ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2021 року
м. Київ
справа № 460/1408/19
адміністративне провадження № К/9901/5405/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 460/1408/19
за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства до Вараської міської ради Рівненської області, третя особа - Виконавчий комітет Вараської міської ради Рівненської області, про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою Кузнецовського міського комунального підприємства на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року (суд в складі колегії суддів: головуючого судді - Матковської З.М., суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.)
І РУХ СПРАВИ
1. Кузнецовське міське комунальне підприємство (далі - КМКП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Вараської міської ради Рівненської області, третя особа - Виконавчий комітет Вараської міської ради Рівненської області, у якому просить визнати неправомірними та скасувати рішення №1393 від 29.05.2019 року "Про скасування рішень виконавчого комітету Вараської міської ради від 13.11.2018 року №197 "Про встановлення тарифів для КМКП на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) з 01.12.2018 року" та від 13.11.2018 року №198 "Про встановлення тарифів для КМКП на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з 01.12.2018 року".
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року апеляційну скаргу Кузнецовського міського комунального підприємства управління залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі №460/1408/19 - без змін.
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Верховний Суд ухвалою від 16 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження за скаргою Кузнецовського міського комунального підприємства на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року на підставі підпункту "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
6. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, зазначивши, що позивач у касаційній скарзі не навів належного обґрунтування порушення судами норм матеріального чи процесуального права, які можна вважати підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. 07.08.2018 року КМКП звернулося до Виконавчого комітету Вараської міської ради з листом №692 про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, з централізованого постачання холодної води та з централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем). До листа додало розрахунки, перелік яких зафіксовано у Реєстрі представлених документів з розрахунку тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.
8. 13.08.2018 року КМКП звернулося до Виконавчого комітету Вараської міської ради з листом №726 про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб споживачів, на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг. До листа додало розрахунки, перелік яких зафіксовано у Реєстрі представлених документів з розрахунку тарифів на послуги з транспортування та постачання теплової енергії.
9. 22.08.2018 року на сайті Вараської міської ради була оприлюднена інформація про намір КМКП здійснити зміну тарифів.
10. 12.09.2018 року Виконавчий комітет Вараської міської ради листом №вих1503/02.3-28/05 направив КМКП висновки щодо економічної обґрунтованості тарифів, згідно яких тариф на послуги з водопостачання та водовідведення розрахований відповідно до вимог Порядку №869, а документи (розрахунки) відповідають Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП №302 від 10.03.2016 року; тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води розрахований відповідно до вимог Порядку №869, а документи (розрахунки) відповідають Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою НКРЕКП №377 від 24.03.2016 року (а.с.20-22 том 1).
У висновку містилося зауваження щодо застосування витрат на преміювання в розмірі 20% від місячної тарифної ставки та пропозиція застосувати мінімальний відсоток преміювання - 10%.
Також у висновках зазначено, що для порівняльного аналізу Виконавчий комітет додатково запросив інформацію щодо фактичних розрахунків загальновиробничих та адміністративних витрат, які надійшли і ще перебувають на опрацюванні.
11. 19.09.2018 року КМКП звернулося до Виконавчого комітету Вараської міської ради з листом №837 про встановлення тарифів з наданням скоригованих відповідно до попередніх зауважень розрахунки тарифів на надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання; на надання послуг з водопостачання та водовідведення.
12. 13.11.2018 року виконавчим комітетом Вараської міської ради прийнято рішення №197 "Про встановлення тарифів для КМКП на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з 01.12.2018 року", яким встановлено відповідні тарифи згідно з додатком, а саме: на централізоване водопостачання - 14,57 грн. за 1 куб.м, на централізоване водовідведення - 15,07 грн. за 1 куб.м. для населення і бюджетних установ та інших споживачів, крім суб`єктів господарювання у сфері централізованого водовідведення - ВП РАЕС, для яких тариф 7,66 грн. за 1 куб.м.; на послуги з централізованого постачання холодної води (з використанням внутрішньобудинкових систем) для мешканців багатоквартирних будинків, гуртожитків - 14,90 грн. за 1 куб.м.; послуги з централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для мешканців багатоквартирних будинків, гуртожитків - 15,62 грн. за 1 куб.м.
13. 13.11.2018 року виконавчим комітетом Вараської міської ради прийнято рішення №198 "Про встановлення тарифів для КМКП на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з 01.12.2018 року", яким встановлено відповідні тарифи згідно з додатком, а саме: тариф на теплову енергію для потреб споживачів - 139,40 грн. без ПДВ, 167,28 грн. з ПДВ за Гкал.; на послуги централізованого постачання гарячої води (з рушникосушками) - 23,05 грн. без ПДВ, - 27,66 грн. з ПДВ за 1 куб.м.; на послуги централізованого постачання гарячої води (без рушникосушильників) - 22,21 грн. без ПДВ, - 26,65 грн. з ПДВ за 1 куб.м.; послуги централізованого опалення (протягом опалювального періоду) для населення без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 4,09 грн. без ПДВ, - 4,91 грн. з ПДВ за 1 кв.м. опалювальної площі; на послуги централізованого опалення (протягом опалювального періоду) для населення з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 145,36 грн. без ПДВ, - 174,43 грн. з ПДВ за Гкал.
14. 22.11.2018 року у газеті "Вітрина міста" оприлюднена інформація про зміну тарифів на комунальні послуги КМКП.
15. 29.05.2019 року на тридцять третій сесії Вараської міської ради Сьомого скликання було прийнято рішення №1393 "Про скасування рішень виконавчого комітету Вараської міської ради від 13.11.2018 року №197 "Про встановлення тарифів для КМКП на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з 01.12.2018 року" та від 13.11.2018 року №198 "Про встановлення тарифів для КМКП на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з 01.12.2018 року".
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що Вараська міська рада, приймаючи рішення №1393 від 29.05.2019 про скасування рішень Виконавчого комітету про встановлення тарифів для КМКП, правомірно та обґрунтовано зазначила, що при затвердженні таких тарифів не були дотримані вимоги постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" №869 від 01.06.2011 року, оскільки тарифи КМКП розраховані не на основі економічно обґрунтованих планованих витрат.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилався на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС Украйни та вказав, що судом апеляційної інстанції не застосовано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 грудня 2018 року у справі №821/4050/14, що, на думку скаржника, висловлена у подібних правовідносинах. Касатор вказав, що ця справа становить як значний суспільний інтерес так і виняткове значення для скаржника оскільки рішення стосується встановлення тарифів для населення. Скаржник зазначає, що виконання рішення створить комунальний колапс в місті та приведе до припинення подачі води і роботи каналізаційної системи а також - до неплатоспроможності КМКП.
18. Зазначаючи про помилковість рішень судів попередніх інстанцій, касатор вказав, що у справі, що розглядається, предметом оскарження є рішення органу місцевого самоврядування, яким скасовано раніше прийняте рішення виконавчого комітету Вараської міської ради від 13.11.2018 року №197 "Про встановлення тарифів для КМКП на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) з 01.12.2018 року" та від 13.11.2018 року №198 "Про встановлення тарифів для КМКП на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з 01.12.2018 року". Тобто, рішенням ради №1393 скасовуються затверджені тарифи, по яких підприємство надає комунальні послуги у місті впродовж шести місяців.
Таким чином, на думку касатора, скасовуючи рішення виконавчого комітету Вараської міської ради від 13.11.2018 року №197 та від 13.11.2018 року №198 Вараська міська рада не врахувала, що на підставі вказаних рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією КМКЦ певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, а тому зазначені рішення можуть бути скасовані лише у судовому порядку.
19. Позивач також стверджує, що оскаржуване рішення відповідача потягло за собою непропорційне втручання в діяльність Кузнецовського міського комунального підприємства.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
21. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
22. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року №1875 (далі - Закон №1875).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1875 житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
23. Згідно частини 1 статті 3 Закону №1875 предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
24. Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг (частина 1 статті 4 Закону №1875).
25. Перелік учасників договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг регламентований статтею 19 Закону №1875, частиною 2 якої встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
26. Частиною 1 статті 7 Закону №1875 визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
27. Відповідно до підпункту 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
28. Відповідно до п. 2, ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону № 280/97-ВР, залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи, зокрема друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території.
Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
29. Згідно ст. 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10 січня 2002 року № 2918-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належать, зокрема, встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг).
30. Відповідно до ч. 1 - 6 ст. 31 Закон № 1875-IV, порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов`язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.
31. Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм права, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що у органів місцевого самоврядування є повноваження самостійно здійснити розрахунок розміру тарифів на житлово-комунальні послуги, якщо такий розрахунок відбувається на підставі наданих виконавцями (виробниками) послуг розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг.
32. Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" №869 від 01.06.2011 року було затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води; Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення; Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення.
33. Суди попередніх інстанцій проаналізували зміст вказаних вище Порядків та дійшли висновку, що формування тарифів підприємствами, які надають відповідні послуги, здійснюється на підставі економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.
При цьому, планування витрат, що включаються до повної собівартості послуг, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов`язаних з основною діяльністю, а виробнича собівартість включає як прямі так і непрямі матеріальні витрати.
34. Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано касатором, що позивач при розрахунках тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення включив у виробничу собівартість витрати на придбання води в інших підприємств. У розрахунках витрат вказані витрати на придбання води лише у ВП "Рівненська АЕС".
35. Таким чином, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, документація, яка лягла в основу рішень виконавчого комітету Вараської міської ради №197, 198 про встановлення нових тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що в подальшому були скасовані оскаржуваним рішенням Вараської міської ради № 1393 від 29.05.2019 року, не містила підтвердження витрат на покупку води, а тому формування тарифів підприємствами відбулося (розраховано) не на основі економічно обґрунтованих планових витрат.
36. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем порушено зміст Порядків формування тарифів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" №869 від 01.06.2011, згідно з яким при плануванні витрат підприємство повинно враховувати ті витрати, які включаються до повної собівартості послуг.
37. Вказане, на переконання Суду, є достатньою підставою для прийняття рішення відповідачем спірного рішення №1393 від 29.05.2019 "Про скасування рішень виконавчого комітету Вараської міської ради від 13.11.2018 №197 "Про встановлення тарифів для КМКП на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з 01.12.2018" та від 13.11.2018 №198 "Про встановлення тарифів для КМКП на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з 01.12.2018", оскільки тарифи КМКП розраховані не на основі економічно обґрунтованих планованих витрат та не відповідають реальним обставинам.
38. Стосовно посилань касатора на те, що відповідач не мав повноважень на скасування рішень виконавчого комітету ради, оскільки таке могло бути скасоване виключно у судовому порядку, колегія суддів звертає увагу на наступне.
39. Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
40. Частинами 6, 9 цієї статті передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
41. Вказане спростовує доводи касатора про відсутність у відповідача повноважень на прийняття оскаржуваного рішення.
42. Щодо посилань позивача на те, що суд апеляційної інстанції не застосував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 грудня 2018 року у справі №821/4050/14, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що у справі №821/4050/14 предметом судового розгляду було рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07 серпня 2014 року № 58-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 26/2-14.
Верховний Суд у цій справі надавав правову оцінку рішенню Виконавчого комітету Цюрупинської міської ради від 17 липня 2012 року № 50 "Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги" на відповідність статті 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в контексті створення діючим тоді виконавцям житлово-комунальних послуг умов для вчинення ними порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
43. Натомість, у справі №460/1408/19, яка розглядається, предметом розгляду є рішення місцевої ради про скасування рішень виконавчого комітету цієї ради, якими були встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги, оскільки такі тарифи розраховані не на основі економічно обґрунтованих планованих витрат та не відповідають реальним обставинам.
44. Таким чином, обставини у справах №821/4050/14 та №460/1408/19 не є подібними, а тому висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 19 грудня 2018 року у справі №821/4050/14 не підлягали застосуванню при вирішенні справи №460/1408/19 судами першої і апеляційної інстанцій.
45. Решта доводів, викладених у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, а тому у її задоволенні слід відмовити.
46. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
47. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
48. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
49. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-