ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 815/1021/16
адміністративне провадження № К/9901/41831/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного підприємства "Олімп-Юг" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2016, прийняту у складі головуючого судді Бутенка А.В., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, постановлену у складі колегії суддів: Стас Л.В. (головуючий), Турецької І.О., Косцової І.П.
І. Суть спору
1. Приватне підприємство (далі - ПП) "Олімп-Юг" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м.Одеси), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.02.2016:
1.1. - №0000652201з податку на прибуток суму 2 496 177 грн;
1.2. - №0000642201 з податку на додану вартість на суму 404 340 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ПП "Олімп-Юг" зазначило, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, як такими, що не відповідають чинному законодавству.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі направлень від 04.01.16 № 000004/1, № 000005/2, № 000006/3 посадовими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси, згідно пунктів 77.1, статті 77 ПК України та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка ПП "Олімп-Юг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.14 по 31.12.14, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.14 по 31.12.14.
4. За результатами перевірки складено акт № 888/15-53-22-01/33933584 від 12.02.16, яким були встановлені порушення:
4.1. - підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, статті 9 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV), пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфін України від 24.05.95 № 88, внаслідок чого ПП "Олімп-Юг" занижено податок на прибуток за 2014 рік на 269 559 грн;
4.2. - пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 ПК України, внаслідок чого ПП "Олімп-Юг" завищено ПДВ, що належить сплаті до бюджету, на загальну суму 1 664 083 грн.
5. На підставі Акту перевірки, ДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення від 26.02.16: №0000652201 з податку на прибуток суму 2 496 177 грн; та №0000642201 з податку на додану вартість на суму 404 340 грн.
6. В описовій частині акту перевірки зазначено, що вказані порушення є наслідком того, що перевіркою встановлені обставини формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту по господарських операціях з контрагентами ТОВ "Фінпромінвест", ТОВ "Бізнес-Карго", ТОВ "Інтерія ЛТД", ТОВ "Тех-Трейдінг", ТОВ "ТРАНС-ІНВЕСТГРУП", TOB "BAH-TAKC", TOB "Лейквуд", TOB "Салем торг", ПП "Аширбадон".
7. У висновку Акту перевірки податковий орган обґрунтовує висновки тим, що відсутні факти придбання товарів та послуг по господарських операціях (нереальність операцій) між позивачем та контрагентами, без аналізу безпосередньо господарських операції та первинної документації, лише на підставі отриманої податкової інформації та електронних баз даних фіскального органу по: ТОВ "Фінпромінвест", ТОВ "Бізнес-Карго", ТОВ "Інтерія ЛТД", ТОВ "Тех-Трейдінг", ТОВ "ТРАНС-ІНВЕСТГРУП", TOB "BAH-TAKC", TOB "Лейквуд", TOB "Салем торг", ПП "Аширбадон", щодо відсутності вказаних суб`єктів господарювання за юридичними адресами, не декларування зобов`язань, неможливості проведення перевірки/звірки, відсутності виробничих потужностей, складських приміщень, тощо.
8. Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.02.2016 №0000652201 та №0000642201, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 08.04.2016 позовні вимоги задовольнив повністю.
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними товариствами було одержання позивачем податкової вигоди, що свідчить про необґрунтованість зроблених відповідачем висновків та протиправність прийнятих із зазначених підстав податкових повідомлень-рішень.
11. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.06.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
12. У касаційні скарзі ДПІ у Приморському районі м.Одеси, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
13. У відзиві на касаційну скаргу представник ПП "Олімп-Юг" указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
15. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
16. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
17. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
18. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
19. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
20. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
21. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
22. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
23. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
24. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
25. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
26. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
27. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
28. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
29. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
30. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
31. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
32. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
33. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
34. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
35. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VI. Оцінка Верховного Суду
36. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 26.02.2016 №0000652201 та №0000642201, які ґрунтуються на висновках останнього щодо безтоварності операцій позивача з контрагентами ТОВ "Фінпромінвест", ТОВ "Бізнес-Карго", ТОВ "Інтерія ЛТД", ТОВ "Тех-Трейдінг", ТОВ "ТРАНС-ІНВЕСТГРУП", TOB "BAH-TAKC", TOB "Лейквуд", TOB "Салем торг", ПП "Аширбадон".
37. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
38. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
39. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
40. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
41. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
42. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
43. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
44. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
45. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
46. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
47. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
48. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство мало господарські правовідносини з контрагентами ТОВ "Фінпромінвест", ТОВ "Бізнес-Карго", ТОВ "Інтерія ЛТД", ТОВ "Тех-Трейдінг", ТОВ "ТРАНС-ІНВЕСТГРУП", TOB "BAH-TAKC", TOB "Лейквуд", TOB "Салем торг", ПП "Аширбадон".
49. В підтвердження виконання господарських операцій у позивача наявні всі передбаченні умовами договорів та вимогами чинного законодавства України первинні ті інші документи: договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, платіжні доручення (докази оплати), реєстри виданих та отриманих податкових накладних, інші.
50. Всі первинні документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.
51. На переконання судів зазначене вище засвідчує фактичність здійснення господарських операцій, які спричинили реальні зміни майнового стану Товариства, натомість, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано відомостей про звернення до правоохоронних органів у зв`язку з виявленими порушеннями складання завідомо неправдивих документів звітності.
52. Оцінюючи взаємовідносини позивача з названими контрагентами суди визнали, що рух товару та коштів, факт поставки товару, використання в подальшій господарській діяльності підприємства, факт надання послуг, господарська мета таких операцій та їх економічний ефект, підтверджується відповідними первинними документами, які за формою та змістом узгоджуються з приписами частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а отже, формування позивачем показників його податкової звітності за результатами таких операцій відповідає вимогам чинного податкового законодавства, а саме: статей 138, 198, 199 ПК України, є правомірним та вказує на належність виконання позивачем його податкових зобов`язань.
53. Також за висновком судів попередніх інстанцій відсутність у власності основних засобів майна не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій. Податковим органом не наведено, які саме ресурси необхідні постачальнику для поставки спірних послуг, а також не доведено зв`язку цього факту з неможливістю виконати розглядувані послуги із залученням інших фізичних осіб та орендованого майна за цивільно-правовими договорами.
54. Разом з тим, суди відхилили посилання контролюючого органу на вирок Галицького районного суду м.Львова від 28.10.2015 у справі № 461/10058/15-к та ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 31.08.2016 у кримінальній справі № 522/14152/16-к.
55. Суди вказали, що ці процесуальні документи не спростовують реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Тех Трейдінг та ТОВ "Фінпромінвест", оскільки вироком та ухвалою не встановлені обставини щодо підроблення останніми документів за наслідками господарських операцій з ПП "Олімп-Юг", і у вказаних вироку та ухвалі не йдеться про фінансово-господарські правовідносини обвинувачених та ПП "Олімп-Юг". Наведеними вище вироком та ухвалою не встановлено ані фіктивності господарської діяльності самих юридичних осіб ТОВ "Тех Трейдінг" та ТОВ "Фінпромінвест", ані фіктивності господарських операцій даних підприємств з позивачем, а лише встановлено факт реєстрації даних підприємств на певних осіб без наміру займатися господарською діяльністю, що саме по собі не є достатнім і необхідним, у розумінні статті 70 КАС України, доказом, підтверджуючим обставини, на які посилається апелянт, та не виключає можливості здійснення ТОВ "Тех Трейдінг" та ТОВ "Фінпромінвест" реальних господарських операцій. Судами в межах даних кримінальних справ не надавалась правова оцінка первинної документації, оформленої за наслідком господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами, а проінспектовано лише діяльність осіб, повязаних з ТОВ "Тех Трейдінг" та ТОВ "Фінпромінвест".
56. Суди дійшли висновку, що вказаний вирок та ухвала не мають преюдиційного значення для цієї адміністративної справи, оскільки ця справа не стосується правових наслідків дій чи бездіяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
57. Колегія суддів Верховного Суду визнає такий висновок судів неприйнятним з огляду на те, що стосовно ТОВ "Тех Трейдінг" є вирок Галицького районного суду м.Львова від 28.10.2015 у справі № 461/10058/15-к відносно ОСОБА_3 засудженої за статтею 27 частина п`ята, статтею 205 частина перша (пособництво у фіктивному підприємництві) та за статтею 366 частина перша КК України (складання і видачу службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів) яким, зокрема, встановлено здійснення фіктивної підприємницької діяльності зі створення, зокрема ТОВ "Тех Трейдінг". У рамках цього кримінального провадження ОСОБА_3 надала свідчення, відповідно до яких вона, придбаваючи ТОВ "Тех Трейдінг" та оформлюючи підприємство на підставних осіб, ніякого наміру здійснювати господарську діяльність не мала.
58. Крім того, згідно з ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31.08.2016 у кримінальній справі № 522/14152/16-к, відносно директора та засновника ТОВ "Фінпромінвест" ОСОБА_2, якого визнано винним у пособництві у фіктивному підприємництві за статтею 27 частина п`ята, стаття 205 частина перша 1 КК України, та якою ця особа звільнена від кримінальної відповідальності в порядку статті 49 КК України у звязку із закінченням строків давності. В цьому кримінальному провадженні встановлено обставини щодо реєстрації ОСОБА_2 на своє імя ТОВ "Фінпромінвест" без наміру здійснювати господарську діяльність, що ОСОБА_2, як директор ТОВ "Фінпромінвест" жодної діяльності не здійснював, документів фінансовогосподарської діяльності не складав та не підписував.
59. Ураховуючи, що перевіряємий період становить з 01.04.2014 по 31.12.2014, при цьому у вироку від 28.10.2015 відносно посадової особи контрагента - ТОВ "Тех. трейдинг" встановлено факт фіктивного підприємництва у період з 2013 по 02.07.2014, а ухвалою від 31 серпня 2016 відносно посадової особи котрагента - ТОВ "Фінпромінвест" установлено факт фіктивного підприємництва у період з травня 2014, то за таких обставин Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки цим обставинам. Отже, висновки цих судів не можна визнати такими, що ґрунтуються на повному і всебічному з`ясуванні обставин у справі.
60. Крім того, рішення судів першої та апеляційної інстанції містять загальний висновок щодо існування первинних документів без аналіза підтвердження конкретними первинними документами реальності кожної господарської операції.
61. Водночас, виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, установлених частинами першою, другою статті 341 КАС України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.
62. За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
63. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
64. У зв`язку з наведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
65. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.