ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 14/325"б"
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
ТОВ "А.Т.К." - адвокат Прокопенко Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А.
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 23.12.2020
у складі колегії суддів: Дужич С.П.- головуючого, Демидюк О.О., Миханюк М.В.
та на рішення Господарського суду Житомирської області
від 19.10.2020
у складі судді Макаревича В.А.
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А. від 02.07.2018 № 02-20/813/18
до Товарної Біржі "Електронні торги України" в особі філії ТБ "Електронні торги України" в м. Миколаїв
про визнання аукціону, проведеного 16.10.2013 - 31.10.2013 ТБ "Електронні торги України", з продажу майна ВАТ "Коровинецький цукровий завод" та його результатів недійсними
у межах справи № 14/325"б"
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенерго"
до боржника Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.11.1999 було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Коровинецький цукровий завод".
2. Постановою господарського суду Житомирської області від 18.07.2013 було, зокрема, припинено процедуру санації ВАТ "Коровинецький цукровий завод", припинено повноваження керуючого санацією ВАТ "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А.; ВАТ "Коровинецький цукровий завод" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру.
3. 02.07.2018 ліквідатор ВАТ "Коровинецький цукровий завод" арбітражний керуючий Горук В.А. звернувся до Господарського суду Житомирської області з заявою до ТБ "Електронні торги України" в особі філії ТБ "Електронні торги України" в м. Миколаїв про визнання аукціону, проведеного 16-31 жовтня 2013 року ТБ "Електронні торги України" з продажу майна ВАТ "Коровинецький цукровий завод" та його результатів недійсними.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.10.2020 було відмовлено у задоволенні даної заяви ліквідатора ВАТ "Коровинецький цукровий завод".
5. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ліквідатор ВАТ "Коровинецький цукровий завод" арбітражний керуючий Горук В.А. подав апеляційну скаргу до Північно-Західного апеляційного господарського суду.
6. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 у цій справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
7. 27.01.2021 ліквідатор Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражний керуючий Горук В.А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 25.01.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2020 у справі № 14/325"б", підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А. у справі № 14/325"б" визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Огородніка К.М., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.02.2021.
9. 24.02.2021 суддею Верховного Суду Огородніком К.М. в порядку ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України заявлено самовідвід, оскільки ним, як суддею Рівненського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів, прийнято ряд судових рішень у даній справі.
10. Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 14/325"б" заяву судді Верховного Суду Огородніка К.М. від 24.02.2021 про самовідвід у справі № 14/325"б" задоволено.
11. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.02.2021 № 29.3-02/203, у зв`язку з ухвалою про самовідвід судді Огородніка К.М., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 14/325"б".
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А. у справі № 14/325"б" визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.02.2021.
13. Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021 підстави наведені у клопотаннях ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А. про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2020 у справі № 14/325"б" - визнано неповажними. Касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А. від 25.01.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2020 у справі № 14/325"б" залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А. про право у термін до 30.03.2021 звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надавши належні докази отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
14. 26.03.2021 ліквідатор Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражний керуючий Горук В.А. направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2020 у справі № 14/325"б".
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я. відкрито касаційне провадження у справі № 14/325"б" за касаційною скаргою ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А. від 25.01.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2020. Призначено розгляд касаційної скарги на 11.05.2021 о 10:45 год.
16. 07.05.2021 від скаржника до суду надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
17. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 05.05.2021 № 29.3-02/1048 у зв`язку із відпусткою судді Васьковського О.В. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 14/325"б".
18. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.05.2021, справу № 14/325"б" за касаційною скаргою ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А. від 25.01.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2020 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Пєскова В.Г.
19. Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2021 клопотання ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А. про участь у судовому засіданні 11.05.2021 о 10:45 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 14/325"б" задоволено.
20. У вказаній ухвалі учасникам справи було детально роз`яснено порядок проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" та доведено до відома учасників справи зміст частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України згідно якої ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
21. При цьому, ліквідатор Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражний керуючий Горук В.А. не здійснив участь у судовому засіданні 11.05.2021 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" з невідомих для суду причин.
22. З огляду на викладене, вказана касаційна скарга розглядається судом в звичайному режимі, а не в режимі відеоконференції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
23. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ліквідатором ВАТ "Коровинецький цукровий завод" арбітражним керуючим Горук В.А. подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати оскаржувані рішення та постанову і ухвалити нове рішення яким задовольнити заяву та визнати недійсними результати аукціону.
24. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
24.1 Всупереч вимогам процесуального закону, а саме статті 86 Господарського процесуального кодексу України, судами попередніх інстанцій не досліджено в повному обсязі всі обставин справи та не надано оцінку аргументам сторін, що мають значення для правильного вирішення спору.
24.2 Судами попередніх інстанцій всупереч вимогам процесуального закону не виконано в повному обсязі вказівки викладені в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у цій справі.
24.3 Судами попередніх інстанцій не надано оцінку доводам ліквідатора про те, що подати заяву про визнання недійсними результатів аукціону в цьому випадку міг виключно новий ліквідатор банкрута.
24.4 Судами попередніх інстанцій не взято до уваги наявність відкритого кримінального провадження № 12014060320000137.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
25. 27.04.2021 від ТОВ "А.Т.К." до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення а оскаржувані судові рішення без змін. Вказаний відзив мотивовано правильністю застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
26. Представник ТОВ "А.Т.К." в судовому засіданні 11.05.2021 заперечила проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Розгляд клопотань Верховним Судом
27. 21.04.2021 від ТОВ "А.Т.К." до суду надійшло клопотання про закриття касаційного провадження.
28. Вказане клопотання мотивоване тим, що в касаційній скарзі не зазначено на підставі яких саме пунктів статті 287 Господарського процесуального кодексу України подана касаційна скарга, які саме норми матеріального права неправильно застосовано, які саме норми процесуального права порушені.
29. Представник ТОВ "А.Т.К." в судовому засіданні 11.05.2021 підтримала вказане клопотання з підстав викладених в ньому.
30. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.
31. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
32. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
33. З огляду на те, що подана касаційна скарга обмежується фактично незгодою відповідача з рішеннями судів попередніх інстанцій та містить лише посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (статті 267 Цивільного кодексу України) та порушення норм процесуального права (статті 86 Господарського процесуального кодексу України) без посилання на постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях, без обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та без зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, колегія суддів здійснює касаційний перегляд зазначених судових рішень лише з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
34. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.
Позиція Верховного Суду
35. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, заслухавши пояснення представника ТОВ "А.Т.К.", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
36. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
37. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
38. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
39. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
40. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..
41. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
42. У даній справі про банкрутство ВАТ "Коровинецький цукровий завод" продаж майна, що належить боржнику здійснювався відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 16-31 жовтня 2013 року до набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства, а тому при розгляді заяви ліквідатора в цьому випадку підлягають застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).
43. Ухвалюючи оскаржувані рішення щодо посилань скаржника на те, що переможцем аукціону ФОП ОСОБА_2 за результатами вчинення договору купівлі-продажу, не сплачено 50 090,00 грн. вартості придбаного ним майна, як визначено договором купівлі-продажу суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
43.1 Відповідно до частини 1 статті 61 Закону, рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів, а також сплатили гарантійні внески. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону. Розмір гарантійних внесків становить 10% від початкової вартості майна та склав для учасників у даному аукціоні 50 100,00 грн., згідно вартості оціненого майно, яке передано до реалізації ліквідатором ОСОБА_1 (частина 2 статті 61 Закону)
43.2 05.11.2013, переможець аукціону ФОП ОСОБА_2 платіжним дорученням №73 перерахував на рахунок ВАТ "Коровинецький цукровий завод" кошти у сумі 455 910,00 грн. (т.1 а.с.125)
43.3 Таким чином, розмір коштів, перерахованих ФОП ОСОБА_2 складає 506 010,00 (455 910,00 + 50 100,00) грн. і дорівнює ціні, за якою було придбано ним майно боржника на аукціоні 16-31 жовтня 2013 року.
44. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на таке.
44.1 Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
44.2 Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
44.3 Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
44.4 З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
44.5 Всупереч вказаним вимогам закону, в оскаржуваних судових рішеннях взагалі відсутнє посилання на конкретні докази на підставі яких судами було встановлено обставини сплати саме ФОП ОСОБА_2 гарантійного внеску - 10% від початкової вартості майна, який складав 50 100,00 грн.
44.6 При цьому, обґрунтовуючи вказані висновки, суди попередніх інстанцій обмежились лише посиланням на зміст статті 61 Закону.
45. Ухвалюючи оскаржувані рішення щодо застосування строку позовної давності та поважності причин пропуску строку позовної давності суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
45.1 У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме боржник, а не арбітражний керуючий (ліквідатор), а тому, визначаючи початок перебігу позовної давності у цій справі, слід враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатись боржник в особі уповноваженого органу.
45.2 Для банкрута ВАТ "Коровинецький цукровий завод", як сторони правочину (договору), днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (проведення аукціону, укладання договору), оскільки він співпадає з днем, коли ВАТ "Коровинецький цукровий завод" в особі ліквідатора (арбітражна керуюча ОСОБА_1) знало або могло довідатися про порушення прав боржника проведеним аукціоном.
45.3 Спірний аукціон з продажу майна банкрута був проведений у період 16-31 жовтня 2013 року, а договори купівлі-продажу майна підприємства банкрута (нерухомого та рухомого) укладені 14 та 15 листопада 2013 року, то судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що початок перебігу позовної давності розпочався 31 жовтня 2013 року, з моменту проведення аукціону, та сплив, відповідно, через три роки - 31 жовтня 2016 року і, таким чином, позивачем - ліквідатором ВАТ "Коровинецький цукровий завод" пропущено строк позовної давності.
45.4 Усунення арбітражної керуючої ОСОБА_1 не мало наслідком позбавлення правового значення всіх її дій, що вчинялися до моменту її усунення, так само як і втрату чинності судових рішень, якими затверджувалися, погоджені з комітетом кредиторів, звіти ОСОБА_1 про проведену роботу, в тому числі, про реалізацію майна 16-31 жовтня 2013 року /ухвали суду від 25 грудня 2013 року, 11 лютого 2014 року, 06 березня 2014 року/. Також, відсутні заперечення від учасників провадження, звернень до суду будь-кого з кредиторів про порушення прав банкрута та кредиторів у даній справі (до16 січня 2017 року - моменту усунення арбітражного керуючого ОСОБА_1) при реалізації майна на аукціоні ліквідатором ОСОБА_1
45.5 Факти ж зупинення провадження у справі про банкрутство не є ані підставою для зупинення перебігу строку позовної давності, ані об`єктивною перешкодою для своєчасного звернення до суду за захистом прав, оскільки зупинення провадження у справі жодним чином не перешкоджало заінтересованим особам звертатися окремо з заявою до суду за захистом прав.
45.6 Що ж до посилань апелянта на те, що на даний час відкрите кримінальне провадження №12014060320000137 стосовно ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 367 КК України та стосовно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, та на висновок суду про відсутність доказів недобросовісної поведінки учасника провадження - переможця аукціону ФОП ОСОБА_2, під час реалізації майна банкрута, то за приписами ч.6 ст. 75 ГПК України, лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
46. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на таке.
46.1 Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
46.2 За змістом наведених норм, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у спорі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу. Тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України (аналогічні позиції викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 910/11614/18, від 22.08.2019 у справі № 910/15453/17, від 03.09.2019 у справі № 920/903/17, від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17).
46.3 Водночас позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17).
46.4 Отже, суд має право надати особі (визнати право на) судовий захист порушеного права за сукупності умов:
- особа (позивач) наведе поважні, на її думку, причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали їй звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності, та надасть суду докази, що підтверджують існування цих обставин (стаття 74 ГПК України);
- суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об`єктивний характер, і, відповідно, про існування поважних причин пропуску позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права.
46.5 За відсутності будь-якої з наведених умов, суд не має права визнавати існування поважних причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах, надавати у зв`язку з цим особі (позивачу) судовий захист порушеного права та задовольняти відповідні вимоги (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 910/9158/16).
46.6 У пункті 10.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012 зроблено висновок, що вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності при зверненні за захистом порушеного права у спорі, стороною якого є боржник, що вирішується у справі про банкрутство, суди мають виходити з їх об`єктивного, а не суб`єктивного характеру, тобто з обставин, які підтверджують ці причини та вказують на існування об`єктивної перешкоди для боржника своєчасно звернутися за захистом порушеного права. Тому, вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах, суд, з огляду на положення статті 13 ЦК України ("Межі здійснення цивільних прав"), має враховувати добросовісність поведінки як позивача (заявника), так і відповідача протягом всього періоду з моменту виникнення права на захист порушеного права (права на позов) і до моменту звернення з позовом, зважаючи на характер спірних правовідносин між сторонами, особливості їх нормативного регулювання: надані сторонам права та покладені на них обов`язки тощо.
46.7 Крім того у пункті 10.21 згаданої постанови судом звернуто увагу що закон (норми Цивільного кодексу України, спеціальні норми Закону про банкрутство тощо) не встановлює переліку поважних причин пропуску позовної давності. А тому, судовою палатою Верховного Суду зазначено про виняткову необхідність надати висновок у питанні поважності причин пропуску позовної давності при вирішенні спорів у справах про банкрутство, здійснивши правову кваліфікацію обставин порушення провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого як самостійних причин пропуску позовної давності при вирішенні спорів у справах про банкрутство, не вдаючись до оцінки цих обставин у цій справі. У справах про банкрутство ці обставини мають місце на підставі рішення суду в силу закону (Закону про банкрутство тощо) та настають з ухваленням рішення про порушення провадження у справі про банкрутство.
46.8 Відтак Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у спорі, що вирішується у справі про банкрутство, обставини порушення провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого самі по собі (за відсутності інших обставин) не можуть розглядатись судами як виключення, що вказують на їх винятковий характер, свідчити про об`єктивність перешкоди для заявника звернутись за захистом порушеного права у межах позовної давності, а відповідно і бути поважною причиною (причинами) пропуску цього строку.
46.9 Про наявність вказаної правової позиції було зазначено і в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у цій справі, якою справу № 14/325"б" було направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області в частині розгляду заяви ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" Горука В. А. про визнання недійсним результатів аукціону проведеного з 16.10.2013 - 31.10.2013.
46.10 Згідно частин першої, третьої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
46.11 Окрім того, відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
46.12 Згідно частини другої статті 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
46.13 Відповідно до частини першої статті 40 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.
46.14 Відповідно до частин першої та другої статті 41 Закону, ліквідатор - це фізична особа, яка організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.
46.15 Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
46.16 Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
46.17 Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
46.18 З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
46.19 Разом з тим, наведеного судами попередніх інстанцій не враховано, а також не було застосовано норми матеріального права - статті 97 Цивільного кодексу України, статей 38, 40, 41 Закону, у зв`язку із чим суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку щодо необґрунтованості поважності причин пропуску заявником строку позовної давності, без належного дослідження обставин щодо тривалості розгляду судами заяви про усунення арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання обов`язків ліквідатора боржника та без дослідження обставин впливу тривалості розгляду такої заяви на поважність причин пропуску строку позовної давності, з урахуванням наведених норм матеріального права.
46.20 Окрім того, всупереч вимогам процесуального закону - статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку щодо відсутності доказів недобросовісної поведінки учасника провадження - переможця аукціону ФОП ОСОБА_2 без належного та повного дослідження змісту протоколів засідання комітету кредиторів боржника № 1 від 01.08.2013 та № 2 від 21.08.2013, зазначивши лише про рішення ухвалені за результатами проведення вказаних засідань, без встановлення обставин ходу голосування, кількості голосів учасників засідань та без встановлення конкретних осіб присутніх на таких засіданнях, у взаємозв`язку із встановленими обставинами щодо оспорюваного аукціону.
46.21 Окрім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 05.04.2018 у справі № 296/3819/16-к встановлено, що до суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 по обвинуваченню за ст.ст. 191 ч. 5, 366 ч. 1, 367 ч. 2 КК України та ОСОБА_2 по обвинуваченню за ст. 191 ч. 5 КК України.
46.22 Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
46.23 Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
46.24 Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
46.25 Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
46.26 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
46.27 При цьому, всупереч наведеним нормам процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відхилення на підставі частини шостої статті 75 Господарського процесуального кодексу України доводів скаржника щодо наявності відкритого кримінального провадження № 12014060320000137 стосовно ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 367 КК України та стосовно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, оскільки суди попередніх інстанцій не були позбавлені можливості дослідити, зокрема, матеріали вказаного вище обвинувального акту та надати належну оцінку обставинам встановленим в ньому, на рівні з іншими доказами у цій справі.
47. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні цього ж суду у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позицію є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Краска проти Швейцарії" від 19.04.1993 встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".
48. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
49. Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.
50. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
51. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови не були дотримані, а тому доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
52. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
53. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального права - статей 73, 74, 76, 77, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, не застосовано норми матеріального права - статей 92, 97 Цивільного кодексу України, статей 38, 40, 41 Закону, невірно застосовано норму матеріального права - статті 267 Цивільного кодексу України неповно досліджено зібрані у справі докази, всі обставини справи в їх сукупності, а тому рішення суду першої інстанції від 19.10.2020 та постанову суду апеляційної інстанції від 23.12.2020 слід скасувати, а справу № 14/325"б", в частині розгляду зазначеної вище заяви ліквідатора ВАТ "Коровинецький цукровий завод" про визнання аукціону, проведеного 16-31 жовтня 2013 року ТБ "Електронні торги України" з продажу майна ВАТ "Коровинецький цукровий завод" та його результатів недійсними слід направити до Господарського суду Житомирської області на новий розгляд.
54. При новому розгляді суду необхідно належним чином дослідити та встановити обставини щодо того ким саме було сплачено гарантійний внесок - 10% від початкової вартості майна, який складав 50 100,00 грн. та якими доказами це стверджується; встановити чи була добросовісною поведінка арбітражного керуючого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при проведенні оспорюваного аукціону, до та після його проведення, чи був ОСОБА_2 добросовісним набувачем майна реалізованого на спірному аукціоні в розумінні приписів закону, дослідити та встановити яка особа в залежності від добросовісності поведінки арбітражного керуючого могла звернутися із заявою про визнання оспорюваного аукціону та його результатів недійсними від імені боржника в межах строку встановленого законом; дослідити та встановити обставини щодо тривалості розгляду судами заяви про усунення арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання обов`язків ліквідатора боржника та щодо впливу тривалості розгляду такої заяви, неналежної/належної поведінки арбітражного керуючого ОСОБА_1 на поважність причин пропуску позовної давності, з урахуванням норми матеріального права - статей 92, 97 Цивільного кодексу України, статей 38, 40, 41 Закону; дослідити зміст протоколів засідання комітету кредиторів боржника № 1 від 01.08.2013 та № 2 від 21.08.2013, щодо обставин ходу голосування, кількості голосів учасників засідань та конкретних осіб присутніх на таких засіданнях, у взаємозв`язку із встановленими обставинами щодо оспорюваного аукціону; дослідити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12014060320000137 та надати належну оцінку обставинам встановленим в ньому, на рівні з іншими доказами у цій справі, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.
55. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі № 14/325"б" підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,