ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 522/21025/17
адміністративне провадження № К/9901/49248/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року (головуючий суддя - Турецька І.О., суддів - Косцова І.П., Яковлєв О.В.)
у справі № 522/21025/17
за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області
до ОСОБА_1
про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В листопаді 2017 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - позивач, скаржник, ГУДМС України в Одеській області) звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2017 року адміністративний позов Головного управління Державної Міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України - задоволено.
Примусово видворено з України громадянина ДР Конго ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Затримано громадянина ДР Конго ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців.
Допущено негайне виконання постанови суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 4, 9, 16 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", що є підставою, відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 цього ж Закону, для його видворення. Такого висновку суд дійшов враховуючи недійсність посвідки на тимчасове проживання, відсутність постійного місця проживання та законного джерела існування. Також суд, в обґрунтування своєї позиції, зазначив, що відповідач ухиляється від виїзду за межі України після закінчення законного терміну перебування в неї, ухиляється від виконання рішення органу міграційної служби про примусове повернення в країну походження.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2017 року - скасовано.
Ухвалено у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України нове рішення - про відмову в задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що на виїзд до Конго відповідачу було надано одну добу, що є неможливим, враховуючи, що між Україною та Конго немає прямого авіасполучення. До того ж, відповідач фізично не міг виконати рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки протягом усього строку, який надавався йому для залишення України, був затриманий співробітниками УСБУ в Одеській області. Також суд першої інстанції, окрім зазначеного, помилково не звернув увагу на обставини необізнаності відповідача про його відрахування з академії та повідомлення адміністрації вищого учбового закладу у вересні 2017 року про надання відстрочки для оплати контракту, і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для примусового видворення за межі території України громадянина Конго ОСОБА_1 . Розглядаючи законність затримання судом першої інстанції відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців, суд апеляційної інстанції зазначив, що ГУ ДМС України в Одеській області клопотання про затримання виклало у формі позовної вимоги, яку суд першої інстанції задовольнив, що не узгоджується з нормативно-правовими актами. Окрім того, при прийнятті такого рішення, суд першої інстанції не врахував, що громадянин Конго ОСОБА_1 має документ (паспорт), що дає право добровільно виїхати з України. Понад те, у суду не було обґрунтованих підстав для висновків, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення та буде перешкоджатиме проведенню процедури видворення або існує ризик його втечі.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
27 квітня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області вказує на те, що вимога про затримання особи з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення подається саме у формі позовної вимоги, а не у вигляді клопотання в рамках розгляду справи про примусове видворення. Окрім того, враховуючи той факт, що відповідач досі не покинув території України та повідомив, що не буде виконувати рішення про примусове повернення в зв`язку з відсутністю коштів, скаржник зауважує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач буде й надалі ухилятися від виконання рішення про його примусове повернення.
Відповідачем відзиву на зазначену касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Громадянин Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до України прибув у грудні 2016 року з метою навчання.
Державний кордон перетинав через контрольний пункт пропуску "Славутич" по паспортному документу серії НОМЕР_1, виданого 31 жовтня 2011 року та дійсного до 10 жовтня 2021 року.
01 листопада 2016 року був документований посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 .
07 листопада 2017 року співробітниками УСБУ в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Ніщинського, 4 відповідач затриманий та доставлений до відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд.64.
Цього ж дня, ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення №116 про примусове повернення в країну походження громадянина Конго ОСОБА_1, яким зобов`язано покинути територію України до 08 листопада 2017 року.
Враховуючи, що до 08 листопада 2017 року громадянин Конго ОСОБА_1 країну не покинув, ГУ ДМС України в Одеській області, у той же день, звернулось до суду з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частина 1 статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI): <…> Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення <…>.
Частина 1 статті 30 Закону № 3773-VI: <…> Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення <…>.
Частина 2 статті 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): У разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, адміністративний суд, визначений частиною першою цієї статті, за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти одне з таких рішень: 1) взяти особу на поруки підприємства, установи чи організації; 2) зобов`язати іноземця або особу без громадянства внести заставу; 3) затримати іноземця або особу без громадянства з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.