ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/2742/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021
у справі № 911/2742/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Нові будівельні технології"
до Приватного акціонерного товариства "Міські інвестиції"
про відкриття провадження у справі про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2020 відкрито провадження у справі № 911/2742/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Нові будівельні технології" (далі - ТОВ "КУА "Капітал Груп") про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Міські інвестиції" (далі - ПрАТ "Міські інвестиції"); визнано грошові вимоги кредитора - ТОВ "КУА "Капітал Груп" до боржника у сумі 74 557 266,36 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Міські інвестиції" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Темчишина В.П.; вирішено інші процедурні питання.
12.01.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", скаржник) подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.11.2020, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "КУА "Капітал Груп" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Міські інвестиції". Також, апелянт в апеляційній скарзі просив поновити строк апеляційного оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.11.2020 у справі №911/2742/20 залишено без руху та повідомлено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду докази надсилання копії апеляційної скарги розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Темчишину В.П., докази про сплату судового збору в сумі 31 530 грн та клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення пропущеного 10-ти денного строку апеляційного оскарження.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.01.2021 вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" 19.01.2021 отримало ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021.
26.01.2021 через відділ поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції від ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021, надійшла заява, до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Темчишину В.П.; платіжне доручення №2069 від 14.01.2021 та платіжне доручення № 2175 від 21.01.2021, згідно яких вбачається, що заявником судовий збір сплачено в розмірі 31 560 грн та клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 (колегія суддів: Пантелієнко В.О. - головуючий, Доманська М.Л., Верховець А.А.) відхилено клопотання ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.11.2020 у справі №911/2742/20; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.11.2020 у справі №911/2742/20; апеляційну скаргу (з доданими до неї матеріалами) повернуто скаржнику.
Ухвала суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обґрунтована посиланням на те, що наведені скаржником причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження суд не визнав поважними.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 911/2742/20, справу передати на розгляд апеляційного суду.
В обґрунтування доводів скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме частину третю статті 2, частину першу статті 5, частину першу статті 13 ГПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Об`єктом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у поновленні строку на подання апеляційної скарги та, як наслідок, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою останнього на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство.
З встановлених у справі обставин вбачається, що підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було те, що наведені скаржником причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження суд не визнав поважними.
Водночас, колегія суддів Верховного Суду вважає постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на ухвалу місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі передчасним, з наступних підстав.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство- норм ГПК та Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Варто враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.
Як зазначалось вище, скаржником - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в апеляційному порядку оскаржувалась ухвала Господарського суду Київської області від 17.11.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Міські інвестиції" за заявою ініціюючого кредитора - ТОВ "КУА "Капітал Груп".
При цьому, обставини щодо процесуальної дієздатності скаржника, зокрема в якості особи, яка участі у справі не брала, але судове рішення прийнято щодо її прав, інтересів та (або) обов`язків, в порушення вимог статей 254, 260 ГПК України, не були предметом дослідження апеляційним судом ні в ухвалі цього суду від 14.01.2021 (про залишення без руху апеляційної скарги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.11.2020 у справі №911/2742/20), ні в оскаржуваній ухвалі від 28.01.2021 (про відмову у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою).
Водночас, зі змісту оскаржуваної ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 911/2742/20 вбачається, що надаючи оцінку обставинам поважності причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не отримувало ухвалу Господарського суду Київської області від 17.11.2020, оскільки на момент відкриття провадження у справі №911/2742/20 про банкрутство ПрАТ "Міські інвестиції" не було стороною у справі (кредитором); статус сторони у справі ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" отримало лише 22.12.2020 - після винесення місцевим господарським судом ухвали від 22.12.2020 про прийняття до розгляду в попередньому засіданні заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" від 14.12.2020 про визнання грошових вимог до боржника.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції щодо моменту набуття правового статусу скаржника як сторони у справі (кредитора) про банкрутство через його невідповідність судовій практиці Верховного Суду та зазначає наступне.
Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Основним нормативним актом є ГПК України, який визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Порядок здійснення судочинства щодо деяких визначених ГПК категорій справ врегульовано Законом про банкрутство (до 21.10.2019) та КУзПБ (з 21.10.2019).
Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Такі ж положення містить частина перша статті 2 КУзПБ.
З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ. З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Поряд з цим слід зауважити, що із втратою Законом про банкрутство чинності відповідні зміни до ГПК України внесені не були.
Відтак, Суд вважає, що при застосуванні судом норм ГПК України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон про банкрутство, який втратив чинність, з урахуванням частини третьої статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп (у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми КУзПБ (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у пункті 55.26 постанови від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.
Склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення наведено у статті 1 КУзПБ.
Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, учасники у справі про банкрутство - це сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ (до 21.10.2019 визначався приписами статті 23 Закону про банкрутство).
Нормами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, та зазначає наступне.
Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).
За приписами частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
Отже, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
Ураховуючи термінологічне визначення значення "кредитор", наведене у абзаці 10 частини першої статті 1 КУзПБ, порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який визначений приписами статті 45 КУзПБ, Палата суддів вважає, що кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 56.20 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
З наведеного суд зауважує про невідповідність вказаній судовій практиці Верховного Суду висновку апеляційного господарського суду про набуття скаржником статусу сторони у справі (кредитора) після винесення місцевим господарським судом ухвали про прийняття до розгляду заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про визнання грошових вимог до боржника.
Таким чином, вирішуючи питання прийняття до розгляду апеляційної скарги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на ухвалу місцевого суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, апеляційний суд повинен був встановити процесуальну дієздатність скаржника у цій справі, зокрема щодо можливості оскарження судового рішення у справі, шляхом дослідження його правового статусу як кредитора (якщо вимоги визнані ухвалою суду) чи особи, яка не брала участі у справі, якщо оскаржуваним судовим рішенням суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.
При цьому, Верховний Суд зауважує, що постановлення ухвали про відмову особі у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою (зокрема і з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та визнання судом причин пропуску такого строку неповажними) з урахуванням вимог пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України унеможливлює повторне звернення цієї ж особи на це саме судове рішення.
З огляду на те, що в порушення вимог процесуального закону поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, а також визначена законодавством про банкрутство процедура набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання грошових вимог цього кредитора, колегія суддів Верховного Суду вважає передчасним висновки апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на ухвалу місцевого суду про відкриття провадження у цій справі про банкрутство ПрАТ "Міські інвестиції".
Отже, зважаючи на наведені положення процесуального законодавства, вирішуючи питання можливості прийняття апеляційної скарги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на ухвалу місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції мав надати оцінку процесуальній дієздатності скаржника у цій справі, зокрема щодо можливості оскарження судових рішень.