ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 580/783/19
провадження № К/9901/27780/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 580/783/19
за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, за участю третьої особи - Головного управління Національної поліції в Черкаській області, про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, ухваленого у складі головуючого судді Геращенка В. В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Кузьмишиної О. М., суддів: Пилипенко О. Є., Файдюка В. В.
І. Суть спору
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - Ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області), за участю третьої особи - Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУНП в Черкаській області), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати акт Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 29 грудня 2018 року розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 19 вересня 2007 року близько 04 год. 00 хв. з оперуповноваженим Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 ;
1.2. визнати протиправним та скасувати акт № 16 про нещасний випадок невиробничого характеру по факту отримання травми оперуповноваженим Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1, затверджений 29 грудня 2018 року головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області Кожухівським В. О. ;
1.3. зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 19 вересня 2007 року близько 04 год. 00 хв. з оперуповноваженим Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 та скласти за його результатами акт за формою Н-1* (додаток 1 Порядку) про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 у період проходження служби при виконанні ним службових обов`язків.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у вересні 2007 році під час службового відрядження для забезпечення правопорядку та публічної безпеки у місті Умані Черкаської області оперуповноваженим Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 отримано травму, яку останній пов`язує з проходженням служби.
Позивач стверджує, що 18 вересня 2007 року він відпочивав у себе в номері готелю " Умань ", який розташований за адресою: вул. Небесної сотні, 7, що у м. Умань, Черкаської області . Близько 04.00 години ранку 19 вересня 2007 року пішов до приміщення загального користування мешканців готелю, а саме вбиральні та побачив, що біля вікна палять невідомі йому молоді чоловіки. Відвернувшись від них для справляння природної потреби, раптово відчув удар по голові ззаду, після чого він впав, втративши свідомість. Через деякий час, прийшовши до свідомості, ОСОБА_1 піднявся з підлоги та оглянув отримані ним у ході нападу тілесні ушкодження. Коли він почав змивати з обличчя сліди крові, до вбиральні зайшли дільничний ОСОБА_3 та оперуповноважений ОСОБА_4 . Для надання першої допомоги ОСОБА_5 викликані медичні працівники, які, оцінивши стан самопочуття потерпілого, каретою швидкої медичної допомоги доправили ОСОБА_1 до лікарні (з поліклінікою) ДУ "ТМО МВС України по Черкаській області".
Вважаючи, що обставини, за яких стався нещасний випадок та його причини, про які вказано в актах від 29 грудня 2018 року не відповідають фактичним обставинам випадку, що стався з позивачем 19 вересня 2007 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про скасування наведених актів та зобов`язання повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 19 вересня 2007 року.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 13 листопада 2018 року наказом ГУНП в Черкаській області № 2265 створено комісію з розслідування нещасного випадку, який стався в 2007 році з оперуповноваженим Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 .
4. В ході проведення розслідування нещасного випадку, комісією встановлено, що місцем нещасного випадку є приміщення загального користування (туалетна кімната) в готелі "Умань", розташованого по вул. Небесної Сотні, 7 у місті Умань Черкаської області .
5. Відповідно до пояснення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, наданих під час розслідування нещасного випадку, з`ясовано, що у вересні 2007 року він знаходився у місті Умань у службовому відрядженні з метою забезпечення публічної безпеки і порядку під час перебування брацлавських хасидів. Після чергування 18 вересня 2007 року ОСОБА_1 відпочивав у себе в номері готелю "Умань", який розташований за адресою: вул. Небесної Сотні, 7, м. Умань, Черкаська область . Близько 04.00 години ранку 19 вересня 2007 року старший лейтенант міліції зайшов до приміщення загального користування (туалетна кімната) та побачив як біля вікна палили невідомі йому хлопці. В момент, коли ОСОБА_1 почав справляти природну потребу, він відчув удар по голові ззаду, після чого впав та втратив свідомість. Через деякий час, прийшовши до тями, старший лейтенант міліції піднявся з підлоги, підійшов до дзеркала, побачив тілесні ушкодження та почав вмиватись. Особисті речі не зникли. В цей час до туалетної кімнати заходили дільничний ОСОБА_3, а також оперуповноважений ОСОБА_4 та бачили як ОСОБА_1 вмивається біля умивальника. Яким чином (самостійно або за сторонньою допомогою) старший лейтенант міліції повернувся до готельної кімнати він не пам`ятає. Після чого до потерпілого прийшли медичні працівники, які надали йому допомогу та на кареті швидкої медичної допомоги доправили ОСОБА_1 до поліклініки УМВС України в Черкаській області. Наступного дня, тобто 20 вересня 2007 року ОСОБА_1 відкрито лікарняний, на якому він перебував до 08 жовтня 2007 року.
6. Під час проведення розслідування нещасного випадку до архіву Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області зроблено запит щодо надання копії наказу відповідно до якого здійснювався виїзд працівників УМВС України в Черкаській області у вересні 2007 року до міста Умань.
7. Листом Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 20 грудня 2018 року за № 1/1539 повідомлено, що архівні документи з наказами про відрядження працівників УМВС України в Черкаській області, а також працівників Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області за 2007 рік на зберігання не надходили. Крім того, зазначено, що строк зберігання документів, які утворювались в процесі діяльності органів внутрішніх справ, накази, розпорядження органів МВС про відрядження становив 3 роки.
8. В поясненнях свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що близько 07.00 години ранку 19 вересня 2007 року в неробочий час вони зайшли до туалетної кімнати готелю "Умань" та побачили, як ОСОБА_1 намагається змити з обличчя кров. На запитання що з ним сталось, ОСОБА_1 нічого пояснити не зміг, тому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернулись до своїх готельних номерів. Через деякий час, близько 8.00 години ранку вони дізнались, що ОСОБА_1 відправлено разом з медичними працівниками до лікарні УМВС України в Черкаській області.
9. Виходячи з вищевикладеного, комісія з розслідування нещасного випадку встановила, що старший лейтенант міліції ОСОБА_1 отримав травму 19 вересня 2007 року, ймовірно, внаслідок протиправних дій інших осіб, вночі в позаробочий час.
10. Згідно з висновком службового розслідування нещасного випадку, раптового впливу на ОСОБА_1 небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю не було.
Таким чином, в ході розслідування нещасного випадку комісія прийшла до висновку, що травма отримана старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 19 вересня 2007 року в період проходження служби не при виконанні службових обов`язків, за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1346).
11. За наслідками проведення службового розслідування, складено акт форми Н-5* від 29 грудня 2018 року та акт № 16 форми НТ* від 29 грудня 2018 року.
12. Відповідно до висновків, викладених у вищезазначених актах, нещасний випадок стався 19 вересня 2007 року з лейтенантом поліції ОСОБА_1 за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 Порядку № 1346, а тому вважається таким, що стався в період проходження служби та не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
13. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року, в позові відмовлено.
14. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що випадок, який стався з позивачем не підпадає під дію жодної з норм пунктів 3.9, 3.10 Порядку № 1346, а тому комісія з розслідування нещасних випадків ГУНП в Черкаській області, складаючи акт Форми Н-5* від 29 грудня 2018 року розслідування нещасного випадку та акт № 16 Форми НТ*, надала належним чином оцінку обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем та обґрунтовано вважала, що він не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
15. Зазначена позиція була підтримана і Шостим апеляційним адміністративним судом, який переглянув рішення суду першої інстанції та залишив його без змін.
IV. Касаційне оскарження
16. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
17. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано пункт 7 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року № 672 (далі - Інструкція № 672), згідно з яким на поліцейського, який перебуває у службовому відрядженні, поширюється режим робочого часу того органу (підрозділу) поліції чи державного органу, підприємства, установи або організації, до якого (якої) він відряджений.
Стверджує, що в оскаржуваних актах відповідачем неповно встановлені обставини, оскільки позивач був відряджений до Уманського міського відділу УМВС України в Черкаській області для забезпечення правопорядку та публічної безпеки під час масових заходів та святкування іудейського нового року брацлавськими хасидами, тоді як відділ поліції працював у посиленому режимі і працівники органів внутрішніх справ в тому числі і позивач несли чергування вахтовим методом по 12 годин цілодобово.
18. Верховний Суд ухвалою від 25 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження за названою скаргою.
Ухвалою від 27 квітня 2021 року Верховний Суд задовольнив заяви суддів Чиркіна С. М., Бевзенка В. М., Єзерова А. А. про самовідвід і відвів їх від розгляду цієї справи.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Смокович М. І. (доповідач), Данилевич Н. А., Шевцова Н. В.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року прийнято касаційну скаргу у справі № 580/783/19 до свого провадження суддею-доповідачем Смоковичем М. І.
19. Представник Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наголошуючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
20. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці регламентовано Законом України "Про охорону праці".
24. Поняття охорони праці міститься у статті 1 Закону України "Про охорону праці" та означає систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
25. Приписами статті 14 Закону України "Про охорону праці" обумовлено, що працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
26. За правилами встановленими статтею 22 Закону України "Про охорону праці", роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
27. Пунктом 1.3. Порядку № 1346 встановлено, що розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.
28. Згідно з пунктом 2.2. Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.
29. Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
30. Пунктом 3.1 наведеного Порядку встановлено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
31. В силу пункту 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії:
обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків);
скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
32. Відповідно до пункту 3.9 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
33. Також згідно з пунктом 3.10 Порядку № 1346 комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.