ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/1927/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пушай В.І., Барбашова С.В., Зубченко І.В.
від 06.01.2021
у справі за позовом: 1. ОСОБА_1, 2. ОСОБА_2
до відповідача-1: Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут"
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода"
про визнання договорів дарування недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода про:
- визнання недійсним договору дарування від 05.06.2019 за реєстровим номером 1393, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода" щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського округу Баженовою Л.В., та визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47213600 від 05.06.2019, номер запису про право власності 31870516;
- визнання недійсним договору дарування від 05.06.2019 за реєстровим номером 1392, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода" щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського округу Баженовою Л.В., та визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47212704 від 05.06.2019 р., номер запису про право власності 31869654;
- визнання недійсним договору дарування від 05.06.2019 за реєстровим номером 1394, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода" щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського округу Баженовою Л.В., та визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47214898 від 05.06.2019 р., номер запису про право власності 31871668.
В якості правової підстави позивачі посилаються на положення статтей 203, 215, 234 Цивільного кодексу України, зазначаючи про те, що спірні договори укладенні не з метою створення реальних правових наслідків, а з метою зменшення розміру активів Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" задля уникнення ним виконання грошового зобов`язання перед позивачами.
2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду і мотиви їх прийняття.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 12.11.2020 відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду мотивована, зокрема, тим, що спір не містить ознак корпоративного спору, оскільки не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи, засновниками якої були позивачі. Позивачами у справі є фізичні особи, які не набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, а тому спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 06.01.2021 ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.11.2020 у справі № 905/1927/20 скасував. Справу № 905/1927/20 передав на розгляд до суду першої інстанції.
Висновки апеляційного господарського суду мотивовані тим, що під час визначення юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі, а також суб`єктного складу правовідносин, чого судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали враховано не було.
Оскільки позивачі обґрунтовують свої вимоги саме порушенням їх корпоративних прав щодо виплати належної їм частки при виході зі складу засновників відповідача-1, розмір якої залежить від вирішення спору по суті у цій справі та у справі № 905/1926/20, в якій оспорюється договір дарування від 05.06.2019 за реєстровим номером 1395, укладений між Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" та Товариством з обмеженою "Торій", то спір у справі № 905/1927/20 слід визнати таким, що є підвідомчим господарському суду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
Приватний вищий навчальний заклад "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" 10.02.2021 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2021 у справі № 905/1927/20, у якій просило її скасувати, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 12.11.2020.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" подана на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування заявником зазначено, що про те, що судом апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а саме статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України. Також скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції не враховано правових висновків щодо застосування норми права (статті 239 Цивільного кодексу України) у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 (провадження №12-77гс19).
5. Узагальнена позиція інших учасників справи.
Позивачі у відзиві на касаційну скаргу просили касаційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2021 у справі № 905/1927/20 залишити без змін.
У відзиві зазначили про безпідставність доводів відповідача-1, оскільки даний спір виник із корпоративних відносин між юридичною особою та учасником, який вибув та пов?язаний із діяльністю юридичної особи, зокрема відчуження за оспорюваними договорами належних їй об?єктів нерухомості, у той час коли Товариство не може виплатити частки учасників. Вважають, що спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, відповідно постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.
6. Позиція Верховного Суду.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо суті касаційної скарги
Спір у справі стосується визнання недійсними договорів дарування від 05.06.2019, укладених між відповідачами. При цьому, позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що внаслідок укладення оспорюваних правочинів порушені їх корпоративні права.
Як передбачено статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
За змістом положень пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, статті 167 Господарського кодексу України, сторонами у корпоративному спорі є: юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
Отже, засновник (учасник) товариства, у тому числі учасник, який вибув, може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.
Водночас особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
З?ясування порушеного корпоративного права, за захистом якого звернулись позивачі, наявність у позивачів суб?єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з?ясування питання наявності чи відсутності факту їх порушення або оспорювання здійснюється під час розгляду спору по суті.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що апеляційний господарський суд вірно вказав на помилковість висновку місцевого господарського суду про те, що спір не містить ознак корпоративного спору та не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи, засновниками якої були позивачі, у зв`язку з чим даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України і має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Відповідно постанова суду апеляційної інстанції про скасування ухвали місцевого господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі з передачею справи на розгляд суду першої інстанції є законною.
Щодо доводів скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не враховано правових висновків щодо застосування норми права (статті 239 Цивільного кодексу України) у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 (провадження № 12-77гс19), то вони є безпідставними, оскільки у справі № 905/1927/20 судами попередніх інстанцій спір по суті заявлених вимог не вирішений.
У той же час Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові висловлювала правову позицію стосовно визначення юрисдикції позовних вимог ОСОБА_3 як учасника ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" щодо оспорення договорів, укладених цим товариством (постанови від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 та від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18).
Зокрема, у пунктах 7.2., 7.3., 7.4. постанови Велика Палата Верховного Суду зазначала, що якщо учасник господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги щодо оспорення договору, укладеного товариством, порушенням останнім у ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір відноситься до юрисдикції господарських судів.
Оскільки ОСОБА_3 вказує на наявність у нього частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ТЦФ", посилається на порушення права управління товариством унаслідок укладення між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яхт клуб "Одеса-2009" оспорюваних договорів та обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то цей спір відноситься до юрисдикції господарських судів.
Ураховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився також суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що заявлений ОСОБА_3 як учасником товариства позов щодо оспорення договорів, укладених останнім, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.