 01 жовтня 2014 року між платником (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" (Виконавець) укладено договір № 441/18-14, предметом якого є надання послуг із забезпечення охорони об`єктів, у тому числі лінійної частини магістральних нафтопродуктів, визначених у додатку № 1 до цього договору, та із забезпечення охорони і зберігання нафтопродуктів, що знаходяться на об`єктах Замовника.
На виконання умов даного договору сторонами підписано акти приймання-передачі на загальну суму 4767480,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 794580,00 грн; Виконавцем виписано на адресу позивача податкові накладні; отримання послуг відображено у бухгалтерському обліку платника на рахунках 949 та 3771.
17 жовтня 2014 року між ДП "ПрикарпатЗахідтранс" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" (Орендар) укладено договір № 455/14-14, предметом якого є передача у строкове, платне користування 12 одиниць автомобілів відповідно до додатку № 2 з метою їх використання виключно для охорони магістрального трубопроводу та об`єктів згідно з додатком № 1 до договору від 01 жовтня 2014 року № 441/18-14.
На виконання умов цього договору сторонами підписано акти приймання-передачі автомобілів від 20 жовтня 2014 року на загальну суму 22536,87 грн, у тому числі податок на додану вартість 3756,15 грн; отримання послуг відображено у бухгалтерському обліку платника на рахунку 6851.
Підпунктом 2.2.13 пункту 2.2, пунктом 5.4 договору від 01 жовтня 2014 року № 441/18-14, з урахування змін, внесених угодою від 14 листопада 2014 року, передбачено, що Виконавець зобов`язується відшкодувати Замовнику вартість нафтопродуктів, збереження яких не було забезпечено з його вини: нездійснення охоронних заходів, змова або крадіжка нафтопродуктів працівниками Виконавця. Виконавець несе відповідальність за втрату нафтопродуктів, що знаходяться на об`єктах Замовника і зобов`язаний відшкодувати їх вартість у випадку, передбаченому підпунктом 2.2.13 пункту 2.2 даного договору.
У протоколі проведення спільної наради представників ДП "ПрикарпатЗахідтранс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріккона" від 27 лютого 2015 року № 1 та акті визначення кількості нафтопродуктів, що підлягають відшкодуванню згідно з договором від 01 жовтня 2014 року № 441/18-14 за листопад 2014 року, від 27 лютого 2015 року сторонами погоджено, що втрати нафтопродуктів станом на 30 листопада 2014 року складають 368,626 т і повинні бути компенсовані до 10 березня 2015 року.
28 лютого 2015 року між платником та Виконавцем укладено угоду про припинення договору від 01 жовтня 2014 року № 441/18-14. Крім того, узгоджено провести зарахування однорідних зустрічних вимог за договорами від 01 жовтня 2014 року № 441/18-14 та від 17 жовтня 2014 року № 455/14-14 на суму 22536,87 грн.
24 листопада 2015 року між ДП "ПрикарпатЗахідтранс" (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кон-Лекс" (Новий Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" (Боржник) укладено договір про уступлення права вимоги на суму 4182696,87 грн. Вказана сума заборгованості погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі правочину від 25 листопада 2015 року.
Також 28 лютого 2015 року між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут (Виконавець) укладено договір № 38/18-15, предметом якого є надання послуг із забезпечення охорони об`єктів, у тому числі лінійної частини магістральних нафтопродуктів, визначених у додатку № 1 до цього договору, та із забезпечення охорони й зберігання нафтопродуктів, що знаходяться на об`єктах Замовника.
На виконання умов зазначеного правочину сторонами підписано акти приймання-передачі на загальну суму 9729190,67 грн, у тому числі податок на додану вартість 1621531,77 грн; Виконавцем виписано на адресу платника податкові накладні; отримання послуг відображено в бухгалтерському обліку ДП "ПрикарпатЗахідтранс" на рахунках 949 та 3771.
01 березня 2015 року між позивачем (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" (Орендар) укладено договір № 46/14-15, предметом якого є передача у строкове, платне користування 5 одиниць автомобілів згідно з додатком № 2 з метою їх використання виключно для охорони магістрального трубопроводу й об`єктів відповідно до додатку № 1 до договору від 28 лютого 2015 року № 38/18-15.
На виконання умов цього договору Орендодавцем надано Орендарю послуги з оренди транспортних засобів на загальну суму 32069,97 грн, у тому числі податок на додану вартість 5344,82 грн, що відображено в бухгалтерському обліку платника на рахунку 6851.
В підпункті 2.2.13 пункту 2.2, пункті 5.4 договору від 28 лютого 2015 року № 38/18-15, з урахування змін, внесених угодою від 02 березня 2015 року, обумовлено, що Виконавець зобов`язується відшкодувати Замовнику вартість нафтопродуктів, збереження яких не було забезпечено з його вини: нездійснення охоронних заходів, змова або крадіжка нафтопродуктів працівниками Виконавця. Виконавець несе відповідальність за втрату нафтопродуктів, що знаходяться на об`єктах Замовника і зобов`язаний відшкодувати їх вартість у випадку, передбаченому підпунктом 2.2.13 пункту 2.2 даного договору.
Відповідно до протоколу засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії ДП "ПрикарпатЗахідтранс" від 14 вересня 2015 року втрати нафтопродуктів за період з квітня 2015 року по 11 вересня 2015 року, які підлягають компенсації, складають 304,37 т і компенсуються за ціною 17233,00 грн. Відповідно до рахунку від 14 вересня 2015 року № 17 вартість втрачених нафтопродуктів, яка підлягає відшкодуванню, складає 5245208,21 грн.
09 вересня 2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" укладено угоду про припинення договору від 28 лютого 2015 року № 38/18-15, а 11 листопада 2015 року - правочини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами від 28 лютого 2015 року № 38/18-15 та від 01 березня 2015 року № 46/14-15 на загальну суму 5531372,54 грн.
23 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кон-Лекс" (Новий Кредитор) та ДП "ПрикарпатЗахідтранс" (Боржник) укладено договір про уступлення права вимоги на суму 4182696,87 грн. Вказана сума заборгованості погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі правочину від 25 листопада 2015 року.
Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
За правилами підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів також вважаються: фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу; передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства; будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню); передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення; ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника; передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
Як з`ясовано судами, за змістом угоди від 09 грудня 2003 року позивач не набув права власності на нафтопродукти, власником яких залишилося Південно-Західне відкрите акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів. Крім того, враховуючи положенням пункту 3.1 розділу 3 названої угоди, у випадку втрати чи нестачі нафтопродуктів, саме платник був зобов`язаний відшкодовувати їх вартість Власнику або самостійно придбавати нафтопродукти замість втрачених.
Більш того, отримані від Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів дизельне паливо Л-0, 2-62 ВС у кількості 85382,812 т та автобензин А76 у кількості 99,94 т обліковувались на рахунку 023, тобто, не на балансі ДП "ПрикарпатЗахідтранс".
Відтак, враховуючи те, що позивач не був власником втрачених нафтопродуктів та їх постачання в розумінні ПК України не здійснювалося, відсутні об`єкт і база оподаткування податком на додану вартість внаслідок отримання компенсації вартості втрачених нафтопродуктів для подальшого її перерахування власнику, що, відповідно, обумовлює безпідставність доводів контролюючого органу про заниження платником суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість за листопад 2015 року на 2407009,00 грн.
Надаючи оцінку доводами контролюючого органу про порушення ДП "ПрикарпатЗахідтранс" вимог пунктів 199.1, 199.4, 199.5 статті 199 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2015 року на 429719,00 грн, Суд виходить із такого.
Відповідно до пунктів 199.1, 199.2, 199.3, 199.4, 199.5 статті 199 ПК України в разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
У справі, яка розглядається, судовими інстанціями з`ясовано, що необоротні активи, придбані протягом 2012 - 2014 років, ДП "ПрикарпатЗахідтранс" не використовувалися у здійсненні господарських операцій, задекларованих у 2015 році.
У податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року до складу податкового кредиту позивачем віднесено 429719,00 грн на підставі річного перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях, у тому числі тих, що були придбані у 2012 році на суму 5385,00 грн, у 2013 році на суму 14751,00 грн, у 2014 році на суму 409583,00 грн, за коефіцієнтом у розмірі 100 %, що розрахований у 2015 році.
Зазначені дії платника узгоджуються з правилами пункту 42 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону України від 16 липня 2015 року № 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон № 643-VIII), відповідно до якого в разі якщо придбані та/або виготовлені до 01 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 статті 199 цього Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).
Платники податку за необоротними активами, придбаними після 01 липня 2015 року, не здійснюють перерахунок частки їх використання в оподатковуваних та звільнених операціях протягом трьох років, а лише за результатами одного року. Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях здійснюється платниками в порядку, що діяв до дати набрання чинності Законом № 643-VIII, відтак протягом одного, двох та трьох років.
На користь такого висновку свідчать й вимоги підпункту 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, за змістом якого в рядку 15 відображається коригування податкового кредиту у зв`язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію), у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 "Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7). Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року.
Отже, цілком об`єктивними є доводи судів попередніх інстанцій про те, що до 01 липня 2015 року був запроваджений трьохрічний кумулятивний метод розрахунку податкового кредиту за операціями з придбання необоротних активів. Скасування цього правила не нівелювало необхідності завершення перерахунків щодо необоротних активах, придбаних та введених в експлуатацію в 2012 - 2014 роках, в оподатковуваних операціях та неоподатковуваних операціях, здійснених протягом цих трьох років. Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях має здійснюватися наростаючим підсумком незалежно від наявності чи відсутності оподатковуваних чи неоподатковуваних операцій в тому році, в якому здійснюється черговий перерахунок.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ДПІ у м. Рівному без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -