ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2021 року
м. Київ
справа №420/2916/20
адміністративне провадження №К/9901/3764/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/2916/20
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Чорноморський ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя Турецька І. О., судді Стас Л. В., Шеметенко Л.П.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Чорноморський ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу №534 від 02 березня 2020 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Одеській області", за яким на нього як капітана поліції, заступника начальника відділення поліції - начальника СВ Саратського ВП Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Позивач вважає, що оскаржуваний наказ містить лише загальні, немотивовані твердження про порушення ним службової дисципліни, а саме: щодо слабкого контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, щодо невжиття дієвих заходів із зміцнення дисципліни та запобіганню вчиненню підлеглими правопорушень. ОСОБА_1 переконаний, що для застосування до нього дисциплінарного стягнення у спірних правовідносинах необхідно встановити факт вчинення дисциплінарного проступку, що призвело до порушення ним службової дисципліни. Як правило дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, зокрема, у разі невиконання службових обов`язків. Проте, за твердженням позивача, в ході службового розслідування не досліджувалися обставини вчинення ним дисциплінарного проступку, наявність в його діях (бездіяльності) вини, її форми та ступеня наявності шкідливих наслідків, звинувачення не конкретизовані, відсутні посилання на порушення певних, визначених наказами, пунктів посадових (функціональних) обов`язків.
1.3. Також ОСОБА_1 зауважував, що підставою для проведення службового розслідування слугувала інформація про керування слідчим Чорноморського ВП підполковником поліції ОСОБА_2 транспортним засобом в стані сп`яніння, що набуло суттєвого суспільного резонансу. Тому він не був фігурантом службового розслідування та був позбавлений можливості надавати докази правомірності своїх дій та спростовувати інформацію, яка б свідчила про вчинення дисциплінарного проступку.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
2.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни, та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
2.2. На думку суду першої інстанції, висновок службового розслідування, який встановив факт керування особою, що є підлеглою позивачу, транспортним засобом у стані сп`яніння, надає підстави вважати, що присутня вина позивача у слабкому контролі за дотриманням підлеглими службової дисципліни, що ним не вжиті дієві заходи, спрямовані на зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано пункт 5 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №534 від 02 березня 2020 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Одеській області", за яким на капітана поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділення поліції - начальника СВ Саратського ВП Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
3.2. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції, не взяв до уваги доводи позивача щодо не проведення стосовно нього службового розслідування та не встановлення таким розслідуванням об?єктивної та суб?єктивної сторони дисциплінарного проступку вчиненого позивачем.
ІІІ. Касаційне оскарження
4. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
4.1. Підставою звернення з касаційною скаргою відповідач зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
4.2. На обґрунтування підстав оскарження зазначає про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у справах №420/602/19, №816/1534/16, №806/2555/17 щодо того, що відсутність факту притягнення особи до кримінальної або адміністративної відповідальності не спростовує наявність у її діях складу дисциплінарного проступку. Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу дисциплінарного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
4.3. Крім цього, зазначає, що ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого статтею 130 КУпАП, а тому вважає безпідставним висновок суду апеляційної інстанції про те, що виправдання його у справі про адміністративне правопорушення автоматично доводить відсутність складу дисциплінарного проступку у діях ОСОБА_1 .
4.4. Також вказує про те, що в межах службового розслідування позивач власноруч написав пояснення по суті порушень, про що власноруч поставив особистий підпис, а тому вважає хибним його твердження про те, що йому було невідомо про службове розслідування і що порушено його право на захист.
4.5. Вважає, що, ухвалюючи оскаржуване судове рішення суд апеляційної інстанції повинен був також врахувати висновки Верховного Суду у справах №826/15560/15, №818/1310/17, №807/176/17 щодо того, що суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Втім, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції обгрунтував свої висновки не фактичними обставинами справи підтвердженими доказами, а твердженнями позивача.
4.6. Скаржник вказує на помилкове зазначення судом апеляційної інстанції про обов?язок відповідача доводити правомірність своїх рішень, дії чи бездіяльності, оскільки КАС України містить приписи, за якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення і на відповідача покладається лише обов?язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, а не надання доказів належного виконання службових обов?язків позивачем.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу відповідача, за змістом якого висловив свої доводи, якими заперечив проти висловлених у скарзі обґрунтувань щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції про задоволення позову та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
6. 28.12.2019 року відповідно до наказу ГУНП в Одеській області №1796 на капітана поліції, заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Саратського відділення поліції Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків за вакантною посадою заступника начальника слідчого відділення Чорноморського відділення поліції Овідіопольского відділу поліції з 23.12.2019 р. по 23.02.2020 р.
7. За висновками службового розслідування встановлено, що 12.02.2020 р. приблизно о 20:57 год. на місце дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в смт Олександрівка Овідіопольского району, на автомобілі НОNDA СR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 прибув слідчий СВ Чорноморського ВП ОСОБА_2, котрий перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, повідомив присутніх, що він є слідчим та розпочав фотографувати місце пригоди.
8. Особи, що були присутні на місці пригоди, зокрема, члени громадської організації "Дорожній патруль" виявили, що слідчий ОСОБА_2 перебуває у стані сп`яніння. На прохання поліцейських пройти в установленому порядку медогляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та реакції, ОСОБА_2 відмовився.
9. За вказаних підстав складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №097355 про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
10. 13.02.2020 р. ці події висвітлені в мережі Інтернет, що набуло суттєвого суспільного резонансу та призвело до зниження рівня довіри суспільства до поліції.
11. Окреслені обставини слугували підставою для винесення ГУНП в Одеській області наказу від 13.02.2020 р. №381 про призначення службового розслідування та утворення складу дисциплінарної комісії.
12. Згідно із матеріалами службового розслідування ОСОБА_1 надавав пояснення на поставлені питання та вказав, що на посаді заступника начальника слідчого відділу Чорноморського ВП, він перебуває нетривалий час (трохи більше місяця). Зі слідчим ОСОБА_2 працював місяць. За його твердженням, кожного дня, під час проведення інструктажів, він звертав увагу підпорядкованого особового складу на неухильне дотримання службової та транспортної дисципліни як на службі так і в побуті.
13. За висновками службового розслідування факт скоєння ОСОБА_2 дисциплінарного проступку підтвердився. Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту.
14. За змістом пункту 5 наказу №534 від 02.03.2020 р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП в Одеській області" за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, капітана міліції ОСОБА_1, заступника начальника відділення поліції - начальника СВ Саратського ВП Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області попереджено про неповну службову відповідність.
15. 07.05.2020 р. Іллічівський міський суд Одеської області у справі №501/535/20, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, прийняв постанову про закриття стосовно ОСОБА_2 провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
16. Цим судовим рішенням встановлено, що суд за сукупним аналізом доказів встановив недоведеність факту, що 12.02.2020 р. о 22.00 годині ОСОБА_2, знаходячись в смт Олександрівка в районі буд. №29 по вул. Перемоги, керував автомобілем НОNDA СR-V реєстраційний номер НОМЕР_1 .
17. Вважаючи вказаний наказ в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення протиправним, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
18. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
21. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII.
22. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
23. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
24. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону України Про Національну поліцію).
25. Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
26. Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
27. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
28. Статтею 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
29. Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
30. Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
31. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
32. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
33. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
34. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
35. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
36. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
37. Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
38. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
39. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
40. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
41. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
42. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
43. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893, згідно з розділом VI якого зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
44. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
45. У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
- підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
46. У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
47. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;
- посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
- обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
48. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
49. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.