ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 816/319/18
провадження № К/9901/57961/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу, за касаційною скаргою Міністерства екології та природних ресурсів України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду у складі судді Шевякова І.С. від 02 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чалого І.С., Гуцала М.І., Донець Л.О. від 19 липня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ТОВ "ГПЛ" звернулось до суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 08 листопада 2017 року № 407 в частині анулювання ліцензії ТОВ "ГПЛ" серії АЕ № 288594 від 26 лютого 2014 року на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року, позовні вимоги ТОВ "ГПЛ" було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 407 від 08 листопада 2017 року в частині анулювання ліцензії ТОВ "ГПЛ" серії АЕ № 288594 від 26 лютого 2014 року на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.
3. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Мінекології допущено порушення вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: позивачу не було вручено акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування від 02 листопада 2017 року № 37/17-1, цей акт не було надано йому на підпис у ході проведення перевірки, а отже позивач був позбавлений права вчасно з ним ознайомитись і надати свої зауваження. Це порушення безперечно вплинуло на результат, оскільки позивач мав право і можливість подати докази об`єктивної неможливості надання ним ряду вилучених у ході обшуку документів та вказати на їх місцезнаходження.
4. Також суд вказав на порушення відповідачем форми ухваленого рішення. Наказ Мінекології від 08 листопада 2017 року № 407 не містить реквізитів рішення про видачу ліцензії, а також у ньому зазначена неправильна дата видачі ліцензії - 22 серпня 2013 року, замість 03 березня 2014 року.
5. Суд зазначив, що формальні недоліки хоч і не є самостійною підставою для висновку щодо протиправності спірного рішення, однак наголосив на тому, що своїм наказом відповідач анулював ліцензію від 22 серпня 2013 року, яка позивачу і не надавалась. Вказану описку в наказі відповідач не виправив.
6. Крім того, суд вважає, що недопуск до проведення перевірки відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" - це ненадання документів для перевірки взагалі і будь-яких. Таке ненадання унеможливлює перевірочну діяльність. У такому разі, коли суб`єкт господарювання не надав лише відсутню у нього з поважних причин частину документів - вважати це недопуском до перевірки суд не може.
7. Факт надання документів перевіряючим підтверджується підписом голови комісії Жукаускаса С.В. на відповідному описі документів, змістом акту від 02 листопада 2017 року № 37/17.
8. Отже, факт недопуску уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки суд вважає таким, що не знаходить своє підтвердження, а відповідні висновки Мінекології є невірним застосуванням пункту 8 частини другої статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ТОВ "ГПЛ" у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами попередніх інстанцій установлено, що 03 березня 2014 року на вид господарської діяльності "Операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, утилізація)" ТОВ "ГПЛ" отримана ліцензія серії АЕ № 288594 строком дії з 26 лютого 2014 року по 26 лютого 2019 року.
11. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 року у справі № 757/58872/17-к на підставі статті 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" призначена позапланова перевірка додержання ТОВ "ГПЛ" ліцензійних умов господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами за період з 26 лютого 2014 року по 06 жовтня 2017 року.
12. У період з 01 листопада 2017 року по 02 листопада 2017 року фахівцями Міністерства екології та природних ресурсів України проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання, ТОВ "ГПЛ", вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.
13. За вих. № 948 від 02 листопада 2017 року позивачем надані документи для проведення позапланової перевірки, які були отримані головою комісії Жукаускасом С.В., про що свідчить його підпис на відповідному описі документів.
14. За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) фахівцями Міністерства екології та природних ресурсів України складено акт від 02 листопада 2017 року № 37/17, у якому відображено порушення позивачем, зокрема:
- пункту 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 446: ліцензіатом не приведено діяльність підприємства у відповідність до вимог нових Ліцензійних умов,
- абзаців 3, 4, 10 пункту 6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами:
не надано копії підтвердних документів, засвідчених підписом керівника суб`єкта господарювання, що дають можливість ідентифікувати матеріально-технічну базу. Надано протокол обшуку від 29 березня 2017 року СУ ГУ НП у м. Києві;
не надано відомості про наявність декларації безпеки і плану локалізації та ліквідації аварії на об`єкті (у разі внесення об`єкта до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки);
реєстрова карта об`єкта оброблення та утилізації відходів не відповідає вимогам, встановленим Інструкцією щодо складання реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженої наказом Мінприроди від 17 лютого 1999 року № 41. Надана реєстрова карта об`єкта оброблення та утилізації відходів є не затвердженою та не містить інформації щодо подання підприємством щорічних змін даних;
- абзаців 2, 3 пункту 11 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами:
не надано інформацію щодо результату ідентифікації об`єкта поводження з небезпечними відходами у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки";
не надано план локалізації та ліквідації аварії на об`єктів підвищеної небезпеки (у разі внесення об`єкта до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки);
- абзацу 9 пункту 16 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами: тара для зберігання відходів не містить маркування щодо найменування виду відходів, коду та класу небезпеки;
- додатку 6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами: не надано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
15. За наслідками проведеної перевірки посадовими особами відповідача складений також і інший акт від 02 листопада 2017 року № 37/17-1 про відмову ТОВ "ГПЛ" у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. Підставами для складання такого акту стали, по-перше, відсутність частини дозвільних документів, а по-друге, ненадання частини запитуваної інформації.
16. На підставі акта про відмову у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (від 02 листопада 2017 року № 37/17-1), наказом від 08 листопада 2017 року № 407 та з посиланням на пункт 8 частини другої статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" Міністерством екології та природних ресурсів України винесено оскаржуваний наказ, яким анульована ліцензія ТОВ "ГПЛ" від 22 серпня 2013 року (03 березня 2014 року) на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.
17. 01 грудня 2017 року ТОВ "ГПЛ" направило до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України скаргу на наказ № 407 від 08 листопада 2017 року в частині анулювання ліцензії.
18. За наслідками розгляду скарги Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України прийшла до висновку, що за відсутності письмової вимоги посадових осіб органу ліцензування щодо надання суб`єктом господарювання документів, інформації щодо предмету перевірки неможливо стверджувати про порушення ліцензіатом пункту 8 частини другої статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності". Крім того Мінекології допущено порушення пункту 1 частини шостої 6 статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності": рішення про анулювання ліцензії повинно містити, зокрема, реквізити рішення про видачу ліцензії. Відповідне рішення оформлене протоколом № 01-18 від 23 січня 2018 року.
19. На підставі таких висновків та відповідного протоколу розпорядженням Державної регуляторної служби України від 26 січня 2018 року № 5 "Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування" зобов`язано Міністерство екології та природних ресурсів України скасувати наказ від 08 листопада 2017 року "Про анулювання ліцензії" в частині анулювання ліцензії ТОВ "ГПЛ".
20. Однак Мінекології вказане розпорядження не виконало, у зв`язку з чим ТОВ "ГПЛ" оскаржило наказ про анулювання ліцензії до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
21. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанції, в порушення норм процесуального права, дійшли неправильного висновку про невручення представнику позивача акта від 02 листопада 2017 року № 37/17-1 про відмову ліцензіата від проведення позапланової перевірки.
22. Під час проведення працівниками Мінприроди позапланової перевірки на предмет дотримання позивачем вимог ліцензійного законодавства, останніми водночас складено два акта за її результатами, зокрема від 02 листопада 2017 року № 37/17-1 про відмову від проведення позапланового заходу нагляду (контролю) та № 37/17 про проведення позапланової перевірки уніфікованої форми.
23. Вказані акти в останній день перевірки, а саме 02 листопада 2017 року вручено представнику позивача ОСОБА_2, що підтверджується підписом останнього на аркуші 17 акта уніфікованої форми.
24. Окрім того, за суттю, змістом та виявленими порушеннями, зазначені акти є ідентичними, розбіжностей за видами виявлених та описаних під час проведення перевірки у них порушень не містять в цілому, чим фактично прав позивача не порушують взагалі.
25. Крім того, доказом вручення-отримання обох актів позивачем, про які зазначено вище, є факт їх долучення до матеріалів адміністративного позову.
26. Окрім того, висновки судів першої та апеляційної інстанцій з приводу подання позивачем перевіряючим запитуваних документів на їх письмову вимогу також є неправильними.
27. Перед початком перевірки представнику позивача вручено письмову вимогу із переліком питань та документів, які необхідно подати перевіряючим для її проведення. Однак із числа запитуваних документів позивачем комісії не подано, зокрема документи, які підтверджують наявність у підприємства матеріально-технічної бази (власність або оренда) та зокрема її фактична наявність для провадження господарської діяльності, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, трудові договори з працівниками підприємства.
28. Позивач перевіряючим подав документи, які письмовою вимогою у нього не вимагалися та, відповідно, предмета перевірки не стосуються загалом.
29. Однак судами як першої, так і апеляційної інстанцій цій обставині об`єктивної, повної та всебічної правової оцінки не надано, натомість в оскаржуваних рішеннях зазначено довід про те, що одним із членів комісії Жукаускасом С.В. 02 листопада 2017 року все ж отримано документи, які витребовувалися у позивача, що не відповідає дійсності та свідчить про те, що судами дану обставину, яка суттєво впливає на рішення у справі, всебічно не досліджено.
30. З візуального опрацювання протоколу СУ ГУ НП у м. Києві зробити чіткий та повноцінний висновок про те, що у позивача саме в результаті цієї слідчо-процесуальної дії було вилучено документи, які дають змогу ідентифікувати засоби виробництва, які витребовувалися перевіряючими, не можливо, оскільки у ньому стисло зазначено перелік документів, проте, яких саме розшифрувати не можливо, оскільки записи зроблені скорочено та нерозбірливим почерком. У вказаному документі детальний, чіткий та розбірливий опис вилученого відсутній, це означає, що на підставі даного документу інформацію щодо предмета доказування отримати не можливо, тому такий документ доказом у цій справі бути не може.
31. Частиною другою статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" визначено, що акт про відмову від проведення перевірки складається у разі неподання запитуваних документів в цілому, однак під час перевірки позивачем частину запитуваних документів все ж подано, однак не все. Зокрема не подано документів, які підтверджують законність ведення господарської діяльності, що є суттєвим та малозначністю не вважається. У зв`язку із цим, перевірка проводилася для вивчення тих документів, які подавалися, однак зазначена вище норма наголошує й на тому, що зазначений акт складається й у разі, якщо підприємством подано не усі запитувані документи.
32. ТОВ "ГПЛ" подано відзив на касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року, у якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.