ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2021 року
м. Київ
справа № 815/2026/16
касаційне ровадження № К/9901/42598/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року (головуючий суддя - Вовченко O.A.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Золотніков О.С.; судді - Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.)
у справі № 815/2026/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лампочка"
до Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лампочка" (далі - ТОВ "Лампочка"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2016 року № 0001641405 та від 20 квітня 2016 року № 0001651405.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 30 вересня 2016 року адміністративний позов задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДФС в Одеській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що оскаржувані судові рішення прийняті з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС в Одеській області.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
05 квітня 2021 року від ГУ ДФС в Одеській області надійшло клопотання про заміну відповідача у справі - ГУ ДФС в Одеській області на Головне управління ДПС в Одеській області у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Лампочка" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України за митними деклараціями від 11 грудня 2013 року № 500060001/2013/54772, від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55751, від 25 грудня 2013 року № 500060001/2013/57068, від 26 грудня 2013 року № 500060001/2013/57311, від 26 грудня 2013 року № 500060001/2013/57239, від 26 грудня 2013 року № 500060001/2013/57245, від 11 грудня 2013 року № 500060001/2013/54728, від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55757, від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55774, від 04 січня 2014 року № 500060001/2014/80, за результатами якої складено акт від 06 квітня 2016 року № 71/15-32-14-05-1/35749786.
Перевіркою встановлено порушення платником вимог частини другої статті 52 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з наданням недостовірних відомостей про товар, а саме заниження фактурної вартості, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару та, як наслідок, несплати в повному обсязі до бюджету митних платежів.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначав, що позивачем за митною декларацією від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55757 імпортовано на митну територію України товар: "Овочі свіжі, для харчування населення, не в первинній упаковці, врожай 2013 року: солодкий перець роду Capsiсum. Торгівельна марка: "ARAVA". Виробник: "ARAVA EXPORT GROWERS LTD", Ізраїль. Країна виробник: Ізраїль". Код згідно з УКТ ЗЕД - 0709601000. Вага брутто - 13080 кг. Вага нетто - 11440 кг. Фактурна вартість - 16702,40 доларів США. Відправник товару - "ARAVA EXPORT GROWERS LTD", ISRAEL. Контрактоутримувач - Компанія "Waytrans limited Corporate corp.", Republic of Panama. Умови поставки - CIP-Одеса.
Відповідно до названої митної декларації, контракту від 21 січня 2013 року № 21/01, інвойсів від 10 грудня 2013 року № ODS13-302, від 13 грудня 2013 року № ODS13-302/1 та інших документів, що подавалися під час митного оформлення, продавцем товару є Компанія "WAYTRANS LIMITED CORPORATE CORP" (Панама), відправником та виробником товару - Компанія "ARAVA EXPORT GROWERS LTD" (Ізраїль), а покупцем та одержувачем - ТОВ "Лампочка". Митна вартість товару, заявлена декларантом, визначена за основним методом та відповідно до графи 45 складає 133502,28 грн.
Натомість, згідно з даними, які містяться в експортному проформі-інвойсі від 11 грудня 2013 року № Т1727, отриманому від митних органів Ізраїлю на запит Державної фіскальної служби України про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України товару "свіжі овочі та фрукти" на адресу позивача, фактурна вартість товару за коносаментом від 10 грудня 2013 року № ZIMUHFA2907963, імпортованого на митну територію України за митною декларацією від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55757, складає 17160,00 доларів США, що за курсом валюти на день митного оформлення становить 137159,88 грн.
Аналогічні випадки надання недостовірних відомостей про товар на підставі матеріалів, отриманих від митних органів Ізраїлю, встановлено за митними деклараціями від 11 грудня 2013 року № 500060001/2013/54772, від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55751, від 25 грудня 2013 року № 500060001/2013/57068, від 26 грудня 2013 року № 500060001/2013/57311, від 26 грудня 2013 року № 500060001/2013/57239, від 26 грудня 2013 року № 500060001/2013/57245, від 11 грудня 2013 року № 500060001/2013/54728, від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55774, від 04 січня 2014 року № 500060001/2014/80.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 20 квітня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001641405, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, в розмірі 38821,86 грн за основним платежем та 9705,47 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001651405, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, в розмірі 65139,73 грн за основним платежем та 16284,93 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, за змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У спірній ситуації суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що на підтвердження викладених в акті перевірки доводів ГУ ДФС в Одеській області не подано ні проформи-інвойсу від 11 грудня 2013 року № Т1727, ні коносаменту від 10 грудня 2013 року № ZIMUHFA2907963.
Більш того, з листа Податкової служби Ізраїлю від 01 липня 2015 року не вбачається, що на адресу Державної фіскальної служби України надходили будь-які документи (додатки).
Відповідачем не представлено жодних доказів, зокрема, договорів або платіжних доручень, які б свідчили про наявність контрактів на поставку товарів між ТОВ "Лампочка" та ізраїльськими компаніями, зазначеними в акті перевірки, а також проведення розрахунків між позивачем та цими компаніями за поставку товарів.
При цьому в долучених контролюючим органом до матеріалів справи на обґрунтування своєї позиції експортних інвойсах одержувачем товарів зазначено не позивача, а Товариство з обмеженою відповідальністю "FOZZY", що додатково свідчить про безпідставність висновків ГУ ДФС в Одеській області.
Натомість, позивачем на підтвердження того, що ним здійснювалося придбання товару саме в панамської Компанії "WEYTRANS LIMITED CORPORATE CORP" надано контракт від 21 січня 2013 року № 21/01, інвойси від 10 грудня 2013 року № ODS13-302 та від 13 грудня 2013 року № ODS13-302/1, а також платіжні доручення.
Відповідно до листа Компанії "WEYTRANS LIMITED CORPORATE CORP" від 11 січня 2016 року № 1100116/5 свіжі овочі (перець), вагою 11440 кг нетто, вартістю 1460 доларів США за метричну тонну, відправлено в контейнері JXLU5106361 згідно з рахунками-фактурами від 10 грудня 2013 року № ODS13-302 та від 13 грудня 2013 року № ODS13-302/1. В названому листі також зазначено, що ТОВ "Лампочка" повністю проведено розрахунок за поставлений товар.
За таких обставин висновок судових інстанцій про недоведеність контролюючим органом правомірності прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії є цілком об`єктивним.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -