ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2021 року
м.Київ
справа №347/2083/16
провадження №К/9901/17628/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року (суддя Бучинський А.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року (головуючий суддя Мікула О.І., судді Гінда О.М., Кушнерик М.П.)
у справі № 347/2083/16
за позовом ОСОБА_1
до Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження виплати йому пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2016 року, зобов`язати Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області виплатити йому нараховані суми пенсії без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2016 року з врахуванням проведених виплат пенсії, а також нарахувати компенсацію втрати частини доходів на невиплачені суми пенсії з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2016 року, та в місячний строк з дати набрання рішенням законної сили надати звіт про виконання судового рішення.
2. Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправними дії Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність за період з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2016 року; зобов`язано Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 нараховані суми пенсії без обмеження її десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність за період з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2016 року з врахуванням проведених виплат пенсії, а також нарахувати компенсацію втрати частини доходів на невиплачені суми пенсії за період з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2016 року.
Постанову суду в частині виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження її десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність за період з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2016 року з врахуванням проведених виплат пенсії, у межах суми стягнення за один місяць, звернено до негайного виконання; зобов`язано Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подати до суду у місячний строк з моменту отримання копії постанови суду, звіт про виконання судового рішення в частині негайного виконання постанови суду, та у місячний строк, з моменту набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення в решта частині.
3. Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким залишити без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 через порушення строків звернення до суду, а в іншій частині відмовити у задоволенні позову.
4. Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 27 квітня 1993 року призначено пенсію по інвалідності як інваліду ІІІ групи відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".
6. На підставі виписки з акту огляду медико- соціальної експертизи від 08 січня 2013 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 01 листопада 2012 року.
7. Розпорядженням Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 25 січня 2013 року №115438 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01 листопада 2012 року у зв`язку із зміною групи інвалідності та визначено розмір пенсії в сумі 10116 грн., разом з тим, виплата пенсії була обмежена сумою 8560 грн.
8. Згідно з Постановою Верховної Ради України від 19 вересня 2013 року №604-VІІ "Про звільнення суддів" відповідно до п.9 ст.126 Конституції України ОСОБА_1 звільнено з посади судді Верховинського районного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
9. Відповідно до наказу Верховинського районного суду від 25 листопада 2013 року №17-ос/13 ОСОБА_1 відраховано зі складу Верховинського районного суду Івано-Франківської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
10. Управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі 25 листопада 2013 року ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці і з цієї дати припинено виплату пенсії по інвалідності, призначеної згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб".
11. Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2014 року (яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року) у справі №347/704/14 визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності протиправними та зобов`язано відновити виплату йому пенсії по інвалідності II групи, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб" з 25 листопада 2013 року та проводити її виплату поряд із виплатою щомісячного довічного грошового утримання судді.
12. 18 серпня 2016 року Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом №2834/03 повідомило позивача про те, що виплата йому пенсії по інвалідності II групи, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб" обмежується десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
13. Аналогічну відповідь на своє звернення позивач отримав у листі Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 19 жовтня 2016 року №3937/03.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність є неправомірними, оскільки положення ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, так як до набрання чинності цим Законом, з 1993 року йому призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", тому належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача виплатити нараховану суму пенсії за спірний період без її обмеження максимальним розміром; крім того, у зв`язку із несвоєчасністю виплати пенсії в належному розмірі з вини відповідача, виплата пенсії за минулий час відповідачем повинна здійснюватися із нарахуванням компенсації втрати частини грошових доходів в зв`язку з порушення строків їх виплати за період з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2016 року.
15. Поновлюючи строки звернення до суду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про обмеження своєї пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з листа Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 18 серпня 2016 року, і після цього вживав заходів для урегулювання спору.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
16. Касаційну скаргу мотивовано порушеннями судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що позивач набув право на пенсію по інвалідності ІІ групи після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), якою обмежено виплату пенсії десятьма прожитковими мінімуми для осіб, які втратили працездатність і підстав для виплати пенсії без обмеження її десятьма прожитковими мінімумами немає.
17. На думку відповідача, судами попередніх інстанцій не було взято до уваги те, що виплата пенсії по інвалідності позивачу в обмеженому розмірі за період з 25 листопада 2013 року по 31 листопада 2015 року не проводилася щомісячно, а була виплачена одноразово на виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у розмірі 223049,85 грн.
18. Скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність поважних причин для поновлення строку на звернення до суду.
19. У запереченнях на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, посилається на те, що при зміні групи інвалідності пенсія перераховується, а не призначається по-новому, тому дії відповідача щодо обмеження пенсії є неправомірними.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
21. Статтею 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
22. Згідно абз. 1 п. 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
23. Питання можливості обмеження пенсії максимальним розміром неодноразово розглядалося Верховним Судом. У постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 у справі № 580/234/19 зроблено такі висновки:
"Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.