ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2021 року
м. Київ
справа № 812/336/18
адміністративне провадження № К/9901/67040/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 січня 2018 року № 0002541205, № 0002461205, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (суддя Шембелян В.С.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року (судді: Сіваченко І.В. (головуючий), Шишов О.О., Блохін А.А.) у справі № 812/336/18.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД (далі - позивач, платник податків, ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Луганській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 січня 2018 року № 0002541205, № 0002461205.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19 січня 2018 року № 0002541205, № 0002461205 були прийняті відповідачем всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем було дотримано всіх встановлених податковим законодавством вимог.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 19.01.2018 № 0002541205, яким ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) у розмірі 2 355 603,63 грн, у т.ч. 1 884 482,9 грн - за основним платежем, 471 120,73 грн - штрафні (фінансові) санкції. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.01.2018 № 0002541205 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, а висновки контролюючого органу не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо порушень позивачем вимог законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Луганській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивача зареєстровано як юридичну особу 18.06.2001 Станично-Луганської районною державною адміністрацією Луганської області, запис № 1 376 107 0044 000008, що підтверджується свідоцтвом серії АО1 № 594111 про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 717056.
16 травня 2005 року між Лисичанською міською радою як орендодавцем та позивачем як орендарем на підставі рішення від 29.04.2005 № 915 укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації будівлі магазину, який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, пр. Леніна, 80. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9983 га (пункт 2 договору). Згідно з пунктом 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 726 451,35 грн. Відповідно до пункту 8 договору його укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі: 70 979,13 грн на рік (пункт 9 договору).
Відповідно до пунктів 10-12 вказаного договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі на період експлуатації - 5 914,93 грн не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, коефіцієнтів орендної плати, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
16 травня 2005 року сторонами договору підписано акт приймання-передачі земельної ділянки. 1 червня 2005 року між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди землі № 040540600030, якою сторони внесли зміни в пункти 5, 9, 11, 13 договору оренди землі, зокрема, пункт 5 змінили на: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: на період експлуатації 4891835,18 грн", п. 9 - "Орендна плата вноситься орендарями в грошовій формі у розмірі: на період експлуатації з 01.01.2006 по 01.10.2006 - 73 377,53 грн, на період експлуатації з 01.10.2006 - 125 048,00 грн за рік", п. 11 - "Орендна плата вноситься орендарями щомісячно у розмірі: на період експлуатації з 01.01.2006 по 01.10.2006 - 6114,79 грн, на період експлуатації з 01.10.2006 - 10420,67 грн"; п. 13 - "У разі невнесення орендної плати у строки, зазначені цим договором, з орендаря стягується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення боргу, за кожен календарний день прострочення в його сплаті".
Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.07.2014 у справі № 913/1085/14 внесено зміни до договору оренди землі від 16.05.2005, державна реєстрація від 01.06.2005 за № 040540600030, який укладений між Лисичанською міською радою та ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД, відносно земельної ділянки площею 0,9983 га для експлуатації будівлі магазину, яка знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, пр. Леніна, 80, виклавши п.5 розділу "Об`єкт оренди" договору у наступній редакції: " 5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: на період експлуатації - 6134881 грн 22 коп. (шість мільйонів сто тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят одна грн 22 коп.)"; виклавши п.9 розділу "Орендна плата" договору у наступній редакції: " 9.Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі: - на період експлуатації - 369934 грн 77 коп. (триста шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять чотири грн 77 коп.) за рік на р/р 33214812700051 в УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, код платежу 13050200"; виклавши п.11 розділу "Орендна плата" договору у наступній редакції: " 11.Орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі: - на період експлуатації - 30827 грн 90 коп. (тридцять тисяч вісімсот двадцять сім грн 90 коп.) не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем".
Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.03.2017 у справі № 913/1291/16 внесено зміни до договору оренди землі, укладеного між Лисичанською міською радою (орендодавець) та ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД (орендар) 16.05.2005, у простій письмовій формі, державна реєстрація від 01.06.2005 за номером 040540600030, предметом якого є земельна ділянка площею 0,9983 га, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги (колишня назва проспект Леніна), 80, надана в оренду терміном на 49 років для експлуатації будівлі магазину, а саме: - пункт 5 договору викласти у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 12 900 397,00 грн (дванадцять мільйонів дев`ятсот тисяч триста дев`яносто сім грн 00 коп.)"; - пункт 9 договору викласти у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 777 902,64 грн (сімсот сімдесят сім тисяч дев`ятсот дві грн 64 коп.) за рік на р/р 33214812700051 в УК у м. Лисичанськ, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37800278, код платежу 18010600"; - пункт 11 договору викласти у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі 64 825, 22 грн (шістдесят чотири тисячі вісімсот двадцять п`ять грн 22 коп.) не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем".
Податкову звітність з плати за землю за 2015, 2016, 2017 роки позивачем не подано, що визнається сторонами. 27.12.2017 уповноваженими особами ГУ ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку по орендній платі за землю за звітний податковий період 2015-2017 роки ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД, за результатами якої складено акт № 2405/12-32-12-05/20163224. Згідно з висновками вказаного акта, дані камеральної перевірки свідчать: про те, що в порушення п.288.1, п.288.2, п.288.3, п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України (далі-ПК України) ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД занизило податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 1884482,90 грн; відповідальність передбачена пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
На підставі акта камеральної перевірки від 27.12.2017 № 2405/12-32-12-05/20163224 ГУ ДФС у Луганській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення: від 19.01.2018 № 0002541205, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб", код платежу 18010600, на суму 2355603,63 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 1884482,90 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 471120,73 грн.
У зазначеному повідомленні-рішенні № 002541205 контролюючим органом самостійно визначено розмір зобов`язання позивача за період, що перевірявся. Згідно з розрахунком податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій, доданим до податкового повідомлення-рішення від 19.01.2018 № 002541205, орендна плата позивача за період з січня 2015 року по грудень 2015 року визначена в розмірі 38504,04 грн, з січня 2016 року по грудень 2016 року визначена в розмірі 55176,30 грн, з січня 2017 року по грудень 2017 року визначена в розмірі 64825,22 грн.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та зазначено, що при зміні нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідні зміни до договору оренди мають бути внесені, однак при невиконанні зазначеного обов`язку сторонами договору підлягають застосуванню саме норми статті 288 ПК України. Відповідач доводить порушення позивачем положень пункту 288.1, пункту 288.5 статті 288 ПК України, внаслідок чого ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД занижено податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та застосований штраф на підставі пунктом 123.1 статті 123 ПК України. Склад податкового правопорушення полягає у наявності або відсутності підстав для звільнення ПК України від сплати земельного податку відповідно до статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII (далі - Закон №1669-VII).
02.09.2014 Верховною Радою України прийнято Закон №1669-VII, який набув чинності 15.10.2014 та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до статті 6 Закону №669-VII (в редакції, чинній до 08.06.2016) під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1669-VII територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" (від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", від 5 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053"), м. Лисичанськ віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Статтею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від Закону №1669-VII (в редакції чинній з 8 червня 2016 року, на момент винесення спірного повідомлення-рішення) звільнено суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" м. Лисичанськ (Лисичанська міська рада) Луганської області в них не зазначений.
Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що Закон №1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до ПК України. Неприйнятним є посилання відповідача на положення статті 10 цього Закону, з огляду на те, що статтею 6 Закону №1669-VII, яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин. Сертифікат Торгово-промислової палати України потрібен для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, у той час як стаття 6 Закону №1669-VII передбачає звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тобто від виконання зобов`язань, а не звільнення від відповідальності від виконання зобов`язань. Відтак, згідно з положеннями цього Закону достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб`єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону №1669-VII, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту Перейти до повного тексту