ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2021 року
м. Київ
справа № 814/830/20
провадження № 61-18908ав20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), суддів: Крата В. І., Русинчука М. М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року в складі судді Бутенко С. Б. в справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду при Асоціації підприємств альтернативної енергетики "Альтернатива" від 25 липня 2006 року та додаткового рішення третейського суду від 04 серпня 2006 року у справі № 2-17/2006 року за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Дігор" до колективного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" про визнання права власності на незавершений об`єкт нерухомості та його реєстрацію, та за позовом ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства "Дігор" про стягнення боргу, звернення стягнення на майно та визнання права власності на стягнене майно та його реєстрацію,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст вимог
Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації підприємств альтернативної енергетики "Альтернатива" від 25 липня 2006 року визнано право власності на незавершене будівництво, нежитлове приміщення загальною площею 949 м2 по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та зобов`язано КП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" зареєструвати вказане нежитлове приміщення - приватний клуб за ОСОБА_2 . У задоволенні позову приватного сільськогосподарського підприємства "Дігор" відмовлено.
Додатковим рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації підприємств альтернативної енергетики "Альтернатива" від 04 серпня 2006 року визнано ОСОБА_2 правонаступником ПСПП "Дігор" в частині користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310137000:16:014:0021 на правах суборенди. Визнано за ОСОБА_2 право власності на об`єкт незавершеного будівництва, а саме на нежитлове приміщення (приватний клуб) загальною площею 949 м2 по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги ПСПП "Дігор" задоволено частково. Зобов`язано КП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" зареєструвати вищезгадане нежитлове приміщення - приватний клуб за ОСОБА_2 . В іншій частині рішення залишено без змін.
У 2007 році ОСОБА_1 подав до третейського суду при Асоціації підприємства альтернативної енергетики "Альтернатива" заяву про скасування рішення третейського суду від 25 липня 2006 року та додаткового рішення від 04 серпня 2006 року, які ухвалою постійно діючого третейського суду при Асоціації підприємств альтернативної енергетики "Альтернатива" від 16 листопада 2007 року скасовані.
29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду як суду першої інстанції заяву, в якій просив поновити строк звернення із заявою про скасування рішення третейського суду та скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації підприємств альтернативної енергетики "Альтернатива" від 25 липня 2006 року та додаткового рішення цього третейського суду від 04 серпня 2006 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року заяву про скасування вказаних рішень третейського суду повернуто заявнику.
Повертаючи заяву, суд виходив із того, що вона подана після закінчення строку, встановленого пунктом 2 частини пятої статті 454 ЦПк України. Строк, передбачений пунктом 2 частини п`ятої статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), поновленню не підлягає, тобто, його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви.
Суд першої інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що перебіг строку на оскарження рішень третейського суду починається з 02 вересня 2020 року, тобто з дня коли він дізнався про чинність таких рішень з постанови Полтавського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року в справі № 554/4128/17, як такі, що є безпідставними, оскільки матеіалами справи підтверджено, що про зазначені рішення ОСОБА_1 дізнався у 2007 році та подав заяву про їх скасування до третейського суду, який не є компетентним у розумінні статей 2, 51 Закону України "Про третейські суди", а його правова необізнаність цей факт не спростовує.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
09 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 третейської угоди не підписував та є особою, яка не брала участі в справі, але третейський суд вирішив питання про його права та обовʼязки. Про те, що оспорювані ним в 2007 році рішення третейського суду від 25 липня 2006 року та від 04 серпня 2006 року не скасовані, він дізнався з постанови Полтавського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року, справа № 554/4182/17, а тому строк на оскарження рішень третейського суду ним не пропущено.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження, витребувано справу з апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відзив на апеляційну скаргу
ОСОБА_3 як законний представник ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив, в якому проти поданої ОСОБА_1 заяви про перегляд рішень третейського суду не заперечує та зазначає, що строки звернення до суду із вказаною заявою ним не пропущені.
Позиція Верховного Суду
У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви особі, яка її подала, проводиться без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. В такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні в справі матеріали, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з таких мотивів.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Верховний Суд встановив, що 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду як суду першої інстанції заяву про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації підприємств альтернативної енергетики "Альтернатива" від 25 липня 2006 року та додаткового рішення цього третейського суду від 04 серпня 2006 року.
У листопаді 2007 року ОСОБА_1 надіслав на адресу третейського суду заяву, в якій вказував, що при ухваленні рішення третейського суду від 25 липня 2006 року та від 04 серпня 2006 року не були враховані його інтереси, оскільки він також приймав участь у будівництві спірного нерухомого майна і вказаними рішеннями його право власності порушено.
ОСОБА_1 не був стороною у справі, розглянутій третейським судом.
Із заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації підприємств альтернативної енергетики "Альтернатива" від 25 липня 2006 року та додаткового рішення цього третейського суду від 04 серпня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду лише 29 жовтня 2020 року.
Відповідно до частин першої, п`ятої та сьомої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно пункту 2 частини пятої статті 454 ЦПК України заява про скасування рішення третейського суду особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, подається протягом дев`яноста днів з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
Тлумачення частини першої статті 127, пункту 2 частини п`ятої статті 454, частини сьомої статті 454 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що строк подання заяви про скасування рішення третейського суду є преклюзивним (присічним). Закінчення вказаного строку є безумовною підставою для повернення поданої заяви. Можливість його поновлення нормами ЦПК України не передбачена.
Суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_1 знав про оскаржувані рішення третейського суду в 2007 році, оскільки подавав заяву про їх скасування до третейського суду, який не є компетентним судом у розумінні статей 2, 51 Закону України "Про третейські суди" для вирішення цього питання, та лише в жовтні 2020 року подав заяву про оскарження рішень третейського суду у встановленому законом порядку до апеляційного суду як суду першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення заяви в зв`язку з пропуском девʼяностоденного строку.
Верховний Суд як суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Полтавського апеляційного суду про те, що заявником пропущений строк, встановлений статтею 454 ЦПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених статтею 375 ЦПК України підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали - без змін.
Керуючись статтями 351, 367, 368, 369, 374, 375, 455 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,